Нафта і газ Азербайджану

Нафта і газ Азербайджану

Нафта і газ Азербайджану — нафтогазова галузь є провідною галуззю промисловості Азербайджану.

Родовища нафти, природного газу і конденсату Родовища нафти, газу і конденсату широко поширені на тер. А. і в акваторії Каспійського моря. Осн. нафтогазоносні райони — Апшероно-Кобустанський, Курінський і Прикаспійсько-Кубінський. Апшероно-Кобустанський район знаходиться в межах південно-східного занурення Вел. Кавказу (Апшеронський п-ів, Апшеронський архіпелаг) і його подальшого продовження на схід (Апшеронський поріг), а також сх. крила цього занурення (Кобустан). Курінський район охоплює Курінську западину і прилеглі ділянки моря (Бакинський архіпелаг), Прикаспійсько-Кубінський район розташовується на півн. сх. схилі південно-східного занурення Вел. Кавказу (Сіазаньська монокліналь та ін.). У межах Апшеронського п-ова, Апшеронського архіпелагу, Бакинського архіпелагу, Нижньокурінської низовини і південно-східного Кобустану знаходиться осн. пром. нафтогазоносна світа — продуктивна товща (сер. пліоцен). Незначні поклади нафти пов'язані з апшеронським і акчагильським відкладеннями (верх. пліоцен) в межах Апшеронського п-ова і Нижньокурінської низовини. Поклади нафти зустрічаються також і у вулканогенній крейдовій товщі на площі Мурадханли-Зардоб. Осн. нафтогазова світа представлена частим чергуванням пісків, пісковиків і глин. Переважний тип поширення пасток нафти і газу — антиклінальний, часто ускладнений розривами і грязьовими вулканами, нерідко зустрічаються неструктурні пастки (літологічні, стратиграфічні). У Прикаспійсько-Кубінському районі і Кюрдамирській зоні нафтогазоносність пов'язана з міоцен-палеогеновими і верхньомезозойськими відкладами, в у Кіровобадській зоні — з палеогеновими. Нафти А. високоякісні, без- або малосірчисті, без- або малопарафінисті. У верх. горизонтах продуктивної товщі зустрічається дуже легка (т. зв. біла) і масляна нафти. Природні гази родовищ метанові (до 90-98 % метану), нерідко містять значну кількість конденсату (родов. Карадаг, Булла, Бахар, Калмас і ін.). Унікальні нафти майкопської світи родов. Нафталан мають лікувальні властивості. У А. місцями поширені нафтоносні та бітумінозні піски. Відомі численні поклади горючих сланців (Сх. Кавказ).

У азербайджанському секторі шельфу Каспійського моря запаси нафти оцінюються в 4000 млн т, на континентальній частині 165 млн т нафти і 50 млрд м³ газу.

У А. в 1999 р. в акваторії Каспійського моря відкрите газоконденсатне родовище Деніз («Король морів»). За оцінкою державної компанії «ГНКАР», родов. Деніз містить майже 1 трлн м³ газу і 300—400 млн т конденсату. За інш. оцінками запаси газу родов. Деніз 330—700 млрд куб.м. На структурі Апшерон (площа 520 км², глибина моря 519 м) за прогнозами є аналогічні родовища. У контракті по блоку Апшерон задіяні компанії Chevron (30 %), «ГНКАР» (50 %) і TotalFinaElf (20 %). Капіталовкладення в проект становитимуть 3-4 млрд дол. В межах Південно-Каспійської нафтогазоносної провінції експлуатується Кюрсангінське нафтогазоконденсатне родовище.

Нафтова і газова промисловість Нафтовидобуток займає провідне місце в економіці країни. Динаміка видобутку нафти і конденсату в Азербайджані (млнт): 1997 — 9,1; 1998 — 11,4; 1999 — 14,4; 2001 — 14.91; перше півріччя 2003 — 5,2. Видобуток природного газу склав (в млрд м³): 1997 — 5,26; 1998 — 5,6; 1999 — 6,1; перше півріччя 2003 — 2,9. Державна нафтогазовидобувна компанія State Oil Co. of the Azerbaijani Republic (SOCAR) поступово зменшує видобуток нафти, тоді як міжнародна компанія Azerbaijan International Operating Co. (AIOC) збільшує свої потужності. У 2001 р SOCAR видобув 60 %, а AIOC — 40 % нафти і конденсату.

