Норди́чні краї́ни — географічний та культурний регіон у Північній Європі та Північній Атлантиці, де їх найчастіше називають Norden (буквально «Північ»). Термін включає у себе Данію, Норвегію, Швецію, Фінляндію, Ісландію, а також Ґренландію і Фарерські острови, які є частиною Королівства Данії. До терміна також включають Аландські острови, які входять до складу Фінляндської Республіки, а також Ян-Маєн та архіпелаг Шпіцберген, які належать до Королівства Норвегія. Острів Буве іноді не вважається частиною північних країн через своє географічне положення. Кілька регіонів Європи, такі як Північні острови Шотландії, розділяють культурні чи етнічні зв’язки з північними країнами, але не вважаються їхньою частиною. Скандинави, які складають понад три чверті населення регіону, є його найбільшою етнічною групою, за якою йдуть фіни, які складають більшість у Фінляндії; серед інших етнічних груп — гренландські інуїти, народ саами, недавні іммігранти та їхні нащадки. Корінні мови — шведська, данська, норвезька, ісландська та фарерська — є північногерманськими мовами, які походять з давньоскандинавської мови. Місцевими негерманськими мовами є фінська, гренландська та кілька саамських мов. Основна релігія — лютеранство.Markkola, Pirjo (2015). "The Long History of Lutheranism in Scandinavia. From State Religion to the People's Church" . Perichoresis. 13 (2): 3-15. .

Північні країни мають багато спільного у своєму способі життя, історії, релігії та соціальній структурі. Ці країни мають довгу історію політичних уній та інших близьких відносин, але сьогодні є єдиним утворенням. У XIX столітті існував Скандинавістський рух, який прагнув об’єднати Данію, Норвегію та Швецію в одну країну. З незалежністю Фінляндії на початку XX століття та Ісландії в середині XX століття цей рух перетворився на сучасну організовану нордичну співпрацю, до якої входять Північна рада та Північна рада міністрів. Гельсінський договір — політична угода, яка встановлює основу для співпраці в Північній раді та Раді міністрів Північних країн. В англійській мові Скандинавія іноді використовується як синонім для країн Північної Європи, однак цей термін правильніше використовувати стосовно трьох монархій: Данії, Норвегії та Швеції. Геологічно Скандинавський півострів охоплює материкові частини Норвегії та Швецію, а також найпівнічнішу частину Фінляндії."Scandinavia" . In Merriam-Webster's Online Dictionary. Retrieved 10 January 2008: "Scandinavia: Denmark, Norway, Sweden – sometimes also considered to include Iceland, the Faeroe Islands, & Finland." (Merriam-Webster Online Dictionary defines "Nordic" as an adjective dated to 1898 with the meaning "of or relating to the Germanic peoples of northern Europe and especially of Scandinavia.")."Scandinavia" (2005). The New Oxford American Dictionary, Second Edition. Ed. Erin McKean. Oxford University Press, : "a cultural region consisting of the countries of Norway, Sweden, and Denmark and sometimes also of Iceland, Finland, and the Faroe Islands".Scandinavia (2001). The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. Retrieved 31 January 2007: "Scandinavia, region of N Europe. It consists of the kingdoms of Sweden, Norway, and Denmark; Finland and Iceland are usually, but incorrectly, considered part of Scandinavia".Scandinavia (2007). Encyclopædia Britannica. Retrieved 31 January 2007, from Encyclopædia Britannica Online: "Scandinavia, historically, part of northern Europe, generally held to consist of the two countries of the Scandinavian Peninsula, Norway and Sweden, with the addition of Denmark".Scandinavia (2006). Microsoft Encarta Online Encyclopedia. Retrieved 30 January 2007: "Scandinavia (ancient Scandia), name applied collectively to three countries of northern Europe – Norway and Sweden (which together form the Scandinavian Peninsula), and Denmark". 1 November 2009.

Загальна площа нордичних північних країн складає 425 804 км². Нежилі крижані покрови та льодовики займають близько половини цієї території, переважно в Гренландії. У січні 2013 року в регіоні проживало близько 26 мільйонів людей. Нордичні країни мають дуже високі показники в багатьох галузях, включаючи освіту, економічну конкурентоспроможність, громадянські свободи, якість життя та людський розвиток. Маючи лише чотири мовні групи, спільне мовне неоднорідне надбання є одним із факторів, що становлять нордичну ідентичність. Данська, норвезька, шведська, ісландська та фарерська мови вкорінені у давньоскандинавській, а данська, норвезька та шведська мови вважаються взаємозрозумілими. Ці три домінуючі мови викладаються в школах по всьому нордичному регіону. Наприклад, шведська мова є обов'язковим предметом у фінських школах, оскільки Фінляндія за законом є двомовною країною. Данська мова є обов'язковою для фарерських та гренландських шкіл, оскільки ці самоврядні регіони є частиною Данської королівства. Ісландія також викладає данську мову, оскільки була частиною Данського королівства до 1918 року і перебувала у союзі з Данією до 1944 року. Поряд з цими і островними скандинавськими мовами, фарерською та ісландською мовами, які також є північногерманськими мовами, є фінська та саамські гілки уральських мов, якими розмовляють відповідно у Фінляндії та на півночі Норвегії, Швеції та Фінляндії; а також гренландська, ескімосько-алеутська мова, якою розмовляють у Ґренландії.Робочими мовами двох її політичних органів є данська, норвезька та шведська.

