Уґаяфу́кі-ае́дзу но міко́то (, «Господар, народжений раніше ніж встигли покрити дах пір'ям баклана») — синтоїстське божество, батько першого японського Імператора Дзімму. Нащадок богині сонця Аматерасу. Чоловік Тамайорі, яка була його тіткою. Вперше згадується в хроніках 8 століття: «Записах про справи старовини» і «Анналах Японії».

Інші імена «Записи про справи давнини» Амацухіко наґіса таке уґаяфукі-аедзу но мікото. — «Господар, небесний юнак, юнак хвиль припливу, мужній, народжений раніше ніж встигли покрити дах пір'ям баклана» «Аннали Японії» Хіко наґіса таке уґаяфукі-аедзу но мікото. — «Господар, юнак хвиль припливу, мужній, народжений раніше ніж встигли покрити дах пір'ям баклана».

Короткі відомості Уґаяфукі-аедзу був сином божества Хоорі, сина сонячного онука Нініґі, та богині Тойотами, доньки бога моря Ватацумі. Хлопчик отримав ім'я від своєї матері, яка народила його на березі моря в хатинці, покритій пір'ями баклана. Оскільки скати даху хатинки не встигли зімкнути, пологи Тойотами побачив Нініґі. Через це ображена богиня кинула новонародженого на березі, загорнувши його в очерет. Хлопчика знайшла і виховала її сестра Тамайорі. З часом Уґаяфукі-аедзу одружився зі своєю тіткою-вихователькою, яка народила від нього чотирьох синів — Іцусе, Інахі, Мікену та Вака Мікену. Останній син став перший японським монархом — Імператором Дзімму.

Уґаяфукі-аедзу вшановується як божество врожаю, злагоди в шлюбі та пологів у Святилищі Удо та Святилищі Міядзакі префектури Міядзакі. Його гробниця знаходиться на легендарній горі Айра, ім'я якої носять декілька вершин південного Кюсю.

Примітки

Джерела Кодзікі — Записи про справи старовини. Т.1. — Токіо, Токьо сьорін, 1870. // Національна парламентська бібліотека Японії Свиток II. Небесный повелитель Каму-ямато-ипарэ-бико-но сумэра-микото. Государь Дзимму // Нихон сёки — Анналы Японии. Т. 1. (пер. Л. М. Ермаковой, А. Н. Мещерякова) — М. Гиперион. 1997 Свиток III. Небесный повелитель Каму-ямато-ипарэ-бико-но сумэра-микото. Государь Дзимму // Нихон сёки — Анналы Японии. Т. 1. (пер. Л. М. Ермаковой, А. Н. Мещерякова) — М. Гиперион. 1997

Посилання Уґаяфукі-аедзу но мікото //Енциклопедія Синто