Сіккі́м (, неп. सिक्किम, сіккім. སུ་ཁྱིམ་) — штат Індії, розташований на північному сході країни. Це найменш населений штат Індії, а за розміром він перевершує лише штат Гоа. Офіційна мова Сіккіму — англійська, значна частина населення також розмовляє непальською (фактично, лінгва-франка штату), лепча, сіккімською (бхутія) і лімбу. Основні релігії — індуїзм і буддизм ваджраяни. Найбільшим містом і столицею штату є місто Ґанґток.
До 1861 року Сіккім був самостійним князівством під правлінням династії Намґ'ял. З 1861 року знаходився під британським, а потім індійським протекторатом, з 1975 року офіційно входить до складу Індії.
Сіккім називають останньою гімалайською Шангрі-Ла через віддаленість та завдяки мальовничим краєвидам Гімалаїв. Практично з будь-якої точки штату можна побачити засніжену вершину гори Канченджанґа (8586 м).
Походження назви Найпоширеніша версія походження назви «Сіккім» — від комбінації двох слів мови лімбу (су — «новий» і кхйим — «палац», «дім») — які стосуються палацу, побудованого першим правителем Сіккіму Пхунцоґом Намґ'ялом. Тибетською Сіккім називається «Денцонґ» (Denjong), що означає «рисова долина». Мовою корінного населення штату лепча, країна називається «Най-Ма-Ель» (Nye-mae-el — «рай»), а сіккімською — «Беймул-Демазонґ» (Beymul Demazong — «прихована рисова долина») .
Адміністративно-територіальний поділ
Сіккім розділений на чотири округи (), кожний з яких очолює призначений центральним урядом штату інспектор району (). У його функції входить управління тією частиною округу, яка перебуває під контролем цивільної адміністрації. Оскільки Сіккім є прикордонним штатом, частина його контролюється збройними силами Індії, а для відвування цих територій необхідний відповідний дозвіл.
Кожний з округів розділений на менші адміністративні одиниці — підокруги (анггл. subdivisions).
Дані по округах на момент перепису 2011 року: ОкругПлоща (км²)Населення (2011, перепис)Щільність населення (осіб/км²)Адміністративний центрПідокругиПівнічний Сіккім ()4 22643 70910МанґанМанґан () і Чунґтханґ ()Західний Сіккім ()1 166136 435117Ґ'яльсінґҐ'яльсінґ () і Соренґ ()Південний Сіккім ()750146 850196НамчіНамчі () і Раванґла (англ. Ravangla)Східний Сіккім ()954283 583297ҐанґтокҐанґток (), Пакйонґ () і Ронґлі ()Весь Сіккім7 096610 57786Ґанґток
Географія
Географічне розташування Штат межує з Непалом на заході, Китайською Народною Республікою — на півночі і сході, з Бутаном — на південному сході, з індійським штатом Західний Бенгал — на півдні. Є 28-м за площею (з 35) зі штатів і територій Індії, його площа становить 7096 км².
Сіккім витягнутий з півночі на південь та має 114 км завдовжки і 64 км завширшки. Велика частина його території вкрита пагорбами і горами. Найнижча точка Сіккіму знаходиться на висоті 280 м, найвища — гора Канченджанґа — на висоті 8586 м над рівнем моря. Істотна частина території непридатна для ведення сільського господарства, але частина схилів використовується для терасового землеробства. Біля третини території Сіккіму вкрито лісами.
З півночі, заходу і сходу Сіккім оточений хребтами Гімалаїв. Хребет Сінґаліла у меридіональному напрямі утворює природний кордон Сіккіму і Непалу, хребет Чола — кордон Сіккіму з Бутаном і Тибетом. Їх сполучають менші хребти, що простягнулися з півночі на захід. У хребті Сінґаліла розташований масив Канченджанґа, в якому від Саут-Піку до Тент-Піку знаходиться близько десятка вершин висотою понад 7000 метрів. Найвищою точкою Сіккіму поза цим масивом є вершина Паугунрі (7128 м) на північному сході штату, на кордоні з Китаєм.
