Ніс () — син Пандіона (варіант: Ареса), мегарський цар.
За його іменем отримала назву головна гавань Мегар — Нісея.
За легендою на його ріс особливий, пурпуровий (за іншою версією — золотий чи фіолетовий) волос, який нібито робив його непереможним. Про цей дивовижний секрет знали лише найближчі родичі Ніса. Коли Мегари взяв в облогу Мінос, донька Ніса Скілла побачила критського володаря з муру міста, закохалася в нього і вирішила допомогти. Вночі вона підкралася до поснулого батька, зрізала з його голови пурпуровий волос. Збергігся і прозаїчніший варіант легенди, в якому йдеться не про безтямне кохання, а про банальний підкуп — критяни нібито пообіцяли Скіллі золото в обмін на зрадуМустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.11-12.
Позбавлений магічного захисту Ніс загинув у битві і був обезголовлений Міносом.
Міф про Ніса — стародавня народна казка про чарівне волосся, яке робить героя нездоланнимПлутарх. Моралії, 4.21.16.Гесіод. Каталог жінок, фрагмент 7.Аполлодор. Бібліотека, 3.15.6.Нонн Панополітанський. Діонісіака, 25.150.Есхіл. Хоефори, 610.Овідій. Метаморфози, 8.90..
Примітки
Джерела Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.