Метрополітен Буенос-Айреса () — система ліній метрополітену в Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Перша лінія метро була відкрита 1913 року і, таким чином, була першою у Південній Америці і Південній півкуліhttps://www.ambito.com/informacion-general/se-cumplieron-100-anos-del-primer-viaje-subte-n3818445.

Історія

Обговорення спорудження системи підземного транспорту у Буенос-Айресі розпочалося наприкінці XIX ст., оскільки трамваї, які функціонували у місті з 1870 року, були перевантажені.

1909 року міська рада Буенос-Айреса підписала контракт з Англо-Аргентинською трамвайною компанією (CTAA) на спорудження і експлуатацію впродовж 80 років трьох ліній метрополітену: від Травневої площі до будівлі Першої хунти (нині лінія А) від Констітусьйон до Ретіро (нині лінія С) від Травневої площі до Палермо (нині лінія D)

Компанія збудувала лише одну лінію. Перша лінія метро, яка проходила від Травневої площі до площі Місерере, була відкрита 1 грудня 1913 рокуhttps://www.lanacion.com.ar/sociedad/la-historia-del-primer-subte-porteno-y-la-decada-en-que-la-ciudad-fue-la-pionera-de-iberoamerica-nid28022025/. 1 квітня 1914 року лінію було добудовано до станції Ріо-де-Жанейро, а 1 липня — до будівлі Першої хунти.

1912 року компанія Lacroze Hermanos здобула право на спорудження другої лінії метро, яка нині називається B. Лінію було відкрито 17 жовтня 1930 року.

1933 року Іспано-американська компанія громадських робіт і фінансів (CHADOPYF) почала будівництво решти ліній метрополітену.

З 1939 року метрополітен був у віданні Транспортної корпорації міста Буенос-Айреса, з 1952 року — Головної адміністрації транспорту Буенос-Айреса, з 1963 року — установи Метрополітен Буенос-Айреса.

1994 року за рішенням тодішнього президента Карлоса Сауля Менема метрополітен було віддано у концесію фірмі Metrovías S.A.

Від 3 по 13 серпня 2012 року метрополітен не працював через страйк, спровокований конфліктом між місцевою і державною владою. Це була найдовша зупинка руху за весь час існування метроhttps://www.minutouno.com/sociedad/cronologia-del-historico-paro-subtes-que-colapsa-la-ciudad-n259095.

2012 року згідно з законом № 4472https://boletinoficial.buenosaires.gob.ar/normativaba/norma/211235 метрополітен було передано у власність уряду міста Буенос-Айреса, на який було покладено відповідальність за адміністрування, утримання і розвиток системи, а також контроль за функціонуванням. Вдночас Metrovías залишився концесіонером метрополітену. Після цього влітку 2013 року почалися роботи з реновації лінії А, яка не працювала через це протягом двох місяців. Також було закуплено новий рухомий склад, а у 2013—2019 роках відкрито 12 нових станцій.

2021 року 12-річну концесію на надання послуг метрополітену отримала Emova Movilidad, що входить до групи Benito Roggio Transportehttps://buenosaires.gob.ar/subte/noticias/subte-partir-de-manana-emova-movilidad-sa-se-hara-cargo-de-la-operacion-y

Режим роботи

З 1913 року метрополітен Буенос-Айреса працював до першої години ночі з перервами між потягами у 4 хвилини. Цей режим роботи зберігався до 1994 року, коли метро було приватизоване. Новий власник змінив час роботи, мотивуючи це тим, що йому необхідний час для модернізації ліній. Проте після ремонту колишній графік роботи метрополітену так і не повернули, і зараз він закривається об одинадцятій вечора і відкривається о п'ятій ранку.

Лінії метрополітену Метрополітен Буенос-Айреса складається з шести ліній, названих латинськими літерами і кольорами, які мають загальну довжину 56,7 км. Уся мережа є повністю підземною. Також проектуються три нових лінії. Разом з ними довжина шляхів метрополітену буде становити 84 км і буде містити 128 станційhttps://boletinoficial.buenosaires.gob.ar/normativaba/norma/5932https://buenosaires.gob.ar/sites/default/files/media/document/2014/07/08/97b7ee5a728d87e90264a14fed9ce6f8100c767f.pdf.

