Гарольд Елліот Вармус (; народився 18 грудня 1939 року, Фріпорт, Нью-Йорк) — американський вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1989 року «за відкриття клітинної природи ретровірусних онкогенів», яку він розділив з Майклом Бішопом. Президент і керуючий Меморіального онкологічного центру імені Слоуна — Кеттерінга (Нью-Йорк).
Біографія Гарольд Вармус народився 18 грудня 1939 року у Фріпорті (Нью-Йорк). Закінчив Емгерстський коледж, потім вступив до Гарвардського університету, де провчився за спеціальністю література лише один рік, після чого перейшов в Колумбійський коледж лікарів і хірургів (Нью-Йорк). Після закінчення медичної школи пропрацював у Колумбійському пресвітеріанському госпіталі в 1968—1969 роках і пройшов коротке стажування в Національному інституті здоров'я, де почав вивчати як цАМФ регулює експресію бактеріальних генів. У 1970 році переїхав до Сан-Франциско в Університет Каліфорнії як постдокторант лабораторії Майкла Бішопа. З 1970 року — професор відділу мікробіології та імунології. З 1984 року — іменний професор молекулярної вірусології.
У 1989 році Бішоп та Вармус отримали за свої дослідження Нобелівську премію з фізіології і медицини.
Директор Національного інституту здоров'я (1993—1999). З 2000 року — президент і керуючий Меморіального онкологічного центру Слоан-Кеттерінг (Нью-Йорк).
Нагороди та визнання 1982: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження 1984: Міжнародна премія Гайрднера 1984: Член Національної академії наук США 1984: Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого 1984: Simon M. Shubitz Cancer Prize and Lectureship 1989: Нобелівська премія з фізіології і медицини 1991: Член Медичної академії 1994: Член Американського філософського товариства 2001: Національна наукова медаль США 2001: 2002: Шредингерівська лекція (Імперський коледж Лондона) 2005: Іноземний член Лондонського королівського товариства 2011: 2012: Медаль Гленна Т. Сіборга
Примітки
Посилання Автобіографія на Нобелівському сайті