Айла Мерілуото (; 10 січня 1924, Пієксямякі — 21 жовтня 2019) — фінська поетеса, письменниця, перекладачка. Належить до кола фінських модерністів.
Дружина фінського поета Лаурі Війта (1916—1965).
Біографія Освіту здобула вдома, у батьків-професорів — Каарло Мерілуото та Гільї Керппола. Перша книжка поезій вийшла, коли авторці було 22 роки. Належить до поетів, які стали виразниками післявоєнних настроїв та переживань фінської нації. Зокрема й тому стала лауреатом Державних премій (1947, 1953, 1959).
Всього вийшло 14 поетичних збірок, при чому три з них у 2000-х роках, після багатрічної перерви. Пише для дітей, спогади (про чоловіка Лаурі Війта), з 1970-х років — романи.
Популярна серед сучасної фінської молоді. Добре відома у США завдяки якісним перекладам англійською мовою.
Твори
Вірші Lasimaalaus, WSOY 1946 Sairas tyttö tanssii, WSOY 1952 Pahat unet, WSOY 1958 Portaat, WSOY 1961 Asumattomiin, WSOY 1963 Tuoddaris, WSOY 1965 Silmämitta, WSOY 1969 Elämästä, WSOY 1972 Varokaa putoilevia enkeleitä, WSOY 1977 Talvikaupunki, WSOY 1980 Ruusujen sota, WSOY 1988 Kimeä metsä, WSOY 2002 Kootut runot, WSOY 2004 Miehen muotoinen aukko, WSOY 2005
Біографічні твори Lauri Viita, WSOY 1974 Lasimaalauksen läpi, WSOY 1986 Vaarallista kokea. Päiväkirja vuosilta 1953—1975, WSOY 1996 Mekko meni taululle, WSOY 2001
Романи Peter-Peter (Петер-Петер), WSOY 1971 Kotimaa kuin mies (Вдома, де чоловік), WSOY 1977 Sisar vesi, veli tuli (Сестра-вода, брат-вогонь), WSOY 1979
Дитяча та підліткова література Pommorommo (Поммороммо), WSOY 1956 Ateljee Katariina (Ательє Катаріна), WSOY 1965 Meidän linna (Наша фортеця), WSOY 1968 Vihreä tukka (Зелене волосся), WSOY 1982
Джерела Helsingin kaupunginkirjaston Meriluoto-sivu (фін.) Aila Meriluoto Sanojen ajassa (фін.) Jarkko Tontti Aila Meriluodon kootuista runoista (фін.)
Примітки