Астряб Матвій Григорович ( 1 серпня 1843, с. Висова, Горлицький повіт, тепер Польща — 18 січня 1925, Лубни, тепер Полтавська область) — український педагог, історик, краєзнавець і громадський діяч. Дійсний член Полтавської вченої архівної комісії.
Життєпис Родом з Лемківщини, народився в с. Висова Горлицького повіту.
У 1862 р. закінчив училище в Горлицях, навчався у Перемишльській гімназії, потім у Першій Київській гімназії.
У 1873 закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав у гімназіях Києва, Глухова, на Кубані.
З 1880 працював викладачем у Єкатеринограді (Краснодарі).
Від 1893 — на Полтавщині, переїхав на батьківщину дружини у Лубни.
У 1904-1910 роках був вихователем у Полтавському пансіоні для хлопчиків із бідних дворянських родин, проживав там, у 1907-1910 роках одночасно викладав латинську мову для учнів 2-ї Полтавської чоловічої гімназії. Улітку 1910 року повернувся в Лубни.
Від 1920 — завідувач Лубенського архіву. 1923 — один з організаторів з’їзду краєзнавців Лубенщини.
Батько Олександра Астряба (1879—1962), математика, професора, заслуженого діяча наук УРСР.
Діяльність Був високоосвіченою людиною, ентузіастом дослідження історії рідного краю. Ряд історичних праць опублікував у «Трудах Полтавської вченої комісії». Його праці друкувалися в «Киевской старине», «Матеріалах до української етнології», «Экономической жизни Подолии», львівській «Галичині».
1905—1917 опублікував у «Трудах Полтавской ученой архивной комиссии» 10 праць з історії Полтавщини XVIII—XIX століть. Серед них: «Земли церквей Лубенского Духовного правления»Астряб М.Г. Земли церквей Лубенского духовного правления в 1787 г.: материалы к генеральному межеванию. – ТПУАК, 1913 г., т. 10, с. 1 – 49. ; «Войсковая и городская старшина в малороссийских полках в 1725 г.»Астряб М.Г. Войсковая и городская старшина в малороссийских полках в 1725 г. – ТПУАК, 1916 г., т. 14, с. 71 – 83.; «Население Малороссии по ревизиям 1729 и 1764 гг.»Астряб М.Г. Население Малороссии по ревизиям 1729 и 1764 гг. – ТПУАК, 1912 г., т. 9, с. 61 – 80. ; «Старая Полтавщина и столетняя тяжба Марковичей со Свечками и Пасютами (1720—1827 гг.)»Астряб М.Г. Старая Полтавщина и столетняя тяжба Марковичей со Свечками и Ивасютами: 1720 – 1827 гг. – ТПУАК, 1912 г., т. 8, с. 49 – 193. ; «Столетие Лубенского высшего начального училища (1814—1914 гг.)»; «Процессы Андрея Марковича»Астряб М.Г. Процессы Андрея Марковича. – ТПУАК, 1909 г., т. 6, № 1, с. 80 – 145; 1910 г., т. 7, с. 46 – 90..
Ще студентом читав для своїх товаришів лекції про звичаї, історію, мову лемків. Велику за обсягом статтю про лемків та їх культурні здобутки опублікував у львівському журналі «Учитель».
Див. також Список діячів науки і культури Лемківщини
Література Ванцак Б. Сторінки життя та діяльності М. Г. Астряба. В кн.: Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської вченої архівної комісії. Полтава, 1993. Зленко Г.Д. Призабута автобіографія М.Г.Астряба. – «Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської архівної комісії», Пл., 1993 р., с. 130 – 135. Чиркова М.Ю. М.Г.Астряб і лубенські архіви. – «Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань 1917 – 1921 рр.», К., 1998 р., с. 251 – 255.
Примітки
Посилання Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України Діячі науки і культури Лемківщини Енциклопедія Сучасної України. АСТРЯ́Б Матвій Григорович