Василій Захарійович Филонович (*15 січня 1894, с. Рогізне, Харківська губернія — † 3 червня 1987, м. Міннеаполіс, США) — генерал-хорунжий армії УНР. У 1920 році — віцеконсул України в Поті, Грузинська Демократична Республіка.
Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.
Життєпис Народився у дворянській родині Захара Семеновича Филоновича гербу КалиноваПолковник Василь Филонович: «Я присягав на Конституцію УНР…» і його дружини Марії Георгіївни. У 1903 році вступив до місцевого реального училища, 1908 року перейшов до Курської землемірної школи.
Під час Першої світової війни закінчив Чугуївське військове училище. У російській армії служив у чині поручика.
В Армії УНР Після Лютневої революції 1917 року став прихильником Української Центральної Ради, брав участь в українізації своєї військової частини. На початку листопада того ж року ним було українізовано 11 сотень у складі 34-ї піхотної дивізії.
Наприкінці 1917 року призначений військовим комендантом Сумського повіту. Організував кінний полк та кілька піших сотень.
У січні-лютому 1918-го під час наступу більшовицьких військ на Київ очолював відтинок фронту Ворожба — Суми — Гайворон.
Під час антигетьманського повстання Директорії УНР організував Сумський окремий курінь (1500 багнетів) і приєднався до 4-го полку окремого корпусу Січових стрільців.
На початку 1919-го призначений старшиною для окремих доручень при ставці Головного отамана. У цьому ж році брав участь у боях на більшовицькому й денікінському фронтах.
У грудні 1919-го в складі групи із 32 старшин направлений у денікінський тил на Катеринославщину для надання допомоги повстанським загонам. Потрапив у полон. Був вивезений денікінцями до Одеси. Втік з полону у Кубанську Народну Республіку, де приєднався до кубанських повстанців.
У 1920-му на чолі загону відступив у Грузинську Демократичну Республіку. Був включений до складу української військової місії у Грузинській Демократичній Республіці, обіймав посаду віцеконсула УНР в Поті.
Восени 1920-го виїхав до Османської імперії, потім через Болгарське царство — до Польської Республіки.
У Карпатській Січі 1933 року одружився в м. Прага з поетесою Веронікою Михалевич.
У 1939-му брав участь у боях військових підрозділів Карпатської України з угорською армією на посаді члена штабу. Під натиском переважаючих сил противника частини Карпатської Січі на чолі з полковником Филоновичем відступили на територію Румунського королівства.
Після видачі румунським урядом січовиків угорській владі він деякий час перебував у концтаборі.
Згодом жив у Словаччині, а з 1951-го — у США. Очолював Союз українських ветеранів, Товариство прихильників УНР. Міністр військових справ УНР в екзилі.
Помер у м. Міннеполіс (США). Похований на цвинтарі Форест Лаун, м. Сент-Пол, штат МіннесотаБондаренко М. Корінням із Сумщини: серія ліноритів / М. Бондаренко, О. Капітоненко. — Суми: ФОП Щербина І. В., 2016. — С. 69 : іл..
Вшанування пам'яті У місті Суми існує провулок Василя Филоновича.
У місті Дніпро вулицю Сонячногірську перейменували на вулицю Василя Филоновича.
Художник-графік Микола Михайлович Бондаренко створив портрет Василя Філоновича, який надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини»
Примітки
Джерела К. Є. Науменко. Филонович Василь Захарович // Генерал Василь Филонович: «Я присягав на Конституцію УНР…» Вони служили Україні. Україна Молода, 14 серпня 2010, С. 8. «Тут повстали нові Карпатські Крути» (до біографії автора спогадів «Березневі дні Карпатської України» Василя Филоновича) Василь Филонович: штрихи до біографії Державний архів Сумської області. «Сумський повіт в Українській революції 1917—1920 років» Валерій Власенко ДО ІСТОРІЇ МІЖВОЄННОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕМІГРАЦІЇ НА БАЛКАНАХ
Література Головченко В. І. Филонович Василь Захарович // Власенко В., Срібняк І. Полковник Армії УНР Василь Филонович – організатор українського життя в Болгарії і розвідник (штрихи до біографії, 1921 р.) // Архіви України. К ., 2024. — № 4(341). — С. 192-208. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/51229; https://au.archives.gov.ua/index.php/au/article/view/263/226
Посилання Филонович Василь Захарович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.273-276