Круто (Cruco, Kruto, Крук; вбитий в †1093 р.) — слов'янський князь племені вагрів, іменем яких названо півострів Вагрія. Язичник. Голова Вендської держави, король венедів.
Відомий здебільшого з Хермольдової Хроніки слов'ян. В 1066 році, після смерті Готшалька, віче обрало його князем. У 1060-х роках підкорив плем'я поморян Щеціна та плем'я волінян міста Волін (після шлюбу з поморянською княгинею Славіною). Крім того, Круто проводив спустошливі набіги на саксів і в 1072 році спалив Гамбург.
Також він мусив вести боротьбу з сином Готшалька Будівоєм і князем саксів Ордульфом, що допомагав йому. Проте ні Ордульф, ні його наступник Магнус так і не змогли повалити Крута. Остаточної поразки Будівой і Магнус зазнали в 1074 чи в 1075 році. Будивой із сакськими посіпаками був осаджений у столиці племені плоні Плонь. Вони намагались втекти з міста, проте були вбиті його жителями, які повстали через нестерпну поведінку наїздників.
З того часу він одноосібно правив бодричами і підкореними землями сакського племені нордальбінгів. Німецька імперія не втручалась в справи Крута, оскільки мала досить серйозні внутрішні проблеми. За часів Крута Ободрицький союз досягнув свого апогею, проте це був початок кінця.
В 1093 Генріх, син Готшалька і брат Будівоя, заручився підтримкою данців і саксів напав на землі бодричів з метою повернути собі батьківський престол. Круто намагався відволікти увагу Генріха умовляннями і пропозиціями, а сам кілька разів готував на нього замахи, які не вдались через невірну Крутову дружину Славіну. Врешті Круто був впