Національний прапор Філіппін () — горизонтальний біколор, що складається з рівновеликих смуг: королівського синього (згори) та яскраво-червоного (знизу) кольорів. З боку древка розташований білий рівносторонній трикутник, у центрі якого вміщено золотисто-жовте сонце з вісьмома основними променями. У кожному кутку білого трикутника розташована золотисто-жовта п'ятипроменева зірка.
Унікальною особливістю цього прапора є його використання для позначення стану війни: у разі війни його перевертають, і тоді червона смуга розміщується згори.
Дизайн
Технічна інформація
Прапор Філіппін має прямокутну форму і розділений горизонтально на дві смуги однакової висоти. Співвідношення довжини прапора до його ширини становить 2:1. З боку флагштока розташований білий рівносторонній трикутник, довжина сторін якого дорівнює ширині прапора.
У центрі трикутника розміщено золоте сонце з вісьмома головними пучками променів. Кожен пучок складається з одного центрального променя, товщина якого вдвічі більша за два бічні промені. Кут між сусідніми пучками променів такий самий, як і кут самого пучка (22,5°). Примітно, що сонце розташоване не в геометричному центрі трикутника, а трохи зміщене праворуч. У кожному куті трикутника розміщено п'ятикутну золоту зірку. Кожна зірка орієнтована таким чином, що один із її променів вказує на вершину кута, в якому вона знаходиться.
Унікальною особливістю філіппінського прапора є його здатність вказувати на стан війни. У мирний час прапор вивішується синьою смугою догори (або ліворуч від спостерігача при вертикальному розміщенні). У час війни смуги міняються місцями: червона смуга розміщується згори (або ліворуч при вертикальному вивішуванні). Це єдиний державний прапор у світі, який офіційно змінює своє положення залежно від воєнного стану.
Кольори
Відтінок синього кольору на прапорі змінювався протягом історії. Спочатку використовувався колір, описаний як «темно-синій» (). Існує теорія, підкріплена історичними свідченнями та нечисленними збереженими прапорами тієї епохи, що цей відтінок був запозичений з прапора Куби (а також Пуерто-Рико), дизайн яких вплинув на створення філіппінського стяга.
Стандартизація кольорів вперше відбулася за президента Рамона Магсайсая у 1955 році, коли були затверджені кольори National Flag Blue та Old Glory Red. У 1985 році президент Фердинанд Маркос наказав змінити синій колір на світліший відтінок Oriental Blue, проте після Революції влади народу 1986 року президент Корасон Акіно скасувала це рішення, повернувши попередній колір. Остаточне затвердження відбулося до сторіччя проголошення незалежності у 1998 році: згідно з Законом Республіки № 8491, офіційним відтінком став «Королівський синій» (Royal Blue).
Офіційні кольори визначені системою Cable No. (Color Association of the United States) та мають наступні відповідники: Кольорова схемаСинійМалиново-червонийБілийЗолотийCable No.80173801088000180068Pantone286C193C122CRGB0–56–168206–17–38255–255–255252–209–22CMYKC99-M80-Y0-K0C12-M100-Y87-K3C0-M0-Y0-K0C2-M17-Y91-K0HEX#0038A8#CE1126#FFFFFF#FCD116
Символіка
Символіка прапора офіційно визначена та розтлумачена у тексті проголошення незалежності 1898 року та пізніших законодавчих актах, зокрема Республіканському акті № 8491:
Білий рівносторонній трикутник символізує рівність, свободу і братерство. Згідно з оригінальним Проголошенням незалежності 1898 року, він також є відмітним знаком знаменитого товариства Катіпунан, яке започаткувало революцію. Синя смуга у мирний час (зверху) означає мир, правду та справедливість. Червона смуга символізує патріотизм та мужність (доблесть). Сонце в центрі білого трикутника уособлює єдність, свободу, народну демократію та суверенітет, а також велетенські кроки, зроблені країною на шляху прогресу та цивілізації. Вісім променів Сонця символізують вісім провінцій Філіппін, які першими підняли повстання проти Іспанії та були оголошені на військовому стані на початку Філіппінської революції 1896 року: Маніла (або округ Моронг, сучасна провінція Рісаль) Кавіте Булакан Пампанга Нуева Есіха Тарлак Лагуна Батангас Три п'ятипроменеві зірки символізують три основні острівні групи архіпелагу: Лусон Вісая (спочатку посилалися на острів Панай, який вважався представником усього регіону Вісая) Мінданао
Оригінальний опис 1898 року також зазначав, що білий, синій і червоний кольори були обрані на знак вдячності до прапора Сполучених Штатів Америки за «безкорислий захист, який ця Велика Нація надає нам і продовжує надавати».
Історія
Історичні прапори Філіппінської революції
З 1960-х років поширеною практикою стало пов'язувати розвиток філіппінського прапора з бойовими штандартами лідерів «Катіпунану» — масонського революційного руху, який виступав проти іспанського правління та очолив Філіппінську революцію. Хоча деякі символи з прапорів «Катіпунану» згодом перейшли до іконографії революції, історики вважають спірним твердження, що ці бойові штандарти є безпосередніми попередниками сучасного державного прапора.
