Йозеф Мислівечек (; 9 березня 1737, Прага — 4 лютого 1781, Рим) — чеський композитор доби бароко і ранішнього класицизму середини XVIII століття. Добрий знайомий композитора Моцарта.
Біографія
Народився у місті Прага в родині ремісника, один з двох близнюків. Брат став мірошником. Після смерті батька у 1749 році близнюків виховував вітчим.
Початкову освіту отримав в школі домініканського монастиря Св. Іллі, потім в гімназії єзуїтів. Був студентом Карлова університету в Празі, але покинув заклад заради музики. З 1761 року мав звання мірошника-майстра.
Музичне навчання почав опановувати разом з батьком, пізніше під керівництвом Франца Хаберманна. Другий його вчитель — Йозеф Сегер, який був органістом одної з церков Праги. Під час навчання у Сегера сам створив шість симфоній, яким дав назви місяців року (від січня до червня).
Знав щонайменше чотири мови:
латину (мову освіти того часу) німецьку (Прага була дуже онімеченим містом) чеську італійську, бо був для італійців майже своїм.
У 1763 році за фінансової підтримки графа Вінцента Вальдштейна перебрався у Венецію, де вивчав композицію у Джованні Батіста Пешетті. Граф не виник випадково. Він мав невеликий власний театр, де проводились концерти. Грали там і перші музичні твори Мислівечека. Знаючи про важливість доброї музичної освіти, він і посприяв подорожі до Італії молодого музи́ки. Збережений архів графа Вальдштейна має автографи творів Мислівечека.
У 1965 році перша опера Мислівечека «Семіраміда» була поставлена в театрі міста Бергамо.
Жив в Італії. Важке для італійців прізвище Мислівечек ті замінили на ласкаве прізвисько (Il Boemo), тобто Богемець. Успішна музична кар'єра композитора була тісно пов'язана з театральною культурою тогочасної Італії, найбільший авторитет він мав в оперному театрі міста Неаполь.
У 1771 році 15 травня він з успіхом витримав іспит на звання академіка Болоньської філармонії. У той же день витримав іспит і український композитор — Максим Березовський.
Унаслідок нез'ясованої хвороби помер у Римі на 44 році життя. Похований у церкві Сан-Лоренцо-ін-Лучіна.
Твори
Йозеф Мислівечек як композитор належить до дуже продуктивних митців. З урахуванням втрачених і знищених людьми рукописів Мислівечека, той створив:
двадцять шість (26) опер, за іншими даними — 30 симфонії інструментальні концерти 10 ораторій на біблійні сюжети («Товій», «Страсті Христові», «Адам і Єва», «Звільнений Ізраїль» та інші).
Перелік опер Мислівечека (італійською) Il Parnaso confuso, Парма, 1765 Medea, Парма, Il Bellerofonte, Неаполь, 20.1.1767 Il Farnace, Неаполь, 1767 Il Trionfo di Clelia, Турин, 26.12.1677 Semiramide riconosciuta , Венеція, 1768 Demofonte, Венеція, 1769 L'Ipermestra, Флоренція, 28.3.1769 La Nitteti, Болонья, 1770 Motezuma,Флоренція, 23.1.1771 Il gran Tamerlano, Мілан, 23.12.1771 Demetrio, Павія, 1772 Romolo ed Ersilia, Неаполь, 13.8.1773 Erifile, Турин, 1773 La Clemenza di Tito , Венеція,26.12.1773 Antigone, Турин, 1774 Atide, Падуя, 1774 Artaserse, Неаполь, 13.8.1774 Merope, Неаполь, 1775 Ezio, Неаполь, 1775 Achille in Sciro, Неаполь, 1775 Adriano in Siria, Флоренція, 1775 La Calliroe, Неаполь, 30.5.1778 Armida, Лукка 15.8.1778 Olimpiade, Неаполь, 4.11.1778 La Circe, Венеція, 1779 Antigono, Рим 1780 Medonte, re di Epiro , Рим, 1780
Йозеф Мислівечек і родина Моцартів У жовтні 1770 року Мислівечек познайомився з Леопольдом Моцартом, який привіз в місто Болонья свого вундеркінда-сина. Мислівечеку тоді було 32 роки, Вольфгангу — лише 14. Вони будуть підтримувати знайомство не менше семи років. Батько Моцарт листувався з Мислівечеком і неодноразово згадував того в листах до сина. Сім років потому 21-річний Вольфганг зустрінеться з майже 40-річним Мислівечеком у Мюнхені, де той лікувався. А мати Вольфганга втішала хворого. Музикознавці довели, що Вольфганг багато чого навчився на музиці Мислівечека, а дещо навіть запозичав, що не зменшує величі його власних, геніальних знахідок.
Увічнення пам'яті Чеська письменниця Соня Шпатова-Рамешова надрукувала роман «Божествений Богемець» (Sonia Spatova-Ramesova «Il divino Boemo», Praha, 1957) про життя композитора. На його честь названо астероїд 53159 Мислівечек.
Нащадки Мислівечека і Україна Музикантами були і нащадки його брата-близнюка. Еммануїл Франтішек Мислівечек, який грав на контрабасі, у 1890-х рр. перебрався в місто Харків, де народились його старші діти. Пізніше родина перебралась в місто Одеса, де Еммануїл Франтішек був оркестрантом в Оперному театрі. У 1911 році родина Мислівечеків перебралася в Москву. Музикантами були і три сини Еммануїла.
Джерела Jaroslav Celeda, Josef Myslivecek v Praze, 1946. Freeman, Daniel E. Josef Mysliveček, «Il Boemo»: the Man and His Music. Sterling Heights, Mich.: Harmonie Park Press, 2009. Бэлза, Игорь Фёдорович, История чешской музыкальной культуры ― М., 1959, стр. 285―306
Примітки
Посилання Біографія Мислівечека французькою