Кожна з країн має свої економічні та соціальні моделі, іноді з великими відмінностями від своїх сусідів, але тією чи іншою мірою поділяє нордичну модель економіки та соціальної структури, а саме ринкову економіку вкупі із сильними профспілками та системою соціального захисту, яка фінансується коштом високих податків. Існує високий ступінь перерозподілу доходів і низький рівень соціальних заворушень. Сюди входить підтримка держави загального добробуту, яка спеціально спрямована на підвищення індивідуальної самостійності та сприяння соціальній мобільності; корпоратистська система, що передбачає тристоронні домовленості, де представники робітників та роботодавців ведуть переговори щодо політики оплати праці та ринку праці, опосередкованої урядом; та зобов’язання приватної власності (з деякими застереженнями) у змішаній економіці.

Етимологія та концепція нордичних країн

Нордичні країни складаються з історичних територій скандинавських країн, областей, які розділяють спільну історію та культуру зі Скандинавією. Мається на увазі зазвичай посилання на цю більшу групу, оскільки термін Скандинавія вужчий, а іноді й неоднозначний. До нордичних країн, як правило, належать Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція, включно з пов'язаними з ними територіями (Гренландія, Фарерські острови та Аландські острови).

Термін "Нордичні країни" став широко вживатися після появи Foreningen Norden. Термін походить побічно від місцевого терміна Norden, який використовується в скандинавських мовах, що означає "Північ(-ні землі)". На відміну від "нордичних країн", термін Norden/Норден є в однині. Етнохоронім — Нордбю/nordbo, в буквальному розумінні означає «нордичний мешканець».

Термін Скандинавія стосується або культурної та мовної групи, утвореної трьома монархіями: Данією, Норвегією та Швецією, або Скандинавського півострова, який утворюється материковою частиною Норвегії та Швецією, а також найбільшою північно-західною частиною Фінляндії. Особливо за межами Нордичного регіону термін Скандинавія часто використовується як синонім нордичних країн. Вперше зафіксував використання імені Пліній Старший розповідаючи про "великий, родючий острів на Півночі" (можливо, мається на увазі Сканія).Caplex. Leksikon, atlas, tabellverk. Oslo: Cappelen, 1997. Фенноскандія належить до області, що включає Скандинавський півострів, Фінляндію, Кольський півострів і Карелію. Цей термін здебільшого обмежений геологією, якщо говорити про Балтійський щит. Північний Калотт складається з провінцій та графств Лапландія у Фінляндії, Фіннмарк, Нордленд і Тромс у Норвегії та Лапландія та Норрботтен у Швеції. Цей арктичний район розташований навколо та на північ від Полярного кола у трьох північноєвропейських країнах Норвегії, Швеції та Фінляндії та Кольському півострові в Росії. Баренцевий регіон утворений Півночним Калоттом, а також регіонами Північної Пог'янмаа та Кайнуу Фінляндії, шведськими провінціями Лапландія, Вестерботтен і Норрботтен, Російськими Архангельською та Мурманською областями, Ненецьким автономним округом, а також Республіками Карелія та Комі. Дані регіони співпрацюють через Раду Баренцевого/Євроарктичного регіону. Північна Європа включає, крім північних країн, країни Балтії, а саме поняття іноді поширюється на Велику Британію, Республіку Ірландія, Каналські острови та острів Мен.

Список

Суверенні держави Суверенні державиКоролівство ДаніяФінляндська РеспублікаІсландіяКоролівство НорвегіяКоролівство ШвеціяПрапорГербОфіційна місце назваKongeriget DanmarkSuomen tasavaltaRepubliken FinlandÍslandKongeriket NorgeKongeriket NoregNorgga gonagasriikaKonungariket SverigeЗагальноприйнята місцева назваDanmarkSuomi Finland ÍslandNorge NoregSverigeЗагальноприйнята назва українськоюДаніяФінляндіяІсландіяНорвегіяШвеціяНаселення(2018 оцінка)5,809,5025,537,364343,5185,372,19110,313,447Площа43,094 км2338,145 км2103,000 км2323,802 км2450,295 км2Щільність населення (2015 оцінка)/км2/км2/км2/км2/км2СтолицяКопенгагенГельсінкіРейк'явікОслоСтокгольмНайбільш заселені містаКопенгаген – 1,320,629