Секст Помпе́й (; близько 67 до н. е. — 35 до н. е.) — давньоримський воєначальник, флотоводець і державний діяч пізньої Римської республіки.
Життєпис
Син Гнея Помпея Великого та Муції Терції. Брат Гнея Помпея Молодшого.
Після загибелі батька в 45 до н. е. воював проти Юлія Цезаря в Африці і в Іспанії. Зазнавши поразки при Мунді втік на Сицилію. Після вбивства Цезаря у 44 до н. е. за пропозицією Марка Антонія прийняв командування римським флотом, проте потім вступив у конфлікт з Другим тріумвіратом, захопив Сицилію, зайнявся піратством і влаштував морську блокаду Італії, за що у 43 до н. е. був оголошений Другим тріумвіратом поза законом. Втім, у 39 до н. е. уклав з тріумвірами , згідно якої припинив воєнні дії і отримав свій імперій (Сицилію, Корсику та Сардинію, Пелопонес).
У 36 до н. е. флот Секста був несподівано атакований нещодавно і таємно побудованим флотом під командуванням Марка Агріппи (флотоводця Октавіана Августа). Секст зазнав порази і у 35 до н. е. втік у римську Азію, де був схоплений у Мілеті легатом Октавіана та страчений.
Примітки
Джерела Bruno Schor: Beiträge zur Geschichte des Sextus Pompeius. Hochschulverlag, Stuttgart 1978, ISBN 3-8107-2015-1.