Заселені території штату розташовані у його південній частині, зокрема на відрогах Гімалаїв. У Сіккімі знаходяться 21 льодовик, найбільший з яких, Зему, має 25 км завдовжки. Основні області зледеніння розташовані на північному заході штату, біля Канченджанґи, а також на північному сході. В Сіккімі налічується 227 високогірних озер, найбільшими з яких є озера Цонґмо, Ґурудонґмар і Кечеопалрі, і більше ста річок і струмків. Річки Сіккіму живляться талими водами льодовиків, починаються на півночі і сході штату і стікають у широкі долини на заході і півдні. Основні річки штату — Тіста, що виходить за межі Сіккіму і впадає в Брахмапутру на території Бангладеш, а також її головна притока Ранґіт. Тіста, яку часто називають «артерією Сіккіму», перетинає весь штат з півночі на південь. Її протяжність на території штату становить 105 кмSikkim Encyclopaedia Britannica. Вісім високогірних перевалів сполучають Сіккім з Тибетом, Непалом і Бутаном.
Завдяки красі незайманої природи і політичній стабільності, Сіккім є одним з найпопулярніших серед туристів, в першу чергу, закордонних, штатів Індії.
У Сіккімі багато гарячих джерел, що серед іншого використовуються в медичних і терапевтичних цілях. Найвідоміші джерела знаходяться в Пурчачу (Реші), Юмтханзі, Боранзі, Раланзі, Тарамчу і Юмей-Самдонзі. Всі вони відрізняються високим вмістом сірки і розташовані біля берегів річок. Середня температура води в цих джерелах — близько 50 °C.
Геологія
Пагорби Сіккіму складаються, переважно, з гнейсів і сланців, на основі яких формуються тонкі і слабкі ґрунти. Для ґрунтів притаманною є велика концентрація оксидів заліза. В цілому ґрунти є збідненими на мінерали і органічні речовини. На них ростуть як вічнозелені, так і листопадні ліси.
Значна частина геологічних форм Сіккіму була сформована протягом докембрійської епохи, причому гори молодші за пагорби. Скельні породи складаються з філіту і сланців і тому легко руйнуються від вивітрювання та ерозії. Разом з регулярними зливовими дощами це викликає втрату поживних елементів та ерозію ґрунтів, що, у свою чергу, веде до зсувів.
Корисні копалини включають мідну руду, доломіт, вапняк, графіт, слюду, залізну руду і кам'яне вугілля.
Як і велика частина Індостану та Гімалаїв, вісь Сіккім є сейсмонебезпечною зоною. Землетруси відбуваються в штаті регулярно. Так, 14 лютого 2006 року відбувся землетрус силою 5,7 балів за шкалою Ріхтера, що викликав руйнування, зокрема історичних будівель.
Клімат
Через різницю у висоті, на невеликій території Сіккіму клімат істотно змінюється від субтропічного на півдні до високогірного (тундрового) на півночі. Більша частина заселеної території розташована в зоні помірного клімату, з максимальною температурою 28 °C улітку і мінімальною близько 0 °C узимку. Окрім чотирьох звичайних для помірного клімату пір року — зими, літа, весни і осіні — виокремлюють також сезон дощів (мусонів), що триває від червня до вересня. Сіккім — один з небагатьох штатів Індії, де регулярно йдуть дощі. Найбільша кількість опадів, понад 300 см на рік, випадає на проміжних висотах, від 1000 до 2000 м над рівнем моря. На висоті понад 3000 м випадає найменша кількість опадів, менш за 100 см на рік. Середньорічна температура — близько 18 °C. Лінія снігу в Гімалаях проходить на висоті близько 6000 м.
Під час мусонів зливи нерідко викликають обвали. Найтриваліший безперервний дощ за всю історію Сіккіму ішов протягом 11 днів. На півночі, через високогірні умови, температура взимку часто опускається нижче за −40 °C. Взимку і під час мусонів часті тумани, що істотно ускладнюють пересування транспортних засобів.
Флора і фауна
Сіккім розташований у передгір'ях і на схилах Гімалаїв і офіційно віднесений до одного з екорегіонів Індії. Велика частина штату вкрита лісами, що забезпечує надзвичайне багатство як фауни, так і флори. Велика кількість кліматичних поясів пов'язана з великою різницею висот на території штату, що призвело до значного біорізноманіття. Символом Сіккіму є рододендрон, від субтропічної до високогірної кліматичної зони ростуть 35 видів цього роду.
