Парк «Партизанська слава» — регіональний ландшафтний парк у Дарницькому районі міста Києва. Знаходиться між вулицями Тростянецькою та Дениса Антіпова. У 1965 році для організації районного парку культури і відпочинку «Партизанська слава» до меж Дарницького району міста була включена частина Микільського лісового масиву. Парк створено у 1970 році. У 1994 році рішенням Київської міської ради йому надано статус природоохоронної території.
Опис
Парк було закладено у 1970 році. Його композиційним центром є меморіальна зона з Музеєм партизанської слави, амфітеатром для проведення традиційних зустрічей колишніх бійців партизанських загонів і з'єднань, де проводяться мітинги та святкові ходи. В цій зоні організовані підзони — партизанський арсенал із землянками, партизанське вогнище тощо. Тут також встановлено пам'ятний знак на честь бойової співдружності партизанських бригад у роки Другої світової війни.
Окрім зони урочисто-масових заходів, у парку є ще шість функціональних зон: видовищних та культурно-освітніх заходів, експозиційно-тематична, спортивна, відпочинку дітей, тихого відпочинку, господарська. Тут збережені ландшафти природного лісу, вони доповнені парковими елементами. Привертають увагу основні паркові дороги: велика соснова алея та велике прогулянкове кільце. На алеях встановлено тематичні скульптурні композиції з дерева. Є також містечко атракціонів, літній кінотеатр, футбольний стадіон, тропа здоров'я, канатні дороги, декоративний басейн, добре впорядковані лісові озера. Озера мають назви: Велике, Блакитне і РибальськеРІШЕННЯ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Червонохуторські озера» загальною площею 3,4 га (1,6, 0,8 та 0,7 га відповідно).
Парк було створено на базі лісу з сосни звичайної. Загальна площа парку — 111,97 га, насадженнями зайнято понад 100 га території парку, стежковою мережею — 7,0 га, водоймами — 3,4 га, будівлями — 0,3 га.
У 1982 році у парку з'явилося оглядове колесо висотою 26 метрів. Воно працює в теплу пору року. Повний оберт робить за 4 хвилини. З верхівки відкривається панорамний огляд на Нову Дарницю та Харківський масив.
Рішенням Київської міської ради від 17 лютого 1994 року № 14 парку надано статус регіонального ландшафтного парку місцевого значення«Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві ».
У парку представлені п'ять типів садово-паркових ландшафтів: лісовий, парковий, лучний, садовий, регулярний. 90 % території насаджень відносяться до лісового та паркового типів, які займають приблизно однакові площі (46 і 45 га). Лучний ландшафт представлений ділянками біля трьох озер (6,0 га), незначні площі займають садовий (1,1 га) та регулярний (0,6 га) ландшафти. Значну частину парку (32 % території) вкриває рідколісся сосни звичайної. Під ним створені культури сосни звичайної і декоративні насадження різних видів.
Усього в парку зростає 36 видів деревних рослин. Серед них переважає сосна звичайна, ростуть клен цукровий, робінія звичайна, горобина звичайна, береза повисла, дуб червоний, дуб звичайний, липа серцелиста. Близько 9 га в парку займають галявини.
Окрім різноманітної флори в парку можна знайти велику кількість тварин, зокрема білок, качок та інших птахів.
Зони Алея пам'яті киян – військовослужбовців та поліцейських 19 жовтня 2019 року у парку разом із сім'ями загиблих киян військовослужбовців та правоохоронців за підтримки Дарницької райдержадміністрації та КП УЗН Дарницького району закладено Алею пам'яті киян – військовослужбовців та поліцейських, які загинули під час проведення АТО та ООС, захищаючи суверенітет України. Про це сповіщає спеціально встановлена інформаційна табличка. Цифра кількості дубів обрана не випадково — на сході України загинуло 385 киян. На кожне дерево пов'язали синьо-жовті стрічки, на них зазначили імена героїв, а також підрозділи, де вони служили. Ідея створення живої алеї пам'яті належить мамам загиблих учасників АТО з Дарницького району.
У квітні 2023 року працівники КП УЗН разом із керівниками Лівобережного відділу ГУ СБУ Сергієм Лазарєвим, Дарницького управління поліції Олегом Гудимою, Дарницького районного управління ГУ ДСНС Олексієм Васильєвим, Дарницького центру комплектування та соціальної підтримки Русланом Тригубом й особовим складом продовжуючи алею висадили у парку ще 100 саджанців дубів.
Стежка здоров'я Стежка здоров'я в парку “Партизанська слава” — це природна місцями звивиста бігова і велодоріжка довжиною понад 6 кілометрів у вигляді добре утоптаної грунтової стежки, яка місцями має покриття з гравію, частково освітлена у вечірній час. Її початок пролягає паралельно вулиці Тростянецькій від стадіону, що розташований упритул до парку, і простягається крізь весь парк у напрямку озер, де переходить на територію Дарницького лісопаркового господарства у ділянку Микільського лісопарку, і прямує до вулиці Старобориспільської, перетинаючи яку закінчується в Микільському лісі. Маршрут для щоденних прогулянок через мальовничий парк і невеликий ліс з безліччю поворотів і гірок. Вона існує давно і користується популярністю у місцевих велосипедистів.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Червонохутірські озера» Червонохутірські озера — територія озер Велике, Блакитне і Рибаче і їх прибережна захисна смуга загальною площею близько 12 га на території парку Партизанської слави між вулицею Миколи Хвильового з півночі та Боровою з півдня, якій Київська міська рада для збереження і відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу надала особливий охоронний статус, убезпечиши від забудови і меліорації від 6 лютого 2020 року.
