Данайці (), данаї — найменування греків мікенської доби. Принаймні Гомером використовувалося як синонім ахейців взагалі і мешканців царства Агамемнона зокрема. Згідно з переказами назва походить від імені аргоського царя Даная, на честь якого спочатку почали називати мешканців міста (аргів'ян)Страбон. Географія V 2, 4, потім — всієї Арголіди, а пізніше усього Пелопоннеса і всієї ГреціїАполлодор. Бібліотека II 1, 4.
Етнонім данайці або схожі до нього згадуються і в давньоєгипетських документах, починаючи з середини XV ст. до н. е.Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. М., 1996. С.159. В написі Аменхотепа III з Ком-ель-Гетана згадані не лише tnjw (данайці), але й їхні міста — mukanu (Мікени), deqajis (Тегея), misane (Мессена), nuplija (Нафпліон), kutira (Кіфера), waleja (Елея), amukla (Амікли) Latacz J. Troy and Homer. Oxford UP. 2004. P.131. За часів Рамсеса III dnwn (данайці) згадаються серед «народів моря», які напали на Єгипет.
Данайців згадує латинське пріслів'я Quidquid id est, timeo Danaos et dona ferentes! — «Бійся данайців, що приносять дарунки» — яка насправді є цитатою з вергілієвої «Енеїди» і стосується історії з Троянським конем.
Див. також Данайців дари
Примітки