Го́лвей, або Ґо́лвейУкраїнська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу . — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 430. (, (Ґалівь); , ) — місто на заході Ірландії, адміністративний центр однойменного графства, порт на березі затоки, у гирлі річки Корріб.
Є п'ятим за величиною містом острова Ірландія і третім безпосередньо в республіці, а також першим за темпами розвитку.
Історія Був побудований на місці попереднього поселення, Dún Bhum na Gaillimhe («Форт у гирлі Гайлімха») був завершений у 1124 році королем Коннахту та верховним королем Ірландії Тойрделбахом Ва Конхобайром. Замок слугував військово-морською базою, звідки діяв королівський флот. З часом довкола виросло нове поселення. Під час нормандського вторгнення в Коннахт у 1230-х роках Ґолвей був захоплений Річардом Мор де Бурґом, який очолював вторгнення. Поступово династія де Бурґів перейняла ірландську мову та культуру.
У мірі розвитку економіки міста влада перейшла в руки місцевого купецтва. Для захисту від ірландських феодалів купці пішли на співробітництво з англійцями. У грудні 1484 року англійська корона надала Ґолвею статус міста.
Тісні зв'язки з Англією призвели до значного відчуження Ґолвея від решти Ірландії. Був прийнятий статут, який забороняв корінним ірландцям (на відміну від гіберно-нормандських жителів Ґолвея) необмежений доступ до міста.
У Середні віки Ґолвей перебував під владою олігархії з чотирнадцяти купецьких сімей (дванадцять були нормандського походження, і дві — ірландського). Місто було головним ірландським портом для торгівлі з Іспанією та Францією. У 1477 році Христофор Колумб відвідав Ґолвей, можливо, зупинившись під час подорожі до Ісландії чи Фарерських островів.
Протягом 16-го та 17-го століть Ґолвей здебільшого залишався вірним англійській короні, навіть під час ґельського відродження, ймовірно, через економічні причини. Однак до 1642 року місто увійшло в союз з Католицькою конфедерацією під час Війн трьох королівств. Під час завоювання Ірландії Кромвелем його війська захопили місто після дев'ятимісячної облоги. Наприкінці 17 століття місто підтримало якобітів у Війні двох королів та було захоплене військами Вільяма ІІІ після нетривалої облоги, незабаром після битви при Огрімі в 1691 році.
Географія Місто розташоване на річці Корріб, між озером Лог-Корріб та затокою Ґолвей.
Клімат Місто знаходиться в зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень, із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5 °С (41 °F).
Поширення ірландської мови Кількість носіїв ірландської мови в місті становить 6870, тобто близько 10 % населення. Поміж міст Ірландії Ґолвей має репутацію найбільш асоційованого з ірландською мовою, музикою, пісенними та танцювальними традиціями. Також часто місто називають «Двомовною столицею Ірландії», хоча як і в усіх містах республіки, левова частка мешканців міста зазвичай використовує англійську в повсякденному спілкуванні. Місто добре відоме своєю «ірландськістю», передовсім завдяки розташуванню неподалік Гелтахту (району з переважним поширенням ірландської мови).
Володіння ірландською мовою (Кількість осіб від 3 років та старше, за задатністю розмовляти ірландською, 2006)Питання: Чи володієте Ви ірландською мовою ? Так Ні Не вказали Загалом 2006 31 312 36 808 1 975 70 095 72 414 Відсоток від загальної кількості опитаних респондентів 44,7 52,5 2,8 100 96,81
Населення
1813 1841 1851 1861 1871 1881 1891 1901 1911 1926 1936 1946 1951 1956 1966 1971 1981 1986 1991 1996 2002 2006 2011 2016 2022 24684 17275 20055 16048 15597 15471 13800 13426 13255 14227 18294 20370 21316 21366 26295 29375 41861 47104 50853 57363 66163 7272 75529 79934 83456 Згідно з даними центрального статистичного офісу Ірландії, станом на 11 грудня 2022 року в місті проживає 1347 людей, які зареєстровані як прибулі з території України, в тому числі мешканці ОРДЛО та Криму, особи без громадянства України, що перебували на території країни після повномасштабного вторгнення.
Примітки
Посилання Galway City Council (local authority) Galway Public Transport Website Galway Tourism Board Biocell Galway City Directory