Сучасний стан Критика Купи непотребу розсіяні біля доріжок і під деревами. З вітром і грозами сміття потрапляє й до озера, звідки його виловлюють рибалки. Чистота стихійних зон відпочинку – винятково на совісті самих відпочивальників. Посеред заповідного парку розташований ресторан із спорудами, поруч церква. Орендарі змусили колибами берег озера, а "екорозваги" калічать вікові сосни. Жителі Дарниці мають зауваження до того, як парк виглядає нині. Серед головних недоліків — велика кількість шашличних та інших закладів на кшталт МАФів на території парку, брак вбиралень, занедбані атракціони та прибережна зона.
У 2013-2014 роках місто судилося з компанією «Тур-Інвест» щодо будівництва кафе на ділянці, що знаходиться в межах прибережної захисної смуги водного об'єкта — озера Великого, без необхідної дозвільної документації. Влітку 2020 року мешканці протестували проти спорудження літнього майданчику та повідомляли про те, що на захист власників приходили «тітушки». У грудні кафе згоріло. Та вже за тиждень після пожежі, за повідомленнями спільноти активістів парку, «Тур-Інвест» розробила проєктну документацію на реконструкцію кафе зі збільшенням площі в три рази. У січні 2021 року працівниками КП УЗН Дарницького району розпочався демонтаж самовільно збудованого приміщення. Голова Дарницької РДА наголосив, що компанія отримувала раніше сім приписів з проханням надати документи про законність робіт, однак постійно ігнорувала вимоги. У вересні 2022 року Київська міська прокуратура подала позов до Господарського суду столиці щодо самочинного будівництва в парку — власники протиправно облаштували у ландшафтному парку заклад харчування. Площа незаконно займаної землі становить 0,17 га, а її вартість 8,5 мільйонів гривень. У березні 2023 року Київської міська прокуратура повідомила про затримання директора парку, який вимагав хабар за розміщення кафе.
У березні 2023 року коштом громадського бюджету на території парку по Тростянецькому провулку облаштували громадський скейт-парк. За повідомленнями райдержадміністрації, фахівцями були проведені дослідження, за результатами яких було доведено що рівень шуму від експлуатації об'єкта не перевищує допустимих норм, проте місцеві жителі переконують у зворотному, нарікаючи на гуркіт та шум.
Реконструкція На початку червня 2017 року стало відомо про плани проведення ландшафтних робіт з реконструкції центральної частини парку до травня 2018 року, у ході яких зокрема буде встановлено системи поливу зелених зон та нового освітлення.
У березні 2018 року територіальне об'єднання підприємств зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд» анонсувало капітальний ремонт парку за дорученням Київського міського голови Віталія Кличка.
На території мали облаштувати 7047 м2 пішохідних доріжок та алей із фібробетону, який витримує проїзд транспорту. Головний вхід планувалося повністю переробити: замінити великий фонтан на п'ять арок-фонтанів, що символізують п'ять років партизанського руху під час Другої світової війни. Також передбачалося демонтувати застарілі та поставити нові лави, смітники та ліхтарі, замінити доріжки та асфальт, висадити дерева, кущі та квітники, збудувати 30 навісів з легких матеріалів, під якими влітку можна сховатися у тіні.
За початковим проєктом основні роботи включали: демонтування покриття доріжок, залишків бетонних конструкцій, аварійних та застарілих конструкцій освітлення, огорожі та лавок; встановлення ліхтарів, смітників та лавок; посадка дерев, кущів, квітників та газонів; встановлення пергол з освилениям та вхідної групи з 5-ма арками та фонтаном. Тендер на капітальний ремонт виграла компанія "Трівіжн", яка з'явилася лише за півтора року до тендеру. Усі роботи з численних бюджетних підрядів компанія передає субпідрядникам. Кваліфікацію та відповідальність субпідрядників ніхто не контролює. Ремонт парку оцінили у 45 млн грн, 32 млн з яких перерахували виконавцю того ж року. За ці кошти компанія-підрядник встигла вкласти газон, перекласти доріжки, встановити креативні скульптури та частково урни, а також зруйнувати центральний вхід до парку і невдовзі ремонтні роботи припинилися. Раніше вхід до парку прикрашав фонтан, який останніми роками не працював через проблеми з дренажною системою. Замість ремонту фонтану було прийнято рішення збудувати нові. У результаті кілька місяців бульдозер і перфоратори демонтували стару бетонну конструкцію, після чого роботи були припинені на понад рік, лишивши по собі кинуте будівництво за парканом.
Роботи почалися швидко, але викликали багато нарікань у місцевих жителів. Наприклад, на те, що робітники розібрали старі доріжки з якісної та неушкодженої плитки, а нову плитку уклали недбало, горбами, і по краях вона у буквальному значенні слова розсипалася. Крім того, на запит київського депутата Ганни Сандалової у листопаді 2018 року Держекоінспекція виявила, що «Київзеленбуд» самовільно розширює пішохідні доріжки для укладання ФЕМ. Для цього працівники знесли частину газону, що є порушенням режиму території об'єкта природно-заповідного фонду України. «Київзеленбуду» виставили претензію на відшкодування збитків та розпорядження про розробку та затвердження Проєкту організації території РЛП «Парк Партизанської слави». За словами Сандалової, це стало підтвердженням недбалого ставлення підприємства до збереження існуючої природи парку та його ландшафтів.