Кіш Запорозької Січі — центральний орган управління в Запорозькій Січі, що відав адміністративними, військовими, фінансовими, судовими та іншими справами. Кіш виник з часу заснування Січі (16 ст.) і зазнав тієї ж еволюції, що й сама Січ. Спочатку кіш був лише виконавчим органом, що обирався і контролювався військовою радою. За часів Нової Січі (1734—1775 рр.), коли компетенція козацької ради звузилася, кіш взяв на себе частину її функцій. В останні десятиріччя існування Січі кіш лише формально обирався військовою радою, а фактично призначався радою старшини.
Також кошем називалось і все військове товариство запорозьких козаків, і козацький військовий табір, в якому знаходилася військова старшина на чолі з кошовим отаманом, що здійснювала управління всіма справами Війська Запорозького.
Кіш — місцезнаходження (ставка) кошового отамана; згодом назва закріпилася за козацькою столицею — Запорізькою Січчю, де розташовувалася постійна резиденція гетьмана (кошового отамана)
Термін «кіш», «кхощ» — тюркського походження і має декілька значень: а) головна квартира старшого чабана — отамана, який керував громадою власників десяти отар, в кожній з яких було по тисячі овець; б) тимчасове місце постою, військовий табір, головна квартира війська під час походу тощо.
Див. також Кіш (козачий)
Джерела та література В. О. Щербак.. Кіш Запорозької Січі // Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Посилання Кіш Запорізької Січі // Олійник О. Л. Кіш // Українське козацтво: мала енциклопедія / С. В. Абросимова [та ін]; ред. Ф. Г. Турченко; Науково-дослідний ін-т козацтва при Запорізькому держ. ун-ті. — : Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — С. 209—210. — ISBN 966-504-244-6. — ISBN 966-7529-49-5