Жіноча збірна України з волейболу — жіноча волейбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з волейболу. Створена у 1992 році, після відновлення незалежності України. Контроль і організацію здійснює Федерація волейболу України (ФВУ).

Станом на 28 липня 2025 року посідає 15-те місце у світовому рейтингу ФІВБ.

Історія Збірна України дебютувала на міжнародній арені восени 1992 року у відбірковому турнірі чемпіонату Європи під керівництвом відомого тренера Володимира Бузаєва — одного із засновників і незмінного впродовж двох десятиліть наставника запорізької «Орбіти», у 1980-ті роки була однією з найсильніших команд у СРСР.

Бездоганно пройшовши кваліфікацію (8 перемог у 8 матчах), українські волейболістки спричинили фурор і у фінальній стадії Євро-1993. У стартовому матчі чемпіонату, що проходив 24 вересня 1993 в чеському Брно, вони з рахунком 3:0 обіграли майбутнього чемпіона — збірну Росії, потім здобули ще 4 перемоги, і посіли перше місце в групі. У важкому п'ятисетовому півфінальному двобої українська команда поступилася збірній Чехії і Словаччини, але потім у матчі за 3-тє місце взяла гору над італійками.

Завдяки успішному виступу на континентальній першості збірна України стала учасницею чемпіонату світу 1994 року, що проходив у Бразилії. Нова перемога над збірною Італії дозволила команді Володимира Бузаєва вийти в 1/8 фіналу, однак після зустрічі з Японією (0:3), українки були змушені припинити боротьбу за високі місця.

На початку 1990-х Володимир Бузаєв також керував молодіжною збірною України, 1993 року стала срібним призером чемпіонату світу в Бразилії. 1995 року він зайняв з національною збірною 7-е місце на чемпіонаті Європи в Нідерландах і того ж сезону переїхав до Туреччини.

Збірну України очолив тренер луганської «Іскри» Гарій Єгіазаров. З його ім'ям пов'язаний виступ української команди на перших в її історії Олімпійських іграх, що був невдалим: складена на базі «Іскри» збірна (за луганський клуб виступали 9 з 12 гравчинь), в Атланті-1996 не змогла перемогти в жодній партії.

1997 року Єгіазаров також виїхав працювати за кордон, до італійської «Равенни», на посаді головного тренера його змінив колишній помічник, одеський фахівець Ігор Філіштинський. Під його керівництвом збірна знову посіла 7-е місце на чемпіонаті Європи, але не змогла пробитися на чемпіонат світу-1998, ані на наступну європейську першість.

Повернувшись на Батьківщину до команди, Гарій Єгіазаров 2001 року ледь не привів збірну до п'єдесталу пошани чемпіонату Європи, що проходив у Болгарії, але в півфіналі цього турніру українки поступилися збірній Росії, а в зустрічі за «бронзу» не змогли здолати господарок. Ірину Жукову, яка здобула популярність, виступаючи за італійські клуби, визнали кращою зв'язковою чемпіонату. Незважаючи на те, що й решта українських волейболісток успішно виступали в провідних зарубіжних лігах (зі складу команди 2001 року 10 гравчинь представляли клуби Італії, Франції, Польщі, Болгарії, Австрії, Іспанії) і досягнення молодіжної та юніорської збірних, наступне десятиліття не було відзначено високими результатами національної збірної України.

2003 року після дев'ятого місця на чемпіонаті Європи в Туреччині відбулася відставка Єгіазарова, а чергового виступу у фінальному турнірі європейської форуму уболівальникам довелося чекати 8 років — три відбіркових цикли поспіль збірна України починала з новим головним тренером (Ігорем Філіштинським, Олександром Гутором, Сергієм Голотовим) і щоразу зазнавала невдачі. Причинами падіння були конфлікти між тренерами клубів і збірної, а також масовий виїзд з країни гравчинь, які змінили спортивне громадянство. Серед них стала лідером збірної Азербайджану Наталія Сказка (більш відома під прізвищем Мамедова) і її партнерки по команді Лідія Максименко та (Петрашко), гравчині збірної Росії Наталія Гончарова (Обмочаєва) і Анна Макарова (Цокур), за збірну Казахстану виступають і Ольга Кубасевич (Дробишевська), Ізраїль представляє Юлія Воливач, Вероніка Гудима захищає кольори французької збірної.

Після 13-річної перерви національну збірну України знову очолив Володимир Бузаєв, після повернення з Туреччини працював з командою «Сєвєродончанка» (Сіверськодончанка) та в молодіжній збірній. У травні 2009 року українська команда невдало виступила у відбірковому турнірі Чемпіонату світу, програвши Білорусі, Азербайджану та Ізраїлю, але за рік складена з гравчинь українського чемпіонату дружина виявилася боєздатною у кваліфікації Євро-2011 — обігравши збірні Ізраїлю, Словаччини та Великої Британії, українки через 8 років здобули путівку до фінального турніру чемпіонату Європи в Сербії й Італії.

