Кувейт — західноазійська країна, що знаходиться на Аравійському півострові в глибині Перської затоки . Загальна площа країни 17 818 км² (158-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 17 818 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни менша за площу Рівненської області України.

Етимологія Офіційна назва — Держава Кувейт, Кувейт ( — Двлат-ель Кувейт, Ель-Кувейт). Назва країни походить від назви столиці, міста Ель-Кувейт. Назва ж міста походить від арабського слова «кут», що означає фортецю оточену водами.

Історія дослідження території

Географічне положення Кувейт — західноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Іраком (спільний кордон — 254 км), на півдні — з Саудівською Аравією (221 км). Загальна довжина державного кордону — 475 км. Кувейт на сході омивається водами Перської затоки Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 499 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км).

Крайні пункти

Час

Час у Кувейті: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

Сейсмічність

Рельєф

Середні висоти — 108 м; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — безіменна висота (306 м). Територія Кувейту приурочена до Східно-Аравійської берегової рівнини, що має пологий схил у бік Перської затоки. Це низовинна пустельна рівнина, кам'яниста на півночі, піщана на півдні. На сході територію країни перетинають глибокі каньйони – ваді.

Узбережжя Узбережжя облямоване піщаними косами і лагунами.

Острови

Кувейту належать близько десятка невеликих островів.

Клімат

Територія Кувейту лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.

Кувейт є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Тимчасові потоки країни належать басейну Перської затоки Індійського океану. Річок з постійним стоком немає, лише водотоки, що пересихають - ваді.

Озера

Болота

Прибережна низовинний смуга рясніє солончаками, які в сезон дощів перетворюються в солоні озера «себха».

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинність

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області.

Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: раптові зливи, що руйнують автошляхи, саманні житла можливі з жовтня по квітень; пилові бурі найбільш часті з березня по серпень.

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Надра Кувейту багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ.

Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,02 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 105 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Кувейту (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,5 %, орні землі — 0,6 %, багаторічні насадження — 0,3 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 7,6 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,4 %; інше — 91,1 %.

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: обмежені ресурси природних джерел питної води, дефіцит покривають найбільші й найкращі у світі установки з опріснення морської води; забруднення повітря і вод; спустелювання.

Кувейт є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів.

Ландшафти і фізико-географічне районування На території країни під впливом аридного клімату, особливостей рельєфу, морського узбережжя та антропогенного навантаження сформувались ландшафти переважно пустельного типу. Їх можна поділити на кілька підтипів: 1 — піщані пустелі (рухомі бархани та дюни; характеризуються активними процесами еолової акумуляції; рослинність майже відсутня; 2 — глинисто-кам'янисті пустелі (поширені на заході і північному заході країни; це «хамади» — кам'янисті рівнини, де поверхня вкрита уламками вапняку та пісковику; ґрунти бідні, з тонким шаром дрібнозему; рослинність розріджена, представлена ксерофітними чагарничками та ефемерами, які з'являються після рідкісних дощів); 3 — солончаки (розташовані по низинах, зокрема на узбережжі та в закритих западинах; тут формуються себхи — тимчасові озера, що вкриваються кіркою солей після висихання; рослинність практично відсутня); 4 — приморські ландшафти (узбережжя Перської затоки з лагунами, мілинами та острівними системами; тут формуються прибережні піщані рівнини, мангрові зарості, коралові рифи); 5 — антропогенні ландшафти (велика частина території навколо Кувейт-Сіті та нафтових промислів, перетворена людиною).

За фізико-географічним районуванням світу Кувейт належить до Аравійсько-Месопотамської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, територію Кувейту можна поділити на 4 фізико-географічні райони, які належать до 2 фізико-географічних областей.

До Пустельної фізико-географічної області належать 2 фізико-географічні райони: Центральний район (піщані пустелі з барханами та дюнними полями; клімат екстрааридний, з середньою температурою літа понад +45 °C, опадів менше 50 мм/рік; рослинність майже відсутня, лише розріджені ефемери навесні; район найбільш схильний до піщаних бур; господарське освоєння мінімальне); Південно-Західний район (плато з виходами вапняків, місцями трапляються невеликі височини; рослинність бідна, представлена чагарниково-ефемерними угрупованнями; поширені ландшафти типу хамад; використовується переважно як екстенсивні пасовища).

До Прибережної низовинної фізико-географічної області належать 2 фізико-географічні райони: Північний район (розташований на кордоні з Іраком; характеризується низовинами, глинисто-піщаними рівнинами, солончаками; рослинність вкрай бідна, галофітна, майже не використовується для кочового скотарства; є нафтогазові родовища); Прибережний район (включає низовинне узбережжя Перської затоки та острови з лагунами, пляжами, кораловими рифами, обмеженими мангровими заростями; центр економічної активності Кувейту — тут зосереджені столиця Кувейт-Сіті, головні порти та промислові об'єкти).

Див. також Західна Азія Аравійський півострів

Примітки

Література

Українською

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., С. М. Тимофієв. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6

Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4

Маринич О. М., Шищенко П. Г., Пащенко В. І. Фізична географія світу : Підручник. — К. : Вища школа, 2002. — 463 с. — ISBN 966-642-018-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1

Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6

Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. — ISBN 978-966-439-989-1

Англійською

Російською

Кувейт //

Физическая география материков и океанов. В 2 т. Т. 1. Физическая география материков: в 2 кн. Кн. 1. Дифференциация и развитие ландшафтов суши Земли. Европа, Азия : Учебник / Э. П. Романова, Н. Н. Алексеева, М. А. Аршинова; под ред. Э.  П. Романовой. — М. : Изд. центр «Академия», 2014. — 464 с. — ISBN 978-5-4468-0239-5

Посилання

Кувейт / В. С. Рибалкін // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-553

 — карти ґрунтового покрову Кувейту.