Першим прапором «Катіпунану» (1892) було червоне прямокутне полотнище з трьома білими літерами «K», розміщеними горизонтально. Абревіатура розшифровувалася як Kataas-taasang Kagalang-galangang Katipunan ng mga Anak ng Bayan («Найвище і найшанованіше товариство синів нації»). Червоне тло символізувало кров, оскільки члени організації підписували документи про вступ власною кров'ю.
Різні лідери руху, такі як Андрес Боніфасіо, та , мали власні бойові штандарти. Під час революції в організації стався розкол на фракції Магдіванг () і Магдало () в провінції Кавіте, кожна з яких прийняла свої прапори. У 1897 році під час асамблеї в Наїку «Катіпунан» затвердив нову емблему — червоний прапор із білим сонцем, що мало антропоморфне обличчя. Сонце мало вісім променів, що символізували вісім провінцій, у яких Іспанія ввела воєнний стан.
Створення та перше використання сучасного прапора
Сучасний дизайн державного прапора був розроблений першим президентом Філіппін Еміліо Агінальдо в 1897 році під час його вигнання в Гонконзі. Прапор пошили , її п'ятирічна донька Лоренца та пані Дельфіна Ербоса де Натівідад (племінниця національного героя Хосе Рісаля).
Вперше прапор було розгорнуто 28 травня 1898 року після перемоги над іспанськими військами в (Імус, Кавіте). Саме цю дату фіксує Президентська прокламація № 374 від 1965 року, хоча існують твердження, що вперше прапор міг бути піднятий у місті Кавіте.
Офіційна церемонія проголошення незалежності та урочисте підняття прапора відбулися 12 червня 1898 року в резиденції Агінальдо в Кавіті. Оригінальний дизайн відрізнявся від сучасного: сонце мало антропоморфне обличчя, що було впливом символіки республік Ріо-де-ла-Плати (Аргентини та Уругваю) та уособлювало інкського бога сонця Інті.
Вважається, що оригінальний прапор, піднятий у 1898 році, зберігся в Музеї генерала Еміліо Агінальдо в Багіо, хоча його автентичність щодо участі саме в церемонії 12 червня ставиться під сумнів через склад тканини (суміш шовку та бавовни, тоді як стверджувала, що використовувала чистий шовк). Цей прапор складніший за сучасний: на ньому вишиті гасла «Свобода, Справедливість, Рівність» () з одного боку та «Експедиційні сили Північного Лусону» () з іншого.
Під час засідання Конгресу в Малососі Агінальдо розтлумачив символіку так: червоний колір — хоробрість філіппінців, синій — готовність померти, але не підкоритися загарбникам, білий — здатність до самоврядування:
Американський період та заборона
З початком Філіппінсько-американської війни у 1899 році прапор почали використовувати з червоною смугою вгорі, що означало стан війни. Після поразки Філіппінської республіки та встановлення американської окупації демонстрація філіппінського прапора була оголошена незаконною згідно із Законом про прапор 1907 року. Ця заборона тривала до 24 жовтня 1919 року..
Після легалізації прапора у 1919 році виникла проблема з тканиною: доступними були переважно червоні та сині тканини, що використовувалися для прапора США. Через це філіппінський стяг прийняв відтінок «Navy Blue» (темно-синій), властивий американському прапору. 26 березня 1920 року Законодавчий орган Філіппін ухвалив Акт № 2928, який офіційно затвердив прапор.
У 1935 році було створено Співдружність Філіппін. 25 березня 1936 року президент Мануель Кесон видав Виконавчий наказ № 23, який деталізував технічні характеристики прапора: було закріплено пропорції 1:2, визначено трикутник як рівносторонній, а також офіційно прибрано міфічне (антропоморфне) обличчя із зображення сонця. Однак точні відтінки кольорів тоді не були визначені.
Друга світова війна та японська окупація Після японського вторгнення у 1941 році прапор знову був заборонений. Його використання відновили після створення Другої Філіппінської Республіки (держави під контролем Японії). У жовтні 1943 року Еміліо Агінальдо підняв прапор, відновивши первісні «кубинські» відтінки червоного та синього. Спочатку прапор висів синьою смугою вгору, але після того, як президент Хосе Лаурель оголосив війну союзникам у 1944 році, прапор перевернули червоною смугою догори.
Водночас уряд Співдружності у вигнанні (Вашингтон) та партизани продовжували використовувати прапор з американськими кольорами, тримаючи його червоною смугою вгору на знак опору японській окупації.
Незалежність та зміни кольорів Після звільнення островів у 1945 році та надання незалежності Сполученими Штатами 4 липня 1946 року було відновлено прапор з американськими відтінками кольорів.
Дискусії щодо правильного відтінку синього тривали у другій половині XX століття:
1955 рік: Інститут національної історії стандартизував кольори, орієнтуючись на прапор США. 1985 рік: Президент Фердинанд Маркос наказав змінити синій колір на світліший, вважаючи, що такими були кольори первинних прапорів республіки. 1986 рік: Після повалення Маркоса президент Корасон Акіно скасувала цю зміну, повернувши темно-синій колір. 1998 рік: Під час підготовки до святкування століття незалежності було ухвалено Закон Республіки № 8491, який замінив темно-синій колір на «Королівський синій», що використовується донині.
Хронологія прапорів Філіппін