Існуючі лінії Лінія Колір Відкриття Перша черга Сьогодні Довжина,км Станції Пасажирів(2024)https://www.estadisticaciudad.gob.ar/eyc/?p=29206 Лінія AБлакитний 1913 Травнева площа — площа Місерере Травнева площа — Сан-Педріто 9,8 18 Лінія BЧервоний 1930 Кажао — ім. Федеріко Лакросе ім. Леандро Н. Алема — ім. Х. М. Росаса 11,9 17 Лінія CСиній 1934 Констітусьйон — Карлос Пеллегріні Констітусьйон — Ретіро 4,4 9 Лінія DЗелений1937 Флорида — Трибунал Кафедральний собор — Тукуманський конгрес 11,0 16 Лінія EФіолетовий 1944 Констітусьйон — ім. Генерала Уркіси Ретіро — площа Віце-королів 12 18 Лінія HЖовтий 2007 Онсе — Касерос Факультет права — Шпиталь 8,8 12 .|}

{| class="sortable wikitable" style="margin: 0 auto; text-align:center;" |+ style="margin: inherit; text-align: center; padding-bottom:0.25em"|Лінії, які планують збудуватиЛінії, які планують збудувати (2008) ! Лінія ! Колір ! Відкриття ! Перша черга ! Довжина,км ! Станції |- | Лінія F | style="background: Maroon; color: white; text-align: center;"|Вишневий | style="background: LightGrey; color: white; text-align: center;"|Невідомо | Констітусьйон — пл. Італії* | 8,6* | 13* |- | Лінія G | style="background:#ff4500; color: white; text-align: center;"|Невідомо | style="background: LightGrey; color: white; text-align: center;"|Невідомо | Ретіро — ім. Доблесного Сіда* | 12,5 | 15 |- | Лінія I | style="background: orange; color: white; text-align: center;"|Помаранчевий | style="background: LightGrey; color: white; text-align: center;"|Невідомо | пл. Італії — Парк Чакабуко* | 6,6* | 9* |- |-class="sortbottom" |colspan="11" style="text-align:left;" | *Згідно з додатком I закону № 670</small>.

Станції

Станції, позначені сірим, ще не добудовані Лінія AТравнева площа — Сан-Педріто Травнева площа Перу П'єдрас Ліма Саенс Пенья Конгрес Паско Альберті Площа Місерере Лорья Кастро Баррос Ріо-де-Жанейро Акойте Перша Хунта Пуан Карабобо Пл. Сан Хосе де Флорес Сан-ПедрітоЛінія BЛеандро Н. Алем — Хуан Мануель де Росас Леандро Н. Алем Флорида Карлос Пеллегріні Уругвай Кальяо Пастер-AMIA Пуейрредон Карлос Гардель Медрано Анхель Гальярдо Малабья — Освальдо Пульєсе Доррего Федеріко Лакросе Тронадор Де Лос Інкас — Парке Час Ечеверрія Хуан Мануель де РосасЛінія CРетіро — Констітусьйон Ретіро Генерал Сан-Мартін Лавальє Північна Діагональ Травнева вулиця Морено Індепенденсья Сан-Хуан КонстітусьйонЛінія DСобор — Тукуманський конгрес Кафедральний собор 9 липня Трибунал Кальяо Факультет медицини Пуейрредон Агуеро Бульнес Скалабріні Ортіс Площа Італії Палермо Міністр Карранса Ольєрос Хосе Ернандес Хураменто Тукуманський конгресЛінія EРетіро — Пл. Віце-королів Ретіро Каталінас Поштамт Болівар Бельграно Індепенденсья Сан-Хосе Ентре-Ріос — Родольфо Волш Пічінча Жужуй Генерал Уркіса Боедо вул. Ла-Плата Хосе Марія Морено Еміліо Мітре Чудотворна медаль Варела пл. Віце-королів — Ева Перон Лінія HФакультет права — Шпиталь Факультет права Лас-Ерас Санта-Фе — Карлос Хаурегі Кордова Коррієнтес Онсе Венесуела Умберто I Інклан — Мечеть Аль-Ахмад Касерос Парк патриціїв Шпиталь Саенс

Пересадки

Перші три лінії метрополітену Буенос-Айреса A, B і C не перетиналися між собою. Після побудови Лінії D стали можливими пересадки за додаткову плату. З 1 червня 1956 року усі пересадки безкоштовні.

У мережі можливі такі пересадки: Лінія A: На станції Перу: на лінії D і E. На станції Ліма: на лінію С. На станції пл. Місерере: на лінії H. Лінія B: На станції Карлос Пеллегріні: на лінії D і C. На станції Пуейрредон: на лінію H. На станції Леандро-Н-Алем: на лінію Е Лінія C: На станції Північна діагональ: на лінії D і B. На станції Травнева вулиця: на лінію A. На станції Індепенденсья: на лінію E. На станції Ретіро: на лінію Е Лінія D: На станції Кафедральний собор: на лінії A і E. На станції 9 липня: на лінії B і C. На станції Пуейрредон: на лінію H. Лінія E: На станції Болівар: на лінії A і D. На станції Індепенденсья: на лінію C. На станції Жужуй: на лінію H. На станції Ретіро: на лінію C. На станції Коррео Сентраль: на лінію B. Лінія H: На станції Коррієнтес: на лінію B. На станції Онсе: на лінію A. На станції Умберто I: на лінію E. На станції Санта-Фе: на лінію D.

