Незбутниця дрібноцвіта, або галінсога дрібноквіткова, у народі московське зілля або німецьке зілля (Galinsoga parviflora Cav.) — сегетально-рудеральний вид рослин роду незбутниця, широко розповсюджений по всій земній кулі.Емец Н. В. Исследование гипотензивной активности настоев травы галинсоги мелкоцветковой / Н. В. Емец, Т. А. Красникова, Б. А. Самура // «ХИСТ» Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. — 2006. — Вип. 8. — С. 75. В Україні є небезпечним інвазійним видом. Із сільськогосподарських угідь поширився на суміжні лісові площі, природні луки, ставши їх складовою частиною. У нових умовах виявився дуже агресивним і почав витісняти з біоценозів природні (автохтонні) види.
Народні назви Американець, американський бур'ян, вазончики, васильки, грицики, дурний бур'ян, жидівка, заграничник, катеринка, катюша, кошики, мадярка, марунка, мокрець, московське зілля, невивідниця, незбудниця, незбутка, німецький бур'ян, німецьке зілля, нудниця, панянка, райка, райчин бур'ян, сальвія, сльози вдовині, срічка, українка, фестиваль, фронтовик, хопта польська, хопта почаївська, черевець, черевці, чорнобривці, янкевич тощоЮ. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин, с. 195.
Ботанічний опис Коренева система стрижнева. Стебло пряме, розгалужене, заввишки 10—70 см. Листки яйцеподібні або довгасті.
Розмножується в основному насінням, однак подрібнені часточки рослини здатні укорінюватися.
Цвіте з липня по вересень. Суцвіття — кошик, квітки білі. Плід — сім'янка, насіння обернено-яйцеподібне розміром 4—6×3—4 мм, достигає в липні—вересні, декілька генерацій на рік.
Репродуктивна здатність — 0,3 тисячі насінин на одній рослині. Зберігає життєздатність в ґрунті до 5 років, проростає без періоду спокою, в межах температур 6—30°С, сходи з'являються із глибини не більше З см у липні—серпні і вересні. Поширена по всій Україні, особливо в Поліссі та в Лісостепу на добре зволожених ґрунтах. Засмічує просапні культури, пізні посіви, а також сади й неорні землі.
Практичне використання
У Колумбії використовують як приправу до супу ахіако та в салатах. У Східній Африці стебло та листя їдять сирими, а також сушать і подрібнюють, щоби потім додавати в супи.Олексій Коваленко Рослини-прибульці — Київ, Віхола, 2021 — С. 170
Дослідження З 2003 по 2012 рік доведено антиоксидантну, протизапальну, ранозагоювальну, гіпотензивну й гемостатичну активність витяжок із трави та листя галінсоги дрібноквіткової, отриманих за допомогою різних розчинниківSchmidt C. Biological studies on Brazilian plants used in wound healing / C. Schmidt, M. Fronza, M. Goettert, F. Geller, S. Luik, E.M.M. Flores, C.F. Bittencourt, G.D. Zanetti, B.M. Heinzmann, S. Laufer, I. Merfort // Journal of Ethnopharmacology. — 2009. — № 122. — Р. 523—532Esther N. Matu. Antibacterial and anti-infl ammatory activities of some plants used for medicinal purposes in Kenya / Esther N. Matu, Johannes van Staden. // Journal of Ethnopharmacology. — 2003. — № 87 — Р. 35–41Galvez Ranilla L. Phenolic compounds, antioxidant activity and in vitro inhibitory potential against key enzymes relevant for hyperglycemia and hypertension of commonly used medicinal plants, herbs and spices in Latin America / Lena Galvez Ranilla, Young-In Kwon, Emmanouil Apostolidis, Kalidas Shetty // Bioresource Technology. — 2010. — № 101. — P. 4676–4689.Ramesar S. Angiotensin I-Converting Enzyme Inhibitor Activity of Nutritive Plants in KwaZulu-Natal / S. Ramesar, H. Baijnath, T. Govender, I. Mackraj // Journal of medicinal food. — 2008. — Vol. 11, № 2. — Р. 331—336.Uma Sankar Akula. In vitro 5-Lipoxygenase inhibition of polyphenolic antioxidants from undomesticated plants of South Africa / Uma Sankar Akula, Bharti Odhav // Journal of Medicinal Plants Research. — 2008. — Vol. 2, № 9. — P. 207—212. Дані спеціалізованої літератури свідчать, що наведені фармакологічні ефекти зумовлені вмістом флавоноїдів, фенолкарбонових кислот та інших продуктів вторинного біосинтезу, але на фармакологічну активність впливають і речовини первинного біосинтезу — амінокислоти, білки, полісахариди.
У траві рослин незбутниці дрібноцвітої ідентифіковано 15 амінокислот, у тому числі 9 незамінних для людини: аргінін, треонін, валін, метіонін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гістидин і лізин. До решти з 15 амінокислот належать такі: аспарагінова кислота, серин, цистин, гліцин, аланін, тірозин. Переважають амінокислоти, що перебувають у зв'язаному стані та входять до складу білкових молекул. У найбільшій кількості в сировині містяться аланін, аргінінілізин, як у вільному так і у зв'язаному стані.
Примітки
Див. також Галінсога війчаста — Galinsoga quadriradiata (=Galinsoga ciliata (Rafi n) Blake)
Посилання Галінсога дрібноквіткова, або незбутниця (Galinsoga parviflora Cav.) // Аграрна енциклопедія