Зага́льці — село в Україні, у Бородянській селищній громаді Бучанського району Київської області.

Географічне розташування Село Загальці розташоване на автошляху міжнародного значення Київ — Ковель. Через село пролягає залізнична лінія Київ — , на якій розташований пасажирський однойменний зупинний пункт.

Історія Село Загальці засноване 1499 року.

У 1864 році в селі парафіянами було збудовано дерев'яну церкву Св. Миколая, що існувала до 1930-х років. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Загальці (приписні сс.* Галицьке, Нова Буда, Поташ, х.Вишнякове) Бородянської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України .

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бородянської волості Київського повіту Київської губернії мешкало 1000 осіб, налічувалось 114 домогосподарств, існували православна церква та постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1392 осіб (644 чоловічої статі та 748 — жіночої), з яких 1390 — православної віри.

У 1923—1963 та 1967—2020 село Загальці перебувало у складі Бородянського району, у 1963—1967 роках — у Макарівському районі.

У 1942—1943 pp. у Загальцях діяла підпільна організація «Більшовицький агітатор № 1», створена секретарем комсомольської організації середньої школи Г. В. Петрусем. Очолював її комуніст В. Р. Галака. Підпільники вели агітацію серед населення, допомагали партизанам, влаштовували диверсії на залізниці. У вересні 1943 року майже всі підпільники були схоплені й закатовані гестапівцями. За мужність і героїзм, виявлені на фронтах німецько-радянської війни, 222 жителі нагороджені орденами й медалями СРСР.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Загальці Бородянського району на початку 1970-х було подано таку інформацію:

12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Загальцівська сільська рада увійшла до складу Бородянської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бородянського району, село увійшло до складу новоутвореного Бучанського району.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська197497,29 %російська512,51 %білоруська20,1 %інші/не вказали20,1 %Всього2029100 %

Інфраструктура На території села розташована загальноосвітня середня школа, аптека, агрофірма, декілька крамниць та барів. Поруч з селом розміщується великий масив дач.

Особистість Василь Олександрович Кузьменко — учений-фізик.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Джерела Памятная книжка Киевской епархии, сост. А. Воронов и свящ. И.Антонов. Киев, типография Г. Т. Корчак-Новицкого,1882

Посилання