Четве́рта вла́да () — словосполучення, яким визначають засоби масової інформації та їхній вплив у суспільстві. Стверджується, що:http://www.faito.ru/archnews/1207052177, 1220163771 Журналісти володіють великою владою в суспільстві, і усвідомлення цієї влади повинно поєднуватися із скромністю і почуттям обов'язку перед читачем. У всі часи вони домагалися визнання завдяки високому рівню точності та неупередженості, а також завдяки дотриманню ними правил чесної гри. Першою, другою й третьою владою є, відповідно, законодавча, виконавча та судова гілки влади.http://www.lipetsknews.ru/today/?id=48 Томас Карлайл приписує походження терміна Едмунду Берку, який використав його під час дебатів у британському парламенті в 1787 році щодо відкриття пресової звітності Палати громад Великої Британії.
Історія Термін вперше вжив Томас Карлайл. Іноді авторство приписують Жану-Жаку Руссоhttp://creating.com.ua/one/s/Yavliaiuts.html. Перша друкована згадка в сучасному сенсі — Томас Маколей. Оскар Уайльд згадував «журналізм» в даному значенні((citation | Url = http://books.google.co.uk/books?id=Ki5KybpBTmoC&pg=PA255&lpg=PA255 | Title = Complete Works of Oscar Wilde | Editor-last = Guy | editor-first = Josephine M. | Volume = IV | Publisher = Oxford University Press | Chapter = The Soul of Man under Socialism | Page = 255 | Last = Wilde | first = Oscar | Authorlink = Oscar Wilde | Date = <! - Dunno. Claimed as copyright by OUP but this is in many other books of quotations and must by be out of copyright by now, THE QUOTE that is, I can see that the editing could in copyright, but still think fair use. -> | Accessdate = 2006-04-16 )).
З роботи «Четверта влада як соціологічна категорія»: За допомогою масової інформації можна впливати на громадську думку як стан масової свідомості. Масові комунікації сприяють тим самим найкращій реалізації цілей суб'єктів соціальних інтересів. Цей факт став підставою виникнення терміна «четверта влада», яка наділяє масові комунікації якимись особливими владними повноваженнями. У СРСР термін уживався виключно щодо західної періодики http://www.carnegie.ru/ru/pubs/procontra/55946.htm. Вперше стосовно радянської журналістики дане словосполучення вжив Додолєв Євген Юрійович в газетах «Московський комсомолець» і «Московська правда» у 1986 у (в публікаціях про таке явище як гласність) .
Той факт, що за офіційною доктриною преса не мала самостійний вплив і сприймалася лише як інструмент комуністичної партії, але це не означало, що самі журналісти не відчували власну значущість. Проте модель «четвертої влади», у розумінні радянських журналістів, означала не зовсім те, чого навчають американських студентів у школах журналістської майстерності. Відповідно до глибоких історичних коренів традиції мас-медіа вони вбачали своїм завданням не інформування публіки або формування достовірної картини реальності, але й у просвіті, агітації та організації мас в ім'я справжніх цінностей та ідеалів. У всіх підручниках радянських часів автори не забували підкреслювати важливість газет для пропагандистської системи, які служили її фундаментом і найважливішим носієм інформації. Радіо грало особливу функцію повсякденної організації реальності навколо ритуалів, планування, організація яких відбувалася централізовано. Відомо, наприклад, що аж до реформаторських вісімдесятих програми на радіо починалися о шостій ранку — і в багатьох готелях, гуртожитках, комунальних квартирах і навіть житлових комплексах радіо не можна було вимкнути, воно було неминуче, як фабричний гудок.
Медіатизація суспільства є закономірним процесом у контексті дефіциту соціальних інститутів і початок цього процесу відзначено було корекцією рейтингів політиків за допомогою мас-медіа. Кар'єра Бориса Єльцина на президентському етапі будувалася як маніпуляція пресою в противагу партійним інститутам.
У сучасній Росії вплив мас-медіа на суспільство як четвертої влади іноді ставиться під сумнівhttp://www.alpha.perm.ru /iaproject/txt.php?n=3437.
Тим не менше: преса не без підстав відчуває себе такою. Досить згадати Томаса Джефферсона, який сказав одного разу, що якби йому довелося як громадянину вибирати життя з урядом без преси або життя з вільною пресою, але без уряду, він вибрав би останнє.
Концептуальне
Є думки, що ''журналістика є четвертою владою (якщо гіпотетично припустити, що така можлива) тоді і тільки тоді, коли вона не є самою собою'.
В контексті глобалізації деякі експерти називають владу преси першою, а не четвертоюhttp://kraspubl.ru/content/view/21/1/.
Див. також Список найпопулярніших інтернет-ЗМІ в Україні Преса в США Преса в Україні Інформаційний портал «Четверта влада» [Документальний 3-серійний фільм «Сторожові пси демократії»: 1-ша серія — http://www.youtube.com/watch?v=pO4-oCh8cWU 2-га серія — http://www.youtube.com/watch?v=YTIg0-Jn6nc&feature=related 3-тя серія — http://www.youtube.com/watch?v=jgyaMaqnhQ0&feature=related]
Примітки