Францішек Максиміліан Печка (; 18 січня 1928, Ґодув, Польща — 23 вересня 2022)https://web.archive.org/web/20220923181651/https://www.onet.pl/informacje/onetwiadomosci/franciszek-pieczka-nie-zyje-wybitny-aktor-mial-94-lata/zhq3h78,79cfc278 — польський актор театру та кіно.
Життєпис Народився у селянській родині. Після року у технікумі на електротехнічному факультеті, переїхав до Варшави, де вступив до театральної школи.
1954 року закінчив Вищу державне театральне училище (Варшава), тоді ж зіграв свою першу роль — німець-патрульний у першій картині Анджея Вайди «Покоління». Театральну кар'єру почав в місті Єленя-Гура. Виступав у краківському Народному театрі. З 1970-го переїхав до Варшави. У період з 1974 по 2015 роки — актор варшавського Театру Повшехни.
Серед кіноробіт Францишека Печки — понад сто фільмім. Після дебюту у Анжея Вайди, знявся в його фільмах ще двічі — особливо колоритною видалася роль тупуватого нувориша Мюллера у стрічці «Земля обітована». Знімалася також у провідних майстрів польського кіно. На початку кінокар'єри взяв участь у картині «Мати Джоан з Ангелів» Єжи Кавалеровича, згодом зіграв одну з найкращих своїх ролей у картині того ж автора «Аустерія», а в екранізації роману «Камо грядеши» Генрика Сенкевича Кавалерович довірив акторові роль апостола Петра. Кшиштоф Кесльовський зняв Печку у своїй першій ігровій картині «Шрам». Крім того, він знімався в таких значних досягненнях польського та європейського кіно, як «Рукопис, знайдений у Сарагосі» Войцеха Єжи Гаса, «Перлина в короні» та «Бусинки одних чоток» Казімежа Куца, «Будапештські казки» Іштвана Сабо, «Мама та її сини» Януша Заорського.
На території СРСР відомий за роботами у радянсько-польському фільмі «Легенда» Сільвестра Хенциньського, епопеї «Визволення» Юрія Озерова, де виступив у ролі сержанта Пелкі, зігравши разом із Барбарою Брильською. Проте особливою популярністю користувався серіал «Чотири танкісти і пес», в якому Печка виконав одну з головних ролей — веселуна та силача танкіста Густліка.
Фільмографія
— Покоління — патрульний — Калоші щастя — медбрат в психіатричній лікарні — Мати Івана від ангелів — Одрін — Квітень — Анклевич — Голос з того світу — селянин — Їхній день звичайний — Даниш 1963 — Хрещені вогнем — Юзеф Почобутт — Рукопис, знайдений у Сарагосі — Пачеко 1964 — Життя ще раз — ув'язнений Янко — Вальковер — організатор змагань — Чотири танкісти і пес — Густлік (Густав Вільгельмович Єлень)1-а серія 1-го сезону. На youtube 27.46 — 27.58. 1966 — Де третій король? — Маржак, реставратор картин — Житіє Матеуша — Матеуш 1968 — Звільнення: Вогняна дуга — сержант Пелька 1968 — Житіє Матеуша — Матеуш — Польський альбом — Франок 1970 — Гідрозагадка — моряк — Проблемний гість — детектив з посмішкою 1971 — Перлина у короні — Губерт Сіржа 1971 — Легенда — ксьондз — Весілля — Чепек 1972 — Скляна куля — «Король життя» 1972 — Капризи Лазаря — солтис — Чоловіки — священик — Потоп — Кімліч 1974 — Гніздо — Мрокота — Земля обітована — пан Мюллер — Будапештські казки — пасажир у трамваї 1976 — Шрам — Стефан Беднаж, директор комбінату — Біла мазурка — Валерій Врублевський 1979 — Форпост — Юзеф Слимак 1979 — Намистинки одних чіток — Єжи, син Хабрики — Коноплянка — дід — Аустерія — Таг, господар корчми — Матір королів — Сіга 1983 — Вірна річка — Щепан 1983 — Епітафія для Барбари Радзивілл — Пйотр Боратинський — Дівчата з Новолипок — Мосаковський, батько Бронки 1985 — Щоденник грішника — Леган — Біг Бен — Стасек 1986 — Шахерезада — Форестер — Похорон картоплі — Матеуш Шевчук — Ескадрон — Блажей 1993 — Випадок Пекосинського — Подяка за кожен новий ранок — Степан Гакундак, поет — Кво вадіс? — Апостол Петро — Жасмін — Святий Рох — — Ранчо — Стахо Япич
Примітки
Посилання