Сасик, або Кундук (, ) — лиман на території Ізмаїльського та Білгород-Дністровського районів Одеської області на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю; площа — 215 км², глибина — до 3,3 м, природний рівень Сасика на 0,3 м нижчий від рівня моря. Лиман видовжений на 35 км від моря при максимальній ширині 11 кмInformation Sheet on Ramsar Wetlands — Sasyk Lake.
Історія лиману
До 1978 року складався з двох частин: північної солонуватоводної (розпрісненої), в яку з півночі впадають річки Когильник та Сарата, а також південної (солоної). Від моря відокремлювався вузьким (до 0,5 км) піщаним пересипом, сполучався з ним протокою. У деякі роки протоку замивало, і лиман ставав на два та більше років безстічним, що призводило до його швидкого засолення. Найдовший період відокремлення від моря спостерігався в 1872–1879 рр., наприкінці якого Сасик майже висох.
У 1978 році в рамках побудови першої черги Дунай-Дніпровської зрошувальної системи лиман Сасик було відокремлено від моря шляхом розширення пересипу та укріплення його бетонними елементами, а сам лиман було поєднано з Дунаєм шлюзованим каналом та обладнано системою шлюзів — водоскидів. Після чого почалось розпріснення водойми за допомогою багаторазового промивання прісною водою з Дунаю для вимивання солей з донного мулу.
У 2024 році, Господарський суд Одеської області задовольнив позов Одеської обласної прокуратури про повернення державі найбільшого штучного озера в Україні – озера Сасик (Кундук) площею 20 000 га, розташованого на території Білгород-Дністровського та Ізмаїльського районів Одеської областіОдеський суд повернув державі найбільше штучне озеро Сасик. // Автор: Ростислав Вонс. 01.05.2024, 17:50.
Наслідки розпріснення
Незважаючи на докладені зусилля, водойма так і не набула повністю прісноводного характеру (оскільки запаси солі в донних відкладеннях виявилися набагато більшими за прогнозовані), тому обсяги вилову риби не досягли запланованих у проєкті опріснення значень. Окрім того, після опріснення раз на кілька років у лимані відбувається цвітіння води (вибухоподібне розмноження одноклітинних водоростей), що призводить до задухи риби. Також, всупереч запланованому при будівництві, вода лиману так і не досягла ступеня опріснення, який робив би її придатною для зрошення навколишніх полів (особливо це стосується південної частини водойми).
Зважаючи на викладене, а також у зв'язку з припиненням будівництва Дунай-Дніпровської зрошувальної системи, було запропоновано кілька проєктів повернення лиману Сасик до природного стану, але вони не реалізовані.
Сольовий склад та мінералізація води. Щоб краще зрозуміти зміни, які відбулися в гідрохімічному плані в Сасику, необхідно пригадати мінералізацію й хімічний склад води за стану лиману зв'язаного з Чорним морем, тобто за період 1966—1970 рр. В той час загальна мінералізація води в лимані становила 11797-17390 мг/дм3, що майже в 10 раз перевищувала нинішній стан. У хімічному складі води значно переважали токсичні солі хлору та натрію (табл. 1).
Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості природної води лиману Сасик — с. Борисівка за 1966—1970 рр. ПоказникиСереднє значенняСтандартна похибкаСтандартне відхиленняМінімальне значенняМаксимальне значенняЧисло варіантСО3, мг/дм322,51,75,9133220НСО3, мг/дм3194,64,415,218023820Cl, мг/дм37790,3247,5857,36240941020SO4, мл/дм31364,484,1291,5900178520Ca, мг/дм3224,13,712,820124520Mg, мг/дм3592,223,280,442969020Na, мг/дм34313172,8598,53022548020K, мг/дм3181,43,010,416020020Заг. мін., мг/дм314682,5400,91388,9117971739020Жорсткість, мг-екв/дм359,92,06,945,469,020 Примітка: таблиця створена за даними
Одним з важливих факторів, що обумовлюють екологічну ситуацію у водоймищі, є гідрологічний режим — інтенсивність водообміну (обсяги надходження вод р. Дунай, стік річок Когильник і Сарата, об'єми води на зрошення та скид у море). В цілому водойма є слабко проточною (річний коефіцієнт водообміну коливається у межах 1,5-2,5).
У період 1980 — перша половина 1990-х років значні об'єми води з Сасику забирали на зрошення, у море скидали біля 600 млн м3 у рік, суттєво збільшилася сумарна річна витрата річок Когильник і Сарата (у середньому до 4.0 м3/с) у зв'язку зі стоком дренажних вод ДДЗС у ці річки. Коефіцієнт водообміну водосховища становив близько 2,24 рази на рік, тобто забезпечувалась відносно висока (для цієї водойми) проточність.
