Тетяна Львівна Щепкіна-Куперник (, Москва — 27 липня, 1952, Москва) російська акторка, поет, перекладач.

Біографія

Прадід і батько

Прадід Тетяни — відомий російський актор Михайло Щепкін. Вона успадкувала від того свій потяг до театру і сама виступала на сцені. Але значно більший творчий слід залишила в літературі та перекладах драматичних творів іноземних авторів для театру. Сама писала вірші, невеликі новели, драми.

Її батько, Куперник Лев Абрамович, був відомим юристом, який довго працював в Києві й Одесі. Тетяна закінчила гімназію в місті Київ, потім перебралась в Москву.

Солодкий полон театру Жінкам важко було знайти суспільно значущу ланку діяльності наприкінці 19 століття. Великою була й інерція в культурі уяви про шляхетність мистецтва, причетності до літератури, до створення живопису, до праці у театрі. Багато забезпечених жінок йшло в ці галузі. Живописом займались Дела-Вос-Кардовська, Єлизавета Круглікова, Башкирцева Марія . Тетяна подалась у театр.

Солодкий полон театру надовго захопив її, практично на все життя. В театрі Корша вона почала як акторка, грала в сезоні 1892-93 років. Водночас почала писати власні п'єси. Малий театр в Москві поставив її «Літню картинку» в тому ж 1892 р.

Але література переважила і, не пориваючи з театром, вона виступає як журналіст і перекладач театральних п'єс закордонних авторів. Серед її перекладів — твори досить значущих драматургів, це Вільям Шекспір, Лопе де Вега Кальдерон Карло Гольдоні Мольєр Едмон Ростан та інші. До того ж, вона перекладала віршами, що було покажчиком ранньої зрілості поетеси, її досконалості . Адже перекладач часто суперник автора, лише на території іншої мови. Її віршований переклад п'єси Ростана «Сірано де Бержерак» став класикою. Він викликав схвальні відгуки тогочасного авторитета М. Горького. В зверненнях до творчості Ростана виявився добрий смак перекладачки. В цьому вона збіглася в своїй прихильності з Мариною Цвєтаєвою.

Зустрічі з Чеховим У молоді роки доля подарувала їй зустрічі з Чеховим. Більше того, Антон Чехов надсилав їй жартівливі записки з Меліхова, а їх стосунки були приятельські, жартівливі, іноді ризиковано жартівливі. З роками вона зрозуміла і надзвичайну вдачу знайомства, і велич його як письменника. Їй було з ким порівнювати Чехова, адже вона була знайома з французом Ростаном. Пізніше вона все розставила на відповідні міста, кажучи (російською):

Щепкіна-Куперник і Рєпін Доля подарувала їй зустріч і з художником Рєпіним. Ілля Рєпін створив портрет 40-річної літераторки, яка втратила стрункість молодості, але не молоду вдачу, усміхненість, здатність до жартів, до насолод творчістю, спілкуванням, життям. Вона пережила і Чехова, і Рєпіна. Померла в Москві і похована на Новодівочому цвинтарі. А веселий, імпресіоністичний за стилістикою портрет письменниці зберігає Харківський художній музей.

Друковані твори до 1917 р «Щастя», 1895 «З жіночих листів», вірші, 1898 «Непомітні люди», 1900 «Сторінки життя» «Біля театральних лаштунків», замальовки про тогочасних акторів, 1903 «Листи здалеку», нариси подорожей по Західній Європі, 1903—1913 «Мої вірші» «Це було учора», 1907 «Дехто», 1910 «Хмарки», 1912 «Відлуння війни», 1915

Друковані твори після 1917 р «Дні мого життя», мемуари, 1928 «Про актрису М.Єрмолову», мемуари,1940 «Вибране. Спогади і портрети. Переклади п'єс», 1954 «Вибрані переклади», т 1-2, 1957—1958 «Зі спогадів», 1959

Див. також

Едмон Ростан Вільям Шекспір Роджер Меннерс Чехов Антон Павлович Ромео і Джульєтта (фільм,1968)

Примітки

Посилання

Сочинения Щепкиной-Куперник на сайте Lib.ru: Классика Могилы ушедших поэтов («Ромео и Джульетта», трагедия Уильяма Шекспира. Перевод Т. Л. Щепкиной-Куперник, 1941 г.)