Для невеликих висот характерні субтропічні рослини, представниками яких є орхідеї, інжир, лавр, банан і бамбук. На висотах від 1500 м починаються широколистяні ліси, для яких характерні дуб, каштан, клен, вільха, береза і магнолія. На висотах між 3500 і 5000 м зустрічаються хвойні ліси, у яких головними рослинами є сосна, ялина, кипарис і ялівець, а також рододендрони. Для ще більших висот характерна альпійська лугова і тундрова рослинність. У Сіккімі ростуть близько 5 тисяч видів покритонасінних, включаючи 515 рідкісних видів орхідей, 60 видів первоцвіту, 11 видів дуба, 23 види бамбука, 16 видів хвойних рослин, 362 види папороті, з них вісім деревоподібних, а також 424 види лікарських рослин. Дуже поширений вид молочаю, відомий під місцевою назвою «різдвяна квітка», але офіційною квіткою Сіккіму є благородна орхідея. Ендемічні для Сіккіму види рослин: Anemone dumosa var. monantha, Ranunculus sikkimensis, Uvaria lurida var. sikkimensis, Berberis umbellata var. sikkimensis, Astralagus zemuensis, Caragana spinifera, Anaphalis cavei, Anaphalis hookeri, Anaphalis subumbellata, Blumea sikkimensis, Cacalis chola, Cremanthodium palmatum var. benthamii, Crepis atropappa, Inula macrosperma, Jurinea cooperi, Lactuca cooperi, Ligularia kingiana, Ligularia pachycarpa.
Із ссавців зустрічаються сніговий барс, кабарга, тар, мала панда, гімалайський бабак, козеріг гімалайський, горал, гавкаючий олень, сірий лангур, гімалайський ведмідь, димчастий леопард, мармурова кішка, бенгальська кішка, тибетський вовк, теледу, бінтуронг і очеретяний кіт. Єдиний ендемічний ссавець — східно-гімалайський тар (Hemitragus jemhalicus schaeferi). Яки, що часто зустрічаються в альпійській зоні, одомашнені; їх розводять заради молока й м'яса, а також використовують як в'ючних тварин.
У Сіккімі зареєстровано 550 видів птахів, 26 з яких віднесено до рідкісних і таких, яким загрожує зникнення . Зокрема, тут зустрічаються гімалайський монал, трагопан-сатир, снігова куріпка, гриф-бородач, кілька інших видів грифів, беркут, перепілка, зуйка, вальдшнеп, бекас, голуби, мухоловки і вільшанки.
Велике розмаїття безхребетних лишається допоки недостатньо вивченим. Із 1438 видів метеликів, відомих на півострові ІндостанEvans,W.H. (1932) The Identification of Indian Butterflies, (2/e) pp 23, 695 спостерігалися в СіккіміHaribal, Meena (1994) Butterflies of Sikkim, pg 9..
Природоохоронні території
Не зважаючи на невелику територію, у Сіккімі знаходяться шість федеральних природоохоронних територій: один національний парк — Канченджанґа і п'ять природних резервів (): Барсі-Рододендрон, Кьонґносіа, Маенам, Фамбонґ-Ло і Шінґба. Всі вони були утворені після приєднання Сіккіму до Індії і всі було створено для захисту гімалайських ландшафтів. Першою природоохоронною територією Сіккіму є національний парк Канченджанґа площею 1784 км², заснований в 1977 році. В майбутньому планується організація ще п'яти природоохоронних територій, включаючи національний парк Кьонґносія.
Історія
Перша згадка про Сіккім у письмових джерелах пов'язана з мандрівкою засновника тибетського буддизму гуру Рінпоче, також відомого як Падмасамбхава, що відвідав Сіккім у 8 столітті. Він благословив країну, розповсюдив в ній буддизм і передбачив встановлення монархії через кілька сотень років. Таким чином, подальший розвиток Сіккіму відбувався під сильним впливом Тибету. У 14 столітті принц Кх'є Бумса зі східного Тибету (Кхам), слідуючи божественному одкровенню, що з'явилося йому уві сні, здійснив подорож на південь, і його нащадки пізніше стали монархами (чоґ'ялами) Сіккіму. У 1642 році нащадок Кх'є Бумси, Пхунцоґ Намґ'ял, був проголошений першим чоґ'ялом Сіккіму в Юксомі (Юксумі) трьома великими ламами, що незалежно один від одного прийшли до Юксому з півночі, заходу і сходу. Юксом став першою столицею Сіккіму, а Пунцог Намґ'ял зробив буддизм державною релігією Сіккіму і сприяв виникненню монастирів.
У 1670 році Пхунцоґ Намґ'ялу успадковував його син, Тенсунґ Намґ'ял, який переніс столицю з Юксома в Рабденце. Це виявилося невдалим рішенням, оскільки нова столиця була дуже близько до кордону з Непалом і часто зазнавала військових нападів. У 1793 році столиця була пересена до Тумлонґа в Північному Сіккімі.