З другої половини 90-х років і по сьогоднішній день, Сасик характеризується уповільненим зовнішнім водообміном, зниженням об'ємів забору води на зрошення, відносним зменшенням відмітки рівня поверхні водосховища. До 2000 р. коливання рівня водної поверхні Сасику повторювало коливання рівня води в Дунаї, з меншою амплітудою. Починаючи з другої половини 2000 року рівень води в озері фактично підтримується на нульовій відмітці відносно Балтійської системи. Відносно стабільний рівень води суттєво зменшує підтоплення прилеглих територій і наближає обсяги надходження ґрунтових і підземних вод до величин, характерних для лиману, сприяє стабілізації сольового режиму оз. Сасик у межах 1,5-2,0 г/л .
На екологічній оцінці якості води Дунаю, яку використовують для наповнення озера-водосховища зупинятися не буду, бо матеріали опубліковані в першому випуску «Часопису картографії» за 2011 р. С.135-148.
В озеро Сасик впадають річки з високою мінералізацією води, ґрунтові води, що поповнюють річки в літній період мають також високий рівень мінералізації, а в жаркі літні місяці спостерігається ще й значне випарювання води з водної поверхні озера, що також впливає на підвищення рівня мінералізації води озера. Так, наприклад мінералізація води в р. Когильник в останні 30 років змінювалась від 1063 до 6336 мг/дм3, а концентрація токсичних іонів натрію, магнію, хлору та сульфатів відповідно досягала 1272, 370, 1400 та 2765 мг/дм3 (табл. 2). Тотожну за хімічним складом, але дещо вищу за мінералізацією воду приносить в озеро річка Сарата (до 9758 мг/дм3). Середній багаторічний стік води з басейну Когильника становить 44,5 млн м3, Сарати — 11,4 млн м3, що в сумі становить близько 11,2 % від нинішнього наповнення.
За даними Міжвідомчої комісії з встановлення режимів роботи Придунайських водосховищ у Сасику в 2010—2012 рр. підтримувався рівень до 0,2 мБС, що становить 496,5 млн м3 наповнення.
Самопливне поповнення оз. Сасик дунайською водою через канал Дунай — Сасик з одночасним скидом в море через шлюз-водоскид (в південно-східній частині озера) в 1986—1990 рр. становило 761 млн м3, в 2002—290, в 2003—147, 2009 р — 407, в 2010—375,5, в 2011 р. — 521,3 млн.м3.
За період спостережень 1986—2012 р. зміна хімічного складу води озера Сасик була наступною (за цей час було проаналізовано й оцінено 158 проб води в пункті спостережень с. Борисівка):
Таблиця 2. Хімічний склад води річок Когильник та Сарата ІнгредієнтиУміст, мг/дм3Коефіцієнт варіації, %МінімальнийМаксимальнийСереднійСтандартна
похибкаСтандартне відхиленняр. КогильникCa2+70,1282,0188,911,363,722,9Mg2+59,8370,0198,817,297,635,2Na+164,51272,0597,054,5308,5111,2K+4,627,514,01,115,912,29СО3"-042,08,542,010,44,12НСО3-147,3570,0383,818,36103,837,44SO4-247,72765,01281,59133,72756,44272,73Cl-1341400,0670,8450,4285,1102,78Мінералізація1062,86336,03328,21256,51451523,1рН, од.7,28,88,170,090,470,18р. СаратаCa2+61,5424198,819,2113,338,9Mg2+17,1435172,716,497,133,3Na+104,22208814,992,3546,1187,6K+32612,81,16,12,25СО32-020,84,5416,12,11НСО3-152,5723363,326,4156,153,6SO42-129,635601133,7143,4848,2291,4Cl-83,424001040,8112662,5227,5Мінералізація64397583727,3372,92206757,8рН, од.7,258,88,170,080,410,17
Розподіл варіант у більшості варіаційних рядів хімічного складу природної води має близький до нормального логнормальний розподіл варіант і лише уміст кальцію — зрізаний від'ємний ексцесивний розподіл, коли в центрі не вершина, а впадина і варіаційна крива стає двохвершинною. Такий розподіл підтверджує той факт, що у вибірку потрапили представники декількох сукупностей з різними середніми для гідрокарбонатно-кальцієвого та хлоридно-натрієвогого складу.
