Соната для фортепіано №30 Л. ван Бетховена мі мажор, op. 109. Написана в 1820 році і присвячена Максиміліані Брентано.
Складається з 3-х частин: Vivace ma non troppo — Adagio expressivo Prestissimo Andante, molto cantabile con expressivo.
Ця соната належить до сонат Бетховена типу фантазії, що відрізняються вільнішим трактуванням музичної форми. Перша частина — один з небагатьох прикладів у творчості Бетховена, де головна і побічна партія написані в різних темпах (Vivace ma non troppo та Adagio expressivo). Друга частина, написана також в формі сонатного алерго — енергійна, рішуча і лаконічна. Третя частина являє собою тему з варіаціями.
Примітки
Джерела і посилання
Л. Бетховен. Сонаты для фортепиано. В 4-х томах. М. 1964. (з примітками А. Гольденвейзера) Ноти на IMSLP