Маєр Балабан

Маєр Самуель (Шмуель) Балабан (, ; 20 лютого 1877, Львів — 26 грудня 1942, Варшава) — польський історик єврейського походження, орієнталіст, педагог, рабин.

Життєпис Маєр Балабан народився 20 лютого 1877 року у Львові, в родині Александра Балабана та Матильди з Маєрів.

1890 року закінчив Цісарсько-королівську гімназію імені Яна Длугоша у ЛьвовіSprawozdanie Dyrektora C. K. IV Gimnazyum we Lwowie za rok szkolny 1890 . — Lwów, 1890. — S. 120. . У 1895—1897 роках вивчав право, а у 1902—1904 роках історію та філософію у Львівському університеті під керівництвом Шимона Ашкеназі. Докторський ступінь здобув у 1904 році. З 1904/1905 навчального року на посаді заступника вчителя викладав релігію давніх юдеїв у молодшій школі IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові, після чого у 1909/1910 навчальному році переведений до IV Цісарсько-королівської гімназії у ЛьвовіWładysław Kucharski Przegląd historyczny 50-lecia Gimnazjum IV im. Jana Długosza we Lwowie // Księga pamiątkowa Gimnazjum im. Jana Długosza we Lwowie, 1878—1928 . — Lwów: nakładem Komitetu Jubileuszowego, 1928. — S. 49. . Викладав релігію давніх юдеїв у приватній жіночій гімназії Софії Стшалковської (нині — львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6), що на вул. Зеленій, 22 у ЛьвовіSprawozdanie Dyrekcyi Prywatnego Gimnazjum Żeńskiego Zofii Strzałkowskiej we Lwowie za rok szkolny 1906/07 . — Lwów, 1907. — S. 37. .

Під час першої світової війни Маєр Балабан мобілізований до австро-угорського війська, де служив військовим рабином у Любліні. По війні він оселився у Варшаві, де був співзасновником та ректором рабинської семінарії «Тахкемоні» (у перекладі з івриту — «Знання»), заснованої за ініціативою партії мізрахі. 1930 року він покинув роботу в семінарії після конфлікту з Мойзесом Соловейчиком, який звинуватив Балабана у негативному впливі на молодь. У 1928 році він здобув габілітацію у Варшавському університетіHanna Węgrzynek Bałaban Majer w Żydzi Polscy. Historie niezwykłe. — Warszawa: Demart, 2010. — S. 21. — ISBN 978-83-7427-3923. .

Він був співзасновником Інституту юдейських наук у Варшаві, професором якого був з 1928 року. Він читав лекції у Вільному польському університеті, в єврейській гімназії «Аскола», а 1936 року став професором Варшавського університету. Він також працював у Міністерстві релігійних конфесій та народної освіти Польської Республіки. У 1940 році його переселили у варшавське гетто, де він очолив Архівний відділ Юденрату. У 1941 році він став головним рабином синагоги імені подружжя Залмана та Ривки Ножиків у Варшаві.

Він загинув за невідомих обставин і, за однією з версій, покінчив життя самогубством, а за іншою, від серцевого нападу у Варшавському гетто. Похований на єврейському цвинтарі при вулиці Окоповій у Варшаві (поле 9, ряд 10).

Праці Автор праць з історії євреїв в Україні, Польщі, Австрії. Обґрунтував погляд, що найстаріша єврейська громада Львова виникла в княжу добу на місці пізнішого передмістя Підзамче. Впровадив до наукового обігу численні документи з історії євреїв Львова XVI—XIX століть. Перша наукова праця присвячена історії синагоги «Золота Роза» у Львові вийшла друком у 1902 році.

Опублікував понад 1000 праць 5 мовами, нижче перелічені лише деякі з них: 1903 — Przegląd literatury historii Żydów w Polsce ; 1904 — Izak Nachmanowicz — Żyd lwowski XVI wieku. Studyum historyczne ; 1906 — Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku ; 1909 — Dzielnica żydowska, jej dzieje i zabytki ; 1914 — Bagno głębokie // Sprawy i rzeczy ukraińskie. Materyały do dziejów kozaczyzny i hajdamaczyzny. 1916 — Dzieje Żydów w Galicyji i w Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772—1868 ; 1928 — Kiedy i skąd przybyli Żydzi do Polski; wykład habilitacyjny na Wydziale Humanistycznym Uniwersytetu Warszawskiego, wygłoszony dnia 5 czerwca 1928 roku ; 1932 — Z zagadnień ustrojowych żydostwa polskiego ; 1938 — Żydzi w powstaniu 1863 r. .

Родина Батьки — Александер Балабан та Матильда (з Маєрів) Балабан. Дружина — Ґізела Альтер, з якою одружився у 1911 році.

Вшанування 1992 року на честь Маєра Балабана названо одну з вулиць у Галицькому районі міста Львова.

Примітки

Джерела

Я. Д. Ісаєвич Балабан Маєр //

Посилання Маєр Балабан Спорудження синаґоґ // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — Львів: Центр Європи, 2008. — № 51.