Емпіричні криві розподілу вибіркової сукупності (за виключенням рН, калію й магнію) мають переважно позитивну помірну асиметрію.
З нормальним законом розподілу не зовсім узгоджуються вибірки значень рН, К+ і СО32-, де ексцес більший 3d. Ці вибірки близькі до логарифмічно нормального закону розподілу, коли на формування випадкових величин рН і СО32- впливають множинні незалежні фактори (температура повітря, розвиток синьо-зелених водоростей у літній період і ін.). Вибірка значень СО32- має нульову моду, тому що значення які перевищують 0 у природній воді фіксується при рН вищому 8,2 .
Основні статистичні характеристики кількісної мінливості варіаційних рядів свідчать про значну мінливість майже всіх компонентів хімічного складу й загальної мінералізації природної води оз. Сасик (табл. 3).
Варіанти вибірки загальної мінералізації води розподілилися в такий спосіб: 350—660 мг/дм3 — 1 значення; 660—970 — 3, 970—1280 — 8; 1280—1590 — 32; 1590—1900 — 48; 1900—2210 — 32; 2210—2520 — 18, 2520—2830 мг/л — 7; 2830-3140 — 3, 3140-3460 мг/дм3 — 3 значення.
Таблиця 3. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості природної води оз. Сасик — с. Борисівка за 1986—2012 рр. ПоказникиСереднє значенняСтандартна похибкаСтандартне відхиленняМінімальне значенняМаксимальне значенняРівень надійностіСО3, мг/дм33,20,55,50300,967НСО3, мг/дм3211,33,239,7158,0315,06,240Cl, мг/дм3521,511,9149,773,11002,023,521SO4, мл/дм3515,114,5182,562,41096,028,623Ca, мг/дм372,71,315,932,31232,499Mg, мг/дм389,31,721,310,11453,339Na, мг/дм3422,910,8136,468,0868,021,43K, мг/дм39,80,42,80,916,00,729Заг. мін., мг/дм31838,738,4482,3366,9345075,786рН8,20,030,326,98,980,052Жорсткість, мг-екв/дм311,00,182,32,4518,08 За 1987—2012 рр. мінералізація води оз. Сасик змінювалась від 367 (01.07.92) до 3450 (12.10.87) мг/дм3.
За найменшою сумою іонів 367 (01.07.92), вода оз. Сасик належала до 1 класу, 1-ї категорії якості (дуже чистої серед прісних гіпогалинних), а за найвищим умістом 3450 (12.10.87) мг/дм3 — до 3 класу, 5-ї категорії якості (помірно забруднені серед β-мезогалинних). При цьому, 3,22 % проб мали мінералізацію до 1000 мг/дм3, 17,41 % — 1000—1500, 49,01 % — 1500—2000, 21,29 % — 2000—2500, 6,45 % — 2500-3000, 2,58 % проб — більше 3000 мг/дм3.
Середньоарифметичні значення загальної мінералізації води за різні коротші проміжки часу становили: 1983—1985 рр. — 1551,5 мг/дм3; 1986—1990 — 1993,9; 1991—1995 — 1798,7; 1996—2000 — 1713,7; 2001—2005 рр. — 1634,6; 2006—2012 — 1814,7 мг/дм3. Отже, найвищу мінералізацію води спостерігаємо в період 1986—1990 рр., а далі спостерігається поступове зниження мінералізації до 2005 р. і суттєве збільшення в 2006—2009 рр.
Уміст сульфатів у воді оз. Сасик коливався від 62,4 (01.07.92) до 1096 (12.10.87) мг/дм3. В одній пробі води з 155 уміст сульфатів був нижчим ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3), а в 45,8 % проб — перевищував ГДК для водойм побутово-господарського призначення .
Уміст хлоридів змінювався від 73,1 (01.07.92) до 1002 (12.10.87) мг/дм3. Лише 6,45 % проб води мали значення хлору нижчі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3) і 9,03 % проб — нижчі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм3).
Коливання гідрокарбонатів було найменшим від 116,4 (13.01.99) до 315 (13.04.87) мг/дм3. Середньоарифметичні значення концентрації аніонів за різні періоди досліджень подано у табл. 4.
Серед катіонів у воді оз. Сасик переважав натрій, його концентрація разом з калієм коливалась від 68 (01.07.92) до 868 (12.10.87) мг/дм3. При цьому лише 3,23 % проб води за умістом натрію були нижчими за ГДК для водойм господарсько-побутового (200 мг/дм3) і 0,6 % проб — за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3).