Петро Семенович Тимочко (1 серпня 1925, с. Івачів Долішній, нині Тернопільського району Тернопільської області — 25 лютого 2005, м. Тернопіль) — український поет, перекладач, драматург, публіцист, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (1990).

Життєпис У 1938—1943 роках навчався в українській гімназії товариства «Рідна школа» в Тернополі.

1943 — доброволець дивізії «Галичина», 1944 — учасник боїв під м. Броди (Львівська область), потрапив у радянський полон. 1944—1947 — в'язень перевірно-фільтраційних таборів ГУЛАГ на території Підмосковського вугільного басейну, художник-оформлювач у таборі поблизу станції Узлова (нині Тульської області). У 1947 році після багатьох допитів і трирічного перебування у таборах був вивезений на спецзаслання в Забайкалля. Тут він жив і працював до 1956 року, де і склав екстерном іспити на атестат зрілості. До 1956 працював на копальнях Забайкалля робітником, завідувачем майстерні рудника та гірничим майстром (нині всі — РФ).

Після звільнення повернувся в Тернопіль, де жив у будинку № 8 на вулиці Над Ставом (на згадку про це на фасаді будинку встановлена меморіальна таблиця). Закінчив гірничий факультет Всесоюзного політехнічого інституту в м. Москва (1961, нині РФ).

Працював майстром, інженером у кар'єрах і на будовах Тернопільської області.

Наприкінці 1960-х років П. Тимочко почав працювати над поетичними перекладами відомих польських та німецьких авторів, які згодом були опубліковані в популярних журналах «Жовтень» (нині «Дзвін») та «Всесвіт».

З 1990 року, після зміни політичного клімату і прийняття в члени Спілки письменників України, почав друкувати власні поетичні і драматичні твори.

Голова тернопільської організації СПУ (1992—1998).

Помер 25 лютого 2005 p. в м. Тернопіль, похований у рідному селі Івачів Долішній. На могилі Петра Семеновича Тимочка щороку збираються вшанувати пам'ять рідні поета, жителі громади, працівники культури та представники органів місцевого самоврядування.

Премії та нагороди Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких, Літературна премія імені Уласа Самчука, Премія імені Максима РильськогоЛауреати премії імені М. Рильського: [П. Тимочко за переклади книг з німецької та польської мов] // Літ. Україна. — 1998. — 2 квіт.. Орден «За заслуги» 3-го ступеняУказ Президент України від 15 жовтня 2001 року № 978/2001 «Про відзначення державними нагородами України письменників».

Творчість

Перші публікації поезій Тимочка — у журналі «Дорога» (1942, м. Львів).

Тимочко — перекладач із німецької, російської, польської, чеської, есперанто та інших мов. Перші переклади поезій польських і німецьких авторів опубліковані у журналі «Всесвіт» і «Жовтень» (нині «Дзвін»), колишніх збірках та періодичних видання. Петро Тимочко мав надзвичайне відчуття слова, енциклопедичний запас слів, що допомогло йому в перекладацькій праці сягнути вершин цього непростого ремесла. Його переклади передають дух оригіналу, а це вдається не кожному. Його українська мова в перекладах дає можливість читачеві отримувати справжню насолоду від слова і пізнавати його неперевершену красу.

1980 — книга перекладів поезій польського поета Яна Кохановського «Поезії», 1991  — німецьких поетів — Й.-В. Гете «Невгасима любов» (м. Київ) і Г. Сакса «Вибрані твори» (обидві — 1991, м. Тернопіль).

Автор збірок поезій:

«На канадській землі» (1991), «Рідний клин» (1994), «Із болем у душі», «В стрімкім потоці часу і подій» (обидві — 1995), «Премудрість Божу в собі шукаю» (1996), «Із вічності у вічність» (2000).

Автор драматично-поетичної трилогії «Трагедія зради або Українська трагедія», «Пекельний суд» та «День перемоги» (1993—1994); автобіографічної повісті «Роздуми над пережитим» (2001); збірки фейлетонів і есе «Мовчати було негоже» (2003), публіцистичних статей.

З есперанто перекладав вірші Л. Заменгофа, Е. Пріва, В. Ярошенка, Еви Сухардової-Земаннової, Д. Баґі, Б. Олда, Є. Михальського.

