Абдулла Кадирі (, псевдонім: Джулкунбай; *10 квітня 1894, Ташкент, Російська імперія — 4 жовтня 1938, Ташкент, Узбецька РСР) — відомий узбецький радянський письменник і журналіст. Він є культовим письменником у середовищі сучасної узбецької інтелігенції, проте лишається маловідомим поза межами Узбекистану. Жив, працював і помер (був репресований) у Ташкенті.

Біографія

Абдулла Кадирі народився у Ташкенті 10 квітня 1894 року. Закінчив так звану «російсько-тубільну» школу.

У 1926 році закінчив літературний інститут імені В. Брюсова в Москві.

За радянських часів А. Кадир працював у Ташкенті в узбецькому сатиричному журналі «Муштум» («Кулак»; 1923—26), одним із організаторів і членів редакції якого був, і де друкувалися його сатиричні оповідання та фейлетони, що користувалися великим успіхом у читачів.

Абдулла Кадир був репресований — у 1938 році його розстріляли. Похований на кладовищі Хужа-Аламбардор (Камалан) у Ташкенті. Посмертно реабілітований.

Іменем Абдулла Кадирі названі одна з вулиць у Ташкенті, школа № 198, махаллі, Джизацький державний педагогічний інститут . На ташкентській Алеї Поетів (на проспекті Навої) встановлено погруддя письменникаАбдулла Кадирі на tashkent-history.ru .

За не надрукованою п'єсою Абдулли Кадирі, написаної ним у 1930-ті і збереженої у чернетках, відомий театральний режисер Марк Вайль поставив п'єсу «Білий білий чорний лелека» у своєму експериментальному театрі «Ільхом» у Ташкенті .

Творчість

Твори Кадира присвячені життю узбецького народу в XIX столітті, а також колективізації (повість «Абід-Кетмень»). У дореволюційних творах письменника помітним є вплив джадидизму, буржуазно-ліберального руху за оновлення традиційного суспільства мусульман Російської імперії.

У своїх перших творах — оповіданні «Розпусник» (1915) і п'єсі «Нещасний наречений» (1915) автор з м'яким доброзичливим гумором зобразив риси старого узбецького побуту.

Абдулла Кадирі — також автор циклів сатиричних оповідань («Про що говорить упертий Ташпулат», «Із щоденника Калвака Махзума»), нарисів, публіцистичних і критичних літературознавчих статей; працював над складанням «Повного російсько-узбецького словника» (1934).

Обсяжні твори: «Минулі дні», роман (1925); «Скорпіон з вівтаря», роман (1929); «Абід-Кетмень», повість (1935).

Виноски

Джерела, посилання та література Абдулла Кадирі на www.ziyonet.uz Абдулла Кадирі на tashkent-history.ru А. Алиев, Абдулла Кодирий, Тш., 1967