Герб Полтави — офіційний символ міста Полтава, створений художником Віктором Батуріним. Затверджений рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24 лютого 1993 року.
Рішенням міськради від 03 березня того ж року затверджено Положення про герб міста Полтави та порядок використання герба та міської символіки.
Критика герба Полтави виникла у тому, що він є гербом у класичному розумінні, а є скоріше стилізованим логотипом міста.
Опис «На малиновому щиті золотий лук з натягненою тятивою і стрілою, направленою вістрям донизу. З чотирьох боків щита лук оточують золоті грановані шестикутні зірки.»
Вінчає композицію золотий напис «Полтава», виконаний старослов'янським шрифтом, причому літера «Т» зображена у вигляді геральдичного хреста.
Символізм
Полтавський герб уособлює спадкоємність національної символіки, наданої місту, як одному з полкових адміністративних центрів українського козацтва часів Богдана Хмельницького. Цим гербом Полтава користувалася понад 100 років.
Основою герба є геральдичний щит початку Полтавського міського магістрату 1700-х років.
Малиновий колір відповідає планеті Меркурій і природному каменю аметисту, символізуючи собою панування, гідність, щедрість, благочестя.
Золотий лук — символ військової зброї. Тятива його натягнута стрілою (що означає готовність до бою), направленою вістрям до низу, символізуючи охорону мирної праці.
Бойову атрибутику з чотирьох боків оточують золоті охоронці шестикутні зірки, що символізують собою чотири боки світу: північ, південь, схід і захід.
Історія Герб клану Глинський У праці історика Миколи Лятошинського «Герби міста Полтави» сказано про те, що найдавнішим гербом міста був родовий герб князів Глинських. Це також підтверджує книга «Полтава історико — архітектурний нарис» Віктора Бабенка.
Онук половця Мамая — Лексад Мансурксанович, побоюючись репресій нового хана, перейшов на сторону литовського князя. Згодом прийняв православну віру та охрестився іменем Олександр. На території сучасних Сумської й Полтавської областей, Лексад Мансурксанович заснував декілька міст — Глинськ, Глинниця і Полтава, про що сказано на сайті Сумського історичного порталу.
Вітовт Великий князь литовський передав в управління князю Олександру Максурксановичу фактично все лівобережжя України, натомість князь Максурксанович і його нащадки зобов'язувалися захищати ці прикордонні землі від ворогів. У XV столітті князів Максурксановичів в офіційних литовських документах починають іменувати князями Глинськими, за назвою міста Глинськ, де знаходилася їх резиденція.
Герб клану Байбуза
1537 року, фактична власниця Полтави Огрофена Байбуза (донька Василя Глинського), заповіла місто своєму зятеві черкаському боярину Михайлу Грибуновичу. Певно разом з земельними володіннями він отримав у спадок і другу частину свого прізвища — Байбуза.
У родовому гербі Грибуновичів зображувалися: у червоному полі срібна стріла в стовп вістрям додолу, що пробиває голову змії, обвитої навколо неї, та три золоті гриби на долу в позиції 2:1; намет червоний, підбитий золотом, про це сказано на сайті Бориса Тристанова. Також ця гіпотеза підтверджена в книзі «Полтава історико — архітектурний нарис».
Згідно з родовими переказами, один з предків Грибуновичів, татарський мурза, побачив при дворі литовського князя готову до нападу змію, що сховалася серед грибів, і вразив її влучним пострілом з лука та врятував князя.
Герб часів Речі Посполитої
Від 1569 року Полтава перебуває у складі Речі Посполитої. 1646 року Полтаву, після смерті Станіслава Конецпольського, захопили загони Яреми Вишневецького, якому належало 53 поселення на лівобережжі України (переважно Полтавщини) із резиденцією у місті Лубни.
На гербі Полтави, в той час, коли вона була володінням княжого роду Вишневецьких, зображувався натягнутий лук зі стрілою, яка пронизує серце, про це сказано в книзі «Полтава історико-архітектурний нарис».
У польському гербовнику зберігся такий опис цього герба: «в щиті білого поля лук натягнутий зі стрілою, що пронизує серце, яке має три поперешника», сказано на сайті Бориса Тристанова.
