Кі́верці — місто у Луцькому районі Волинської області, центр Ківерцівської міської громади. Райцентр Ківерцівського району до 2020 року. Населення – 13.7 тис. мешканців (2025). Шлях до обласного центру проходить автотрасою .
Походження назви Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені тиверці, яке жило на берегах річки Дністер та в гирлі Дунаю. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.
Історія Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.
У 1870—1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на Луцьк, Львів. Містечко стало важливим залізничним вузлом.
У 1929 р. на Ківерці поширені правила міської забудови.Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347
Визволення Ківерцівщини, як і всієї Волині, здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції 27 січня — 11 лютого 1944 року військами 13-ї армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов) 1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).
У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.
Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.
Начальник оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорій Токарєв пригадував: «Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом».
В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись, відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, у районі нинішнього луцького повороту, і знищені.
В бою за селище і станцію Ківерці нацисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами.
На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.
Серед переселених забужан багато було мешканців з Черничина.
Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.
27 липня 2014 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив нову церкву Рівноапостольної княгині Ольги в Ківерцях, потім очолив першу Божественну Літургію.
Населення Згідно з переписом населення 2001 року у Ківерцях проживала 9691 особа.
Динаміка населення 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011201620212022 9 383 13 027 15 215 16 722 17,6 тис. 16 678 16 145 14 916 13 971 13 91713 798
Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці96,49 %росіяни2,81 %білоруси0,21 %поляки0,12 %інші/не вказали0,37 %
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 97,05 % російська 2,71 % білоруська 0,06 % румунська 0,05 % польська 0,04 % циганська 0,03 % болгарська 0,01 % вірменська 0,01 % угорська 0,01 %
Економіка
Підприємства міста ВАТ «Ківерціспецлісмаш» м. Ківерці — верстати для первинної обробки деревини, лісопильні верстати, торцювальні верстати, верстати для розпилювання брусів; чисельність — 96;
ТзОВ «Тартак» м. Ківерці — клепки для заливних бочок, ліжка дерев'яні, матраци, паркет дерев'яний, фреза дубова; чисельність — 74;
ДП «Ківерцівське лісове господарство» м. Ківерці- заготовки дубові, мягколистяні, ясенові; ламель дубова; палети; пиломатеріали; вагонка; столярні вироби (дверні блоки, дверні полотна), паркет штучний; щити меблеві і фанеровані; консервна продукція; хвойний екстракт; скипидар; каніфоль; чисельність — 273;
ПП «Станколіс» м. Ківерці- верстати круглопильні, торцювальні, транспортери, відсікач колод; чисельність — 43;
ТзОВ «Волиньагропродукт» м. Ківерці — хлібобулочні вироби; чисельність — 62;
ТзОВ «Лозня» м. Ківерці — морква та зелень сушені; чисельність — 26;
ТОВ «Світло Пак» м. Ківерці- виробництво виробів з поліетилену; чисельність — 50;
ТзОВ «Атлант Плюс» м. Ківерці- виробництво металопластикових вікон та дверей; чисельність — 16;
ПП «Бетонотехніка» м. Ківерці- виробництво піноблоків, форм та змішувачів пінобетону; чисельність — 12.
Культура
Релігія Адвентисти сьомого дня — громада нараховує 50 членів церкви.
Природно-заповідний фонд На околицях міста Ківерці, у межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:
Ботанічні пам'ятки природи Ділянка лісу-1, Дубовик, Дубососнина, Дуб-патріарх, Лісодуб, Чистий дубняк.
Заповідні урочища Діброва, Діброва-1, Зозулині черевички, Ківерцівська Дача-1, Ківерцівська Дача-6, Ківерцівське.
Відомі люди Грицюк Олександр Костянтинович (1976—2023) — солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Прокопчук Вадим Миколайович (2001—2024) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Ярмольчук Григорій Іванович (1923—2015) — вояк УПА, почесний громадянин Ківерців.
Народилися Ольга Бельська (1922—1996) — польська актриса українського походження. Бельський Вадим Анатолійович (1993—2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Камінський Маріс Айдинович (1990—2017) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кралюк Петро Михайлович — український філософ, письменник, публіцист. Коболев Володимир Павлович — відомий український вчений-геофізик, доктор геологічних наук, професор. Криворучко Юрій Іванович — начальник управління архітектури, голова архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури, головний архітектор Львова. Лонський Владислав Олегович — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно). Мандрика Віктор Полікарпович — український військовик, журналіст. Капітан 2-го рангу. Головний редактор газети Флот України (1994—1998). Мельник Тетяна Миколаївна — український економіст. Михайленко Віталій Ігорович (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Музичук Олександр Миколайович (* 1973) — український юрист. Опанасюк Олександр Петрович — композитор, музикознавець, педагог. Данута Вербицька — польська стоматолог і політик, посланниця до Сейму першої каденції (нар. 1930). Збіґнєв Залуський — польський письменник, есеїст та кіносценарист (1926—1978). Павлюк Ігор Зиновійович — український письменник і науковець, у місті пройшло його дитинство. Скіра Ігор Антонович (1961—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Струцюк Йосип Георгійович — письменник, заслужений діяч мистецтв України, із 1982 по 1987 роки працював кінорежисером у Ківерцях у самодіяльній народній кіностудії «Джерела». Романчук Вікторія Олександрівна — українська художниця. Гринюк Володимир Володимирович (1986) — майор Збройних сил України, Герой України (2015), учасник російсько-української війни.
Галерея
Примітки
Література М. М. Наумчик, Р. Н. Оксенюк. Кі́верці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.271-280
Посилання Офіційний сайт Ківерцівської районної державної адміністрації Офіційний сайт Ківерцівської міської ради Облікова картка м. Ківерці на сайті ВРУ Неформатний сайт міста Ківерці Портал міста Ківерці Про новий національний парк «Цуманський»: Нові заповідники та національні парки Північної України З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» У м. Ківерці на Волині освячено нову церкву на честь Рівноапостольної княгині Ольги