Музей Коррер () — міський історико-художній музей Венеції.
Історія створення
Теодоро Коррер Теодор Коррер походив з давнього венеційського аристократичного роду. До родини належали адмірали, голови магістрату, кардинали Антоній і Григорій Коррер і папа римський Григорій XII.
Теодоро Коррер (1750–1830) названий на честь одного з покровителів Венеції став рятівником мистецької спадщини. Після захоплення міста військами Наполеона та падіння Республіки Теодоро Коррер протидіяв зграбіжницькому вивозу творів мистецтва до Парижа. Він викуповував приватні збірки, рятував скарби скасованих церков і монастирів, купував і обмінював речі, щоб зберегти найцінніше. Врятувати вдалося не все, але завдяки його діям Венеція зберегла значну частину культурної спадщини.
Формування колекцій За заповітом Теодора Коррера, після його смерті в 1830 році колекція перейшла у власність муніципалітету Венеції. Збірку описав Вінченцо Лазарі і склав її перший реєстр. Вже на 1830 рік це була одна з найбільших приватних колекцій. До збірки входили твори живопису, скульптури і графіки,в також предмети декоративно-ужиткового мистецтва:моделі вітрильників, венеційське скло, колекція коштовних східних і європейських тканин, порцеляна, антикварні меблі. Також були бібліотека, колекція манускриптів та гравюр, зібрання малюнкіа венеційських майстрів.
У 1836 р. муніципалітет відкрив музей Коррер для відвідувачів. Поповнення збірки тривало і надалі. Її доповнивали дари і передачі картин і фресок з венеційських церков і монастирів, театральні старожитності, меблі, малюнки, зразки стародавньої зброї, монети, медалі і печатки, в також бібліотека колишнього монастиря театинців.
Розширення музею Вже в XIX столітті музею бракувало площі експонування для своїх різнопланових збірок. Міська влада Венеції, усвідомлюючи значення музею для розвитку туризму сприяла його розширенню. У 1880 році муніципалітет передав музею будівлю Фондако-дей-Туркі на Гранд-каналі.
У 1922 році місто отримало у власність будівлю Нових Прокурацій на площі Сан-Марко. Туди перемістили основну експозицію музею і фонди. До палаццо Реццоніко передали колекцію мистецтва XVIII століття.
У 1953 році Будинок драматурга Карла Гольдоні перетворили на театральний музей. А на острові Мурано відкрили Музей скла.
До мережі міських музеїв Венеції входить також Музей Рісорджименто. Він зберігає історичні документи, що охоплюють період від падіння Венеційської республіки у 1797 році до об'єднання Італії.
Експозиції
Визначних творів мистецтва не так багато. Частина їх давно покинула межі Венеції. Частина шедеврів передана Галереї художньої Академії, бо вони потрібні для навчального процесу. Тому в музеї Коррер нема, наприклад, картин Джорджоне чи Франческо Гварді. В збірці переважають портрети, ведута XVIII століття, релігійні образа.
Але прихильників історії і мистецтва задовольнять багаті колекції театральних старожитностей, декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Свої невеликі перваги має й картинна галерея в палаці Реццоніко чи в Нових прокураціях, де зберігаються картини Антонелло да Мессіна, Козімо Тура, Джованні Белліні, Вітторе Карпаччо, Алессандро Варотарі, Лоренцо Венеціано, Бартоломео Віваріні, Альвізе Віваріні, а також скульптура XIV-XV століть і фрески.
Посилання
Офіційний сайт музею Коррер
Примітки
Джерела Thorsten Droste: Venedig — DuMont Kunst-Reiseführer; DuMont Buchverlag, Köln 1996, ISBN 3-7701-3582-2, S. 313. Touring Club Italiano-La Biblioteca di Repubblica, L'Italia: Venezia, Touring editore, 2004.