Оплата

Перші квитки на метро були аналогічними до тих, що використовувалися у трамваях того часу. Їх перевіряли на вході на станцію і забирали на виході. З відкриттям другої лінії метро (В) у 1930-х роках на вході поставили турнікети, що приймали звичайні монети, які були в обігу. Згодом ця система оплати була замінена жетонами (), які ввели 4 січня 1962 року. 16 вересня 2000 року були введені магнітні картки Subtepass і безконтактні картки Subtecard. Деякий час жетони і картки співіснували. З повним переходом на картки турнікети були демонтовані. Єдиним способом оплати проїзду у метро Буенос-Айреса з 2016 року є безконтактні картки SUBE. У грудні 2024 року також додалася можливість оплати за допомогою платіжних карток і мобільних телефонів з підтримкою NFC, а у травні 2025 — за допомогою QR-кодів.

Проїзд у метро Буенос-Айреса коштує 1753 песо за одну поїздку, але якщо купувати проїздний на більшу кількість, то вартість однієї поїздки зменшуєтьсяhttps://buenosaires.gob.ar/subte/tarifas-pases-y-abonos/tarifas. Учні та вчителі середніх шкіл, студенти, учасники бойових дій на Мальвінах, безробітні та деякі інші категорії осіб мають право купувати проїзний за пільговою вартістю. Пенсіонери мають право на безкоштовний проїзд у будні з 05:30 до 08:00, з 10:00 до 17:00 і з 19:00 до 23:30, а також у свята і вихідні, за умови отримання спеціального проїзного. Школярі мають право на пільговий проїзд у будні до 15:00, за умови що вони отримали спеціальний проїзний і вдягнені у шкільну форму. Безкоштовно пересуватися у метро можуть інваліди за умови отримання спеціального проїзного та діти до 4 роківhttps://buenosaires.gob.ar/subte/tarifas-pases-y-abonos/pases-y-abonos.

Рухомий склад Загалом рухомий склад метро Буенос-Айреса налічує 645 одиниць, зокрема:

З 1980-х років у метрополітені Буенос-Айреса почали використовувати машини Fiat Materfer аргентинського виробництва. Спочатку вони експлуатувалися на лінії D, потім на лінії Е, а на початку 1990-х їх знову повернули на лінію D. Зараз ці машини використовуються на лініях D і А. 1995 року було закуплено 128 потягів Mitsubishi для лінії В На лінії С їздять машини, які вироблені у японському місті Нагоя. До того з 1930-х років використовувалися німецькі Siemens/Orenstein & Koppel. На лінії Н використовуються машини Siemens На лінії D поряд з Fiat Materfer використовують потяги Alstom, які виготовляють у місті Ла-Плата До 2013 року на лінії А використовувалися 95 бельгійських La Brugeoise 1913 року виробництва

СеріяРік виробництваКраїна виробництваЛініяCNR Citic2009-2018 Fiat Materfer1980-1988CAF 60001998Nagoya 50001980-1990Alstom 1002001-2009, Alstom 3002015-2019 Mitsubishi 5001954CAF General Electric Española1963

Цікаві факти У метро Буенос-Айреса працює спеціальний телеканал SubTV, який транслює інформаційні програми і відеокліпи З 2007 року у метро доступний безкоштовний доступ до мережі Інтернет через Wi-Fi У метро Буенос-Айреса працюють 4500 осіб У метро Буенос-Айреса працюють 214 ескалаторів і 50 ліфтів При будівництві метро було знайдено рештки мамонтів, мастодонтів і гліптодонів, які передали в музей На момент спорудження метрополітену у Буенос-Айресі цей вид транспорту мали лише 12 міст світу: Лондон (1863), Афіни (1869), Стамбул (1875), Відень (1893), Будапешт (1896), Глазго (1897), Париж (1900), Бостон (1901), Берлін (1902), Нью-Йорк (1904), Філадельфія (1907) і Гамбург (1912). Метро Буенос-Айреса стало 13-м у світі і було відкрите 1913 року. Середня швидкість потягів на лініях A, B, C, E, H 60 км/год і 80 км/год на лінії D У метро Буенос-Айрес знаходиться більше 400 витворів мистецтва (фресок, мозаїк, скульптур). Деякі станції визнані пам'ятками культури.

Посилання

Сайт про метро Буенос-Айреса Метрополітен Буенос-Айреса на Urbanrail.net Інтерактивна мапа Метрополітен Буенос-Айреса