Основу збірної на Євро-2011 склали гравчині бронзових призерок чемпіонату України — «Северодончанки», а єдина легіонерка Марина Марченко з «Омички» перед початком турніру вибула через травму. Капітанські функції виконувала Ірина Комісарова — гравчиня «бронзової» команди Володимира Бузаєва на чемпіонаті Європи-1993 (тоді вона виступала під прізвищем Пухальська). На груповому етапі в Белграді українки зазнали трьох поразок з однаковим рахунком 0:3 від Німеччини, Сербії і Франції, через це не змогли вийти до стадії плей-офу.

Відбірковий турнір чемпіонату Європи-2013 збірна України починала під керівництвом нового головного тренера — наставника «Галичанки» Андрія Романовича.

У липні 2026 року, протягом відбіркового турніру до плей-оф чемпіонату Європи-2026 команда поступилася збірній Сербії у п'ятому турі групового етапу (0:3). Це стало першим випадком за сім років, коли українська жіноча збірна не змогла подолати груповий етап чемпіонату Європи. У 2021 та 2023 роках збірна доходила до першого раунду плей-оф.

Результати

Олімпійські ігри Рік Місце Позиція 1996 Атланта 11-е місце 2000 Сідней не кваліфікувалась 2004 Афіни не кваліфікувалась 2008 Пекін не кваліфікувалась 2012 Лондон не кваліфікувалась 2016 Ріо-де-Жанейро не кваліфікувалась 2021 Токіо не кваліфікувалась

Чемпіонат світу Рік Місце Позиція 1994 9-е місце 1998 не кваліфікувалась 2002 не кваліфікувалась 2006 не кваліфікувалась 2010 не кваліфікувалась 2014 не кваліфікувалась 2018 не кваліфікувалась 2022 / не кваліфікувалась 2025 17-е місце

Чемпіонат Європи Рік Місце Позиція 1993 3-е місце 1995 7-е місце 1997 7-е місце 1999 не кваліфікувалась 2001 4-е місце 2003 9-е місце 2005 не кваліфікувалась 2007 / не кваліфікувалась 2009 не кваліфікувалась 2011 / 15-е місце 2013 / не кваліфікувалась 2015 / не кваліфікувалась 2017 / 13-е місце 2019 / / / 17-е місце 2021 / / / 12-е місце 2023 / / / 9-е місце

Золота Євроліга РікМісце проведенняРаундПозиція 2009 ТуреччинаНе кваліфікувалася 2010 Туреччина 2011 Туреччина 2012 Чехія 2013 Болгарія 2014 Туреччина Німеччина 2015 Угорщина Туреччина 2016 Словаччина Азербайджан 2017 Україна ФінляндіяФіналЧемпіон1091297 2018 Угорщина Груповий раунд8-е6248132019 Хорватія 5-е642146 2021 Болгарія 10-е413411 2022 Франція 5-е422108 2023 Румунія Швеція ФіналЧемпіони871227 2024 Європа Основна сітка5-е642179 2025 Швеція ФіналЧемпіони871217 Разом8/16 352361612168

Кубок претендентів РікМісце проведенняРаундПозиція 2018 ПеруНе кваліфікувалася 2019 Перу 2020 Хорватія<center>Турніри скасовано у зв'язку з пандемією Covid-19 2021 Хорватія 2022 ХорватіяНе кваліфікувалася 2023 Франція1/4 фіналу4-е31247 Разом1/4 031247