Видання творів

Тимочко П. Роздуми над пережитим. Спогади // Тернопіль: «Горлиця», 2001 — 621 с. Тимочко П. В стрімкім потоці часу та подій: Поезії // Тернопіль, 1995. — 156 с. Тимочко П. Із болем у душі: Поезії // Львів: Каменяр, 1995. — 196 с. Тимочко П. На канадській землі: Поезії // Тернопіль: Ред.-видав. відділ упр. по пресі, 1991. — 44 с. Тимочко П. Премудрість божу в собі шукаю // Тернопіль, 1996. — 37 с. Тимочко П. Рідний клин: Поезії // К.: Український письменник, 1994. — 110 с. Тимочко П. Пекельний суд: Політично-драматична поема-містерія; День перемоги: Драматична бувальщина // Тернопіль: Збруч, 1994. — 96 с. Тимочко П. Трагедія зради або Українська трагедія // Тернопіль, 1993. — 45 с. Тимочко П. «Блукав чимало я по світу…»: [Підбірка віршів] // Русалка Дністрова. — 1998. — № 2 (лют.). — С. 5-6. Тимочко П. Вірші різних літ // Відродження. — 1990. — 7 груд. Тимочко П. Дев'ять сонетів із книги «Подих волі» // Літ. Україна. — 1996. — 24 жовт. Тимочко П. До тернопільських гімназистів; Український псалом; Ровесникам, що полягли під Бродами; До друга; Скорботний сонет; Радіймо — не забуваймо: [Вірші] // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898—1944. Дод. № 3. — Тернопіль, 1992. — С. 37-39. Тимочко П. Мій родовід; Переклади: [Вірші] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод.№ 2. — Тернопіль, 1991. — С. 73-74. Тимочко П. Молитва в день незалежності України: [Вірш] // Свобода. — 1996. — 22 серп. Тимочко П. «Отямся, люде, спину розігни»: [Вірші] // Відродження. — 1991. — 27 лип. — (Поети-земляки). Тимочко П. Покаймося!; Страх; Мутація; До №; Минулих днів не доганяю…: [Вірші] //Подільське слово. — 1993. — 27 берез. Тимочко П. Я слухаю в Івачові Іванну: [Вірш] // Вільне слово. — 1995. — 7 жовт. — (До невисихаючої криниці добра, любові, мужності). </div>

Переклади

Гете Й-В. Невгасима любов: Вибрані поезії / Пер. з нім. П. Тимочка // К.: Академія, 1997. — 480 с. Кохановський Ян. Поезії / Пер. з польськ., передм. та приміт. П. Тимочка // К.: Дніпро, 1980. — 143 с. Сакс Г. Вибрані твори / Пер. з нім. та приміт. П. Тимочка // Тернопіль; К., 1997. — 128с. Фогельвайде В. Поезії / З давньонім. пер. П. Тимочко // Всесвіт. — 1999. — № 7. — С. 80-89. — Від перекладача — С.89. Кохановський Я. Трени й інші вірші / З польськ. пер. П. Тимочко // Тернопіль: Видавництво "Крок", 1999. — 160 с. </div>

Публіцистика

Тимочко П. Роздуми біля пам'ятника Василеві Стусу в Тернополі: До 10-річчя смерті поета //Тернопілля'95: Регіон. річник. — Тернопіль, 1995. — С. 455-457. Тимочко П. Ти тут знайшла найвищу з нагород; На могилі Амвросія Крушельницького; Шумлять дуби на хуторі Надія: [Вірші] // Віночок Соломії Крушельницької /Зібр. і упоряд. П. Медведик. — Тернопіль, 1992. — С. 55-57. Тимочко П. Хвилююча зустріч: [Гімназійний з'їзд у 1992 р.] // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898—1998: До сторіччя заснування /За ред. С. Яреми. — Тернопіль; Львів, 1998. — С. 148-152. Тимочко П. «Богославень»: [Про книгу] // Літ. Україна. — 1994. — 21 лип. Тимочко П. Галицькі Крути: До 50-ліття битви під Бродами // Тернопіль вечірній. — 1994. — 20 лип. Тимочко П. Інтелект і мова: Письменницький роздум // Літ. Україна. — 1997. — 7 серп. Тимочко П. Люди ми чи не люди? // Свобода. — 1995. — 1 серп. — (Наші ювіляри). Тимочко П. Мертвяцьке зубоскальство: [Полеміка] // Тернопіль вечірній. — 1998. — 5 лют. Тимочко П. «Оповідав Мирон рябої кобили сон…»: [Літ. роздуми авт. над твором Б. Демкова «Смерть Сонця» (Пасакалія)] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 20 січ. — (Палеміка). Тимочко П. Не ведіть нас назад Олександре Олександровичу: Голові Верховної Ради України О. О. Морозу: [Відкритий полемічний лист] // Свобода. — 1998. — 7 лют. Тимочко П. «Тобі хвали не проспіваю…»: [Розм. з поетом вів Є. Зозуляк] // Вільне життя. — 1995. — 1 серп. Тимочко П. «Хто не бачить Європи в Україні, той не побачить її і в Парижі, і в Лондоні»: [Про роботу письменника над перекладами творів Гете] // Ровесник. — 1997. — 17 жовт. Тимочко П. Час і себе шанувати //Київ. — 1995. — № 1. — С. 9-10. </div>