Азербайджан розвиває сучасніший з двох своїх нафтопереробних заводів — «Азернефтяг» потужністю 14 млн тонн на рік, але плани подальшої модернізації, яка здійснюється спираючись на внутрішні фінансові ресурси, ставить в залежність від темпів зростання видобутку нафти.

Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан серед країн СНД лідирує за темпами росту іноземних інвестицій (від 10 % до 50 % на рік). За період з 1996 по 2000 рр. сума іноземних інвестицій склала 5 млрд дол. США. На межі XX-XXI ст. основними інвесторами в Азербайджані є нафтові компанії. Бл. 90 % акцій АМОК належить іноземним інвесторам: «Бритіш петролеум» (Велика Британія, 17,1 %), «Амоко» (США, 17,0 %), «Лукойл» (Росія, 10,0 %), «Пенсойл» (США, 4,8 %), «Юнокал» (США, 10,0 %), «Статойл» (Норвегія, 8,6 %), «Іточу ойл» (Японія, 3,9 %), «Рамко» (Велика Британія, 2,1 %), ТПАО (Туреччина, 6,7 %), «Ексон» (США, 8,0 %), «Делта-Німір» (Саудівська Аравія, 1,7 %).

Азербайджан має 1130 км трубопроводів для транспортування сирої нафти, 630 км — для транспортування нафтопродуктів і 1240 км газопроводів. По основному трубопроводу нафта через територію Грузії надходить в Батумі, а звідти йде на експорт — або в сирому вигляді, або після переробки на Батумському нафтоочисному заводі. Інший трубопровід — північний, прокладено через територію Росії в Новоросійськ. Пропускна здатність нафтопроводів — 25 млн т нафти на рік. Два газопроводи слідують паралельно нафтопроводу в Тбілісі, а звідти на північ через Великий Кавказ в Росію і Західну Європу. Досягнута угода між інвесторами і урядом Азербайджану про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан. У числі інвесторів — «Державна нафтова компанія Азербайджану — ГНКАР» (50 % участі), британська BP (25.41 %) і Ramco (1.5 %), американська Unocal (7.48 %), норвезька Statoil (6.37 %), турецька TPAO (5.02 %), японська Itochu (2.92 %) і саудівсько-американська Delta-Hess (1.25 %).

Див. також Нафтова промисловість Азербайджану Корисні копалини Азербайджану Гірнича промисловість Азербайджану

Джерела

Free Political Journal Azerbaijan International Sherman Oaks, CA (U.S.), 1993—2003. Search at AZER.com. Azerbaijan Oil Industry (magazine). Baku, 1995—2002. Oil Industry (magazine). Moscow, 1995—2002. Territory of Neftegas (magazine). Moscow, 2001—2002.

Books: Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Balayev, S. G., Oil of the Country of Eternal Fire. Baku: Azernashir Publishing House, 1969. Lisichkin, S.M., Outstanding People of Native Oil Science and Technique. Moscow: Nedra Publishing House, 1967. Academy of Sciences of Azerbaijan SSR. Edited by H.B. Abdullayev. Baku: Elm Publishing House,1976. Mir-Babayev, M.F., «Brief chronology of the history of Azerbaijan's oil business». Baku, «Sabah», 2004, 200 s. ISBN 5-86106-083-5 Mir-Babayev, M.F., «Absheron Oil: The Development of Oil Business in Azerbaijan» in Chemistry and Technology of Fuels and Oils, Moscow, No. 3 (1993), pp. 36–37. Mir-Babayev, M.F., "Azerbaijan's Oil History: A Chronology Leading Up to the Soviet Era-Azerbaijan International Magazine, Sherman Oaks, CA (US) AI 10.2 (Summer 2002), pp. 34-41. Search at AZER.com

Articles: Bati, Alum, «The Legal Status of Production Sharing Agreements in Azerbaijan», Journal of Energy & Natural Resources Law, Vol. 21, No. 2, 2003, pp. 153–167