Склади

+ Рік Турнір Склад Тренер Примітки 1993 Чемпіонат Європи , , Марина Дубініна, , , Ольга Коломієць (Костіна), Алла Кравець, Віта Матешук (Лисечко), Марія Полякова (Александрова), Ірина Пухальська (Комісарова), , Володимир Бузаєв, Юрій Курильський С. 65, 1994 Чемпіонат світу , Марина Дубініна, Тетяна Іванюшкіна, , ,Ольга Коломієць (Костіна), Алла Кравець, Віта Матешук (Лисечко), Марія Полякова (Александрова), Ірина Пухальська (Комісарова), , Володимир Бузаєв С. 66 1995 Чемпіонат Європи Тетяна Вороніна, Тетяна Іванюшкіна, , , Ольга Коломієць (Костіна), Віта Матешук (Лисечко), , Марія Полякова (Александрова), В. Санджан, , Володимир Бузаєв С.69 1996 Олімпійські ігри Наталія Боженова, Юлія Буєва,Новички для «Джинестры» Тетяна Іванюшкіна, Ольга Коломієць (Костіна), Алла Кравець, Олена Кривоносова (Єна), Віта Матешук (Лисечко), Регіна Милосердова, , Марія Полякова (Александрова), Олена Сидоренко, Олександра Фоміна Гарій Єгіазаров С.71 1997 Чемпіонат Європи Наталія Боженова, Поліна Вергун, (Швець), Тетяна Іванюшкіна, Алла Кравець, Регіна Милосердова, Олена Оніпко, , Марія Полякова, Олена Сидоренко, Олександра Фоміна Ігор Філіштинський, А.Макагонов. С. 74-75 2001 Чемпіонат Європи Наталія Боженова, Тетяна Вороніна, Олена Єна (Кривоносова), Ірина Жукова, Тетяна Іванюшкіна, Алла Кравець, Марина Марцинюк, Регіна Милосердова, Марія Полякова, Олена Сидоренко, Ірина Швачка, Юлія Шелухіна Гарій Єгіазаров 2011 Чемпіонат Європи Ганна Бурбелюк, Світлана Галкіна, Марина Дегтярьова, Анна Довгополюк, Надія Кодола, Ірина Комісарова (Пухальська), Світлана Лідяєва (Дорсман), Ганна Лісеєнкова (Кириченко), Тетяна Литвиновська, Марина Марченко, Інна Молодцова, Наталія Чернецька Володимир Бузаєв 2017 Євроліга Юлія Герасимова, Марина Дегтярьова, Карина Денисова (Юрченко), Світлана Дорсман (Лідяєва), Діана Карпець (Мелюшкіна), Надія Кодола (Косило), Кристина Нємцева, Олена Новгородченко, Аліна Степанчук, Анна Степанюк, Ірина Трушкіна, Анастасія Чернуха (Крайдуба), Тетяна Яцків (Алдошина) Гарій Єгіазаров Переможець турніру 2017 Чемпіонат Європи Юлія Герасимова, Вікторія Дельрос, Карина Денисова (Юрченко), Світлана Дорсман (Лідяєва), Ганна Кириченко (Лісеєнкова), Надія Кодола (Косило), Тетяна Козлова,Інна Молодцова, Олена Новгородченко, Олександра Перетятько, Аліна Степанчук, Анна Степанюк, Ірина Трушкіна, Анастасія Чернуха (Крайдуба) Гарій Єгіазаров 2019 Чемпіонат Європи Дар'я Великоконь (Шаргородська), Юлія Герасимова, Карина Денисова (Юрченко), Світлана Дорсман (Лідяєва), Анастасія Карасьова, Діана Карпець (Мелюшкіна), Надія Кодола (Косило), Анастасія Крайдуба (Чернуха), Вікторія Ніколайчук, Олександра Перетятько, Алла Політанська (Агеєва), Олеся Рихлюк, Анна Степанюк, Ірина Трушкіна Гарій Єгіазаров 2021 Богдана Анісова, Юлія Бойко, Дар'я Великоконь (Шаргородська), Юлія Герасимова, Катерина Дудник, Анастасія Карасьова, Надія Кодола (Косило), Марина Мазенко (Мельниченко), Діана Мелюшкіна (Карпець), Кристина Нємцева, Олеся Рихлюк, Ольга Скрипак, Ірина Трушкіна, Анна Харчинська Володимир ОрловМороз Є. Жіноча збірна України з волейболу отримала нового головного тренера. Що про нього відомо // Суспільне. — 2021. — 1 березня.

Поточний склад Розширений склад збірної, який готуватиметься до розіграшу Ліги націй (станом на 20 квітня 2026)Оголошено розширений склад жіночої збірної України з волейболу на Лігу націй N°СпортсменкаПозиціяДата народження Клуб Дар'я Шаргородська пасуючий 11 квітня 2002 «Жетису» Олена Напалкова пасуючий 17 серпня 1997 «Вієсті» Станіслава Парфьонова пасуючий 20 серпня 1998 «Буковинка» Вікторія Даньчак діагональний 11 січня 2000 «Альтос» Кіра Лісова діагональний 9 лютого 2009 «Буковинка» Анна Артишук діагональний 9 лютого 2001 «Пальмберг» Олександра Міленко догравальник 29 червня 1999 «Динамо» (Бухарест) Юлія Димар догравальник 3 грудня 1994 «Берел» Валерія Нудьга догравальник 12 грудня 2002 «Олімпіада» Марта Федик догравальник 5 березня 2002 «Капошвар» Андріана Павлик догравальник 18 листопад 2005 «Буковинка» Марія Капланська догравальник 6 жовтня 2003 «Модена» Світлана Дорсман центральний блокуючий 11 грудня 1993 «Девелопрес» Уляна Котар центральний блокуючий 26 жовтня 2000 «Мюлуз» Діана Мелюшкина центральний блокуючий 6 серпня 1996 «Бешикташ» Поліна Герасимчук центральний блокуючий 23 березня 2006 «Буковинка» Катерина Жилінська центральний блокуючий 9 грудня 2007 «Радомка» Аріна Бойко ліберо 2 червня 2003 «Буковинка» Аліка Луценко ліберо 11 червня 2003 «Вроцлав»

Головні тренери Володимир Бузаєв (1992—1995) Гарій Єгіазаров (1995—1997) Ігор Філіштинський (1997—1999) Сергій Голотов (1999—2001) Гарій Єгіазаров (2001—2003) Ігор Філіштинський (2004—2005) Олександр Гутор (2006—2007) Сергій Голотов (2007—2008)