Примітки

Література

Мельничук Б. Тимочко Петро Семенович // Біль і прозріння у віршах Петра Тимочка [Текст] : [відгук на кн. П. Тимочка "На зламі тисячоліть : поезії. - Тернопіль, 2023 - 108 с.] / А. Палій // Вільне життя плюс. — 2024. — № 72 (6 верес.). — С. 3. Загублений рукопис повернувся аж через вісімнадцять років [Текст] : [презентація поет. зб. П. Тимочка "На зламі тисячоліть" в Терноп. осередку НСПУ; обставини знайдення рукопису книжки] / В. Семеняк // Вільне життя плюс. — 2023. — № 50 (23 черв.). — С. 3 : фот. Шот М. Петро Тимочко: «Наше минуле між нами й майбутнім лягло» // Урядовий кур'єр. — 2002. — 7 вересня. Шот М. Тихий смуток душі / Микола Шот // Тернопіль: Воля, 2003. — С. 289—293. Щастя мати такого батька [Текст] / О. Іонова-Тимочко // ЛітТерА. — 2023. — № 3. — С. 66-69 : фот. — (Пам'ятаємо). "Я - син землі. Вітчизни вірний син!" [Текст] : [життєвий і творчий шлях літератора, громад. діяча П. Тимочка] / Іван Бандурка // Свобода плюс Тернопільщина. — 2025. — № 7 (19 лют.). — С. 6 : фот. <small>

Сорока П. Два життя Петра Тимочка. — Тернопіль : Тайп, 1999. — 81 с. Ониськів М. Перекладацький ужинок Петра Тимочка — окраса поетичного року //Тернопілля'97. — Тернопіль, 1997. — С. 389. Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898—1998: До сторіччя заснування / За ред. С. Яреми // Тернопіль; Львів: НТШ; Львівське крайове т-во «Рідна Школа», 1998. — С. 8, 260, 262—263, 296. Гайда В. Нова книжка Петра Тимочка «В стрімкім потоці часу та подій» //Тернопіль вечірній. — 1996. — 22 черв. Гайда В. Петро Тимочко: «Література, що руйнує людську душу, не має права на існування…» // Тернопіль вечірній. — 1998. — 21 січ. Гром'як Р. Петрові Тимочкові — 70: Вітаємо ювіляра // Літературна Україна. — 1995. — 17 серп. Поезія наших земляків: [Біогр. довідка та підбірка віршів] // Соломія. — 1997. — № 3 (жовт.-листоп.). — С. 7. Поезії німецького митця переклав наш земляк // Свобода. — 1997. — 19 лип. Сорока П. «Всім у житті сповідатись урешті пора наступає…» // Русалка Дністрова. — 1995. — № 9 (квіт.). Сорока П. Творчий злет Петра Тимочка // Свобода. — 1997. — 4 верес. Сорока П. Як розірвати фатальний ланцюг?: Роздуми над п'єсою П. Тимочка «Трагедія зради або Українська трагедія» // Русалка Дністрова. — 1993. — 13 лип. Тарасенко В. Біль душі Петра Тимочка видав «Каменяр»: [Про нову книжку «Із болем у душі»] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 13 груд. Хміляр Л. Така нелегка творча доля… //Подільське слово. — 1995. — 29 лип. Тимочко Петро (1.VIII.1925) — укр. поет, перекладач, громад. діяч // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-укр. культ. взаємини / Тернопіль, 1996. — С. 43. Тимочко Петро: [Біогр. довідка] // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898—1998: До сторіччя заснування / За ред. С. Яреми // Тернопіль; Львів, 1998. — С.681-682. — Фото. Бібліографія. </div> </small>

Посилання Вірші-присвяти Петрові Тимочку