Макам — ладово-мелодична модель в професійній музиці арабів, іранців. Споріднений з макомом в таджицькій та узбецькій, а також з мугамом в азербайджанській, або мукамом в уйгурській музиці.
Різні маками, розташовані октавою вище або нижче, є самостійними ступенями з тонікою певної висоти, можуть мати той самий основний тон. Звукоряди макамів — діатонічні 7-ступеневі, що містять у собі інтервали великого і малого півтонів та великого і малого цілих тонів. У теоретичних працях Сафі-ад-Діна (13 століття) класичні 12 макамів входять у складну 84-ладову систему, засновану на поєднанні 7 видів тетрахорду з 12 видами пентахорду.
Кількість макамів у різних музичних культурах неоднакова, наприклад арабську систему становлять 9 родин макамів, а у класичну систему входять 12 макамів. Кожен макам має свою назву відповідно до його характеру (наприклад, канева — мелодійний лад, бузург — великий лад), або місцевості (ірак, ісфахан, хіджазі). Маками складають ладову основу широко розвинених в інтонаційно-мелодійному і композиційному відношенні одноголосної вокальних та інструментальних творів, створюваних професійними музикантами.
Родини макам
Ajam – Ajam (), Jiharkah (), Shawq Afza ( or ), Ajam Ushayran () Sikah – Bastah Nikar (), Huzam (), ‘Iraq (), Musta‘ar (), Rahat al-Arwah () (spelled Rahatol Arwah), Sikah (), Sikah Baladi () Bayati – Bayatayn (), Bayati (), Bayati Shuri (), Husayni (), Nahfat (), Huseini Ushayran (), Nahawand – Farahfaza (), Nahawand (), Nahawand Murassah ( or ), ‘Ushaq Masri (), Sultani Yakah () Rast – Mahur (), Nairuz (), Rast (), Suznak (), Yakah () Hijaz – Hijaz (), Hijaz Kar (), Shad ‘Araban (), Shahnaz (), Suzidil (), Zanjaran (), Hijazain () Saba – Saba (), Saba Zamzam () Kurd – Kurd (), Hijaz Kar Kurd (), Lami () Nawa Athar – Athar Kurd (), Nawa Athar ( or ), Nikriz (), Hisar ()
Джерела Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 113—114)
Профессиональная музыка устной традиции народов Ближнего, Среднего Востока и современность. Ташкент, 1981
Elsner J. Zum Problem des Maqām // Acta Musicologica 47 (1975), S.208–39. Elsne r J. Maqām und Modus // International Musicological Society: Congress Report 12. Berkeley, 1977, p. 517–25. El-Mallah Issam. Arabische Musik und Notenschrift. Tutzing: Hans Schneider Verlag, 1996, ISBN 3-7952-0850-5
Fikret Yakup. Türk musikisinde makamlar: inceleme. Istanbul, 2000. 543p. (хрестоматия турецкой традиционной музыки: ноты и аудиоприложения). Kiesewetter R. Die Musik der Araber. Leipzig, 1941 (Nachdruck). Maalouf, Shireen. History of Arabic music theory. Kaslik (Lebanon): Université Saint-Esprit de Kaslik, 2002. OCLC 52037253. el-Mahdi Salah. La musique arabe: structures, historique, organologie. Paris, 1972. ISBN 2-85689-029-6. Neubaer E. Music in the Islamic environment // History of civilizations of Central Asia, ed. by C.E.Bosworth and M.S.Asimov. Vol.4, part 2. Delhi, 2003, p. 591-604. ISBN 81-208-1596-3. Reinhard K. u. U. Musik der Türkei. Bd. 1: Die Kunstmusik. Heinrichshofen, Wilhelmshaven 1984. Signell K. Makam: modal practice in Turkish art music. Seattle, Wash.: Asian Music Publications, 1977. Touma H.H. The music of the Arabs. Portland, Oregon: Amadeus Press, 1996. ISBN 0-931340-88-8. Zonis E. Classical Persian music: An introduction. Cambridge, MA, 1973. Фарук Хасан Аммар. Ладовые принципы арабской народной музыки. М.: Советский композитор, 1984, 181 с. Regionale maqām-Traditionen in Geschichte und Gegenwart. Materialien der 2. Arbeitstagung der Study Group «maqām» des International Council for Traditional Music vom 23. bis 28. März 1992 in Gosen bei Berlin. Hrsg. v. J. Elsner u. G. Jähnichen. 2 Bde. Berlin, 1992.