Олександр Артемович (Арутюнович) Бекзадя́н (, 27 вересня 1879, Шуша — 1 серпня 1938, розстрільний полігон «Комунарка») — радянський державний і політичний діяч, дипломат.

Біографія Народився року в сім'ї надвірного радника. Закінчив реальне училище. Протягом 1900—1902 років навчався у Київському політехнічному інститутіБекзадян Александр Артемьевич (Арутюнович) / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. .

Член Російської соціал-демократичної робітничої партії з 1903 року, у 1904 році — член Бакинського, а в 1905 році — член Закавказького союзного комітетів РСДРП. У 1906 році вибраний делегатом IV з'їзду РСДРП, але по дорозі на з'їзд його заарештували. Того ж року, після втечі з тюрми, емігрував. У 1906—1914 роках жив у Швейцарії, де у 1911 році закінчив Цюрихський університет. 1911 року був учасником Паризької наради більшовиків, на якій його обрано кандидатом у члени Комітету закордонної організації більшовиків; 1912 року брав участь у Базельському конгресі Другого Інтернаціоналу; у вересні 1913 року був делегатом РСДРП на з'їзді Німецької соціал-демократичної партії в Єні.

У 1914 році переїхав до Російської імперії. Вів партійну роботу в Закавказзі. Після Лютневої революції працював у Баку, потім на Північному Кавказі. У 1919—1920 роках член Закавказького крайового комітету РКП(б).

З 11 листопада 1920 року по 26 січня 1922 року — член ЦК КП(б) Вірменії, одночасно у 1920—1921 роках заступник голови Революційного комітету; з 12 грудня 1920 року по 21 травня 1921 року — народний комісар закордонних справ Радянської Вірменії; 14 грудня 1920 року по 1921 рік — народний комісар продовольства Республіки Вірменії; 21 травня по листопад 1921 року — народний комісар зовнішньої торгівлі Республіки Вірменії. У 1921 році був делегатом X з'їзду РКП(б). У 1922 році член радянської делегації на Генуезькій конференції. У 1922—1926 роках працював у торгпредстві СРСР у Німеччині. З 1926 року по жовтень 1930 року — заступник голови Ради народних комісарів і народний комісар торгівлі Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки. З 30 жовтня 1930 року по 17 листопада 1934 року — повноважний представник СРСР у Королівстві Норвегії, з 17 листопада 1934 року по 20 листопада 1937 року — в Угорському королівстві.

21 листопада 1937 року заарештований, звинувачений у контрреволюційній діяльності і засуджений до розстрілу Воєнною колегією Верховного суду СРСР. 1 серпня 1938 року вирок було виконано на розстрільному полігоні «Комунарка». У 1956 році посмертно реабілітований.

Вшанування У 2015 році в Москві, на фасаді будинку № 16 по Старопіменовському провулку, в рамках проєкту «Остання адреса», Олександру Бекзадяну встановлено меморіальний знак.

Примітки

Література