Оле́г Володи́мирович Кузнєцо́в (*22 березня 1963, Магдебург, НДР) — український футболіст, захисник. Гравець збірних СРСР, СНД та України.

Майстер спорту (1985), майстер спорту міжнародного класу (1986), заслужений майстер спорту СРСР (1986).

Біографія

Народився в сім'ї військового. У 1990-ті батько працював на радіоприладному заводі в Чернігові, мати працювала інженером у проектному інституті.

Вихованець чернігівської футбольної школи «Юність» (з 1971 року). Через деякий час зарахований до чернігівської «Десни». У команді провів 2 сезони, викликався в юнацьку збірну України. Після успішного сезону 1982, коли «Десна» стала 2-ю в українській зоні, перейшов у Динамо (Київ).

Заграв в «Динамо» з 1-го ж сезону — грав переднього захисника. Дебютував в Одесі, де кияни виграли 2:1. У «Динамо» був одним із провідних захисників, відрізнявся твердістю в єдиноборствах.

У збірній СРСР з 1986 року. Учасник чемпіонатів світу: 1986, 1990. У 1988 став Срібним призером Євро-1988, учасник чемпіонату Європи 1992. Свого часу відмовився виступати за збірну РосіїХусаїнов: Михайличенко і Кузнецов відмовилися виступати за Росію, хоча їм пропонували винагороду.

1990 року після переможної гри проти ЦСКА, що принесла чемпіонство в СРСР, поїхав в Шотландію, де виступав декілька років. Проте повноцінних ігор зіграв мало внаслідок важких травм. Дебютував у Шотландії дуже успішно — в 1-й же грі чемпіонату визнаний найкращим гравцем команди. Але вже в наступній грі на 20-й хвилині після поштовху в спину впав на коліно і порвав зв'язки, у підсумку, сезон для Кузнєцова закінчився.

У сезоні 1994—1995 грав в Ізраїлі і Україні.

У зимове міжсезоння 1995—1996 прийняв остаточне рішення про завершення ігрової кар'єри через травму спини, що загострилася, зайнявся тренерською діяльністю.

У сезоні 2008 року був помічником головного тренера футбольного клубу «Москва» Олега Блохіна, з яким до цього, упродовж декількох років, спільно працював із збірною України.

Досягнення Чемпіон СРСР (3): 1985, 1986, 1990: Срібний призер чемпіонату СРСР: 1988: Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1989 Володар Кубка СРСР (3): 1985, 1987, 1990 Срібний призер чемпіонату УРСР (друга ліга): 1982. Володар Кубка володарів Кубків УЄФА: 1985/1986 Півфіналіст Кубка чемпіонів УЄФА: 1986/1987 Чемпіон Шотландії (3): 1991/1992, 1992/1993, 1993/1994 Володар Кубка Шотландії: 1992/1993 Віце-чемпіон Європи: 1988 У списках 33-х найкращих футболістів СРСР (6): № 1 — 1986, 1987, 1988, 1989, 1990; № 2 — 1985 Двічі був названий в опитуванні журналу «Франс Футбол» на найкращого футболіста року в Європі: Номінант на «Золотий м'яч» 1988 (11-е місце) Номінант на «Золотий м'яч» 1989 (17-е місце).

Державні нагороди Орден «За заслуги» I ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія ВасильовичаВи завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р. Орден «За заслуги» II ступеня (2006) і III ступеня (2004)

Тренерська кар'єра Як тренер збірної України брав участь у чемпіонаті світу 2006 в Німеччині.

Сім'я донька Кузнєцова Катерина Олегівна — акторка.

Примітки

Джерела

Реєстр матчів на офіційному сайті ФФУ Профіль на сайті «Історія українського футболу» Профіль на сайті «Сборная России по футболу» Статистика на сайті КЛИСФ Профіль на сайті dynamomania.com