«Герб Хмельницького»
Після козацької визвольної війни проти Речі Посполитої 1648—1654 років, гетьманом Богданом Хмельницьким Полтаві був дарований новий герб. Герб 1654 року використовує елементи попереднього герба: «в лазуровому полі лук зі стрілою, спрямованою в землю, в кутах щита чотири восьмигранні зірки».
На практиці, після отримання Магдебурзького права, на магістратських печатках з другої половини XVII століття до 1779 року використовувався спрощений герб — натягнутий лук зі стрілою, супроводжуваний зірками (їх могло бути дві або чотири).
Герб ставився на предметах міської власності, розміщувався на будівлі ратуші або магістрату, на міських воротах. Міський герб був обов'язковим атрибутом в торговельних операціях міста.
Імперський період 1667 року Полтава була приєднана до Московської держави і польський герб більше не використовувався. У складі Російської імперії Полтава була повітовим містом Новоросійської губернії, а від 1802 року — центр Полтавської губернії.
Проєкт герба Полтави був розроблений у 1720-х роках п'ємонтським графом герольдмейстером Франциском Санті. А 1730 року затверджений для прапорів Полтавського гарнізонного полку: «золоте поле, поділене на чотири частини; з них на верхній, червоній, дві хрестоподібні шпаги, на нижній, блакитній, золота піраміда; на лівій, білій, на зеленій землі червоний прапор із Державним гербом і всередині нього — вензель ім'я Імператора Петра I; на правій, білій, на зеленій землі пальмове дерево.»
Герби виготовлені Санті та його помічниками не були затверджені й адміністрація міст малюнки гербів не отримала. Натомість розробка гербів перейшла під контроль військового відомства.1728 року герольдмейстерська контора, використовуючи заготовки гербів Франциско Санті, склала герби 88 провінційних міст, котрі були затверджені 1730 року. По факту — це були копії гербів складених Санті.
1775 року за завданням Військової колегії було складено новий знаменний гербовник, який у літературі отримав назву «Гербовник М. М. Щербатова». У Гербовнику Полтавський герб був аналогічний тому, що буде прийнятий 1803 року, за винятком того, що змія у цьому варіанті не згорнулася кільцем, а оточила піраміду.
Герб Полтавського намісництва був затверджений 22 травня 1803 року. Мав вигляд чотирьохдільного, скошеного щита: в першій частині в червоному полі — дві шпаги, покладені навхрест; в другій частині — в срібному полі прапор із гербом; у третій частині — в срібному полі пальма; у четвертій частині — в лазуровому полі кам'яна піраміда; на якій зображена — змія, згорнута в кільце.
Відповідно до символіки закладеної в гербі Полтави, кам'яна піраміда і змія згорнута в кільце, котра тримає в пащі свій хвіст — символ вічності. Пальма, котра ніби випадково потрапила на цей герб — символізує першість в Полтавській битві. Композиція герба прославляє перемогу російської армії над шведськими військами в Полтавській битві (1709 року).
1859 року Бернгардом Кене був складений новий проєкт герба Полтави — у золотому щиті чорний трикутний пам'ятник, прикрашений золотою кільцеподібною змією. За пам'ятником два зелених прапори з золотим коронованим вензелем імператора Петра Великого, з червленими держаками, з вістрями від списа, у верхній частині щита два навхрест покладені мечі.
Передбачалося, що герб будуть оточувати колосся, з'єднані Олександрівською стрічкою. Щит вінчає золота мурована корона з трьох зубців. Проєкт не був затверджений, хоча і послужив основою для затвердженого герба Полтавської губернії 1878 року.
Радянський період В період з 1917 по 1991 роки офіційні дані про герб Полтави відсутні.
На початку 1960-х років існував проєкт герба Полтави, на якому центральним елементом виступав Монумент слави в центру Корпусного саду. Цей монумент також використовувала різна сувенірна продукція та білети міської лотереї 1992 року.
Джерела IP НБУ — Ф.1 — Спр. 50944 ЦДІАК — Ф.51 — Оп.3 — Спр.121 — Арк.128
Примітки
Див. також Прапор Полтави Герб Полтавського району Герб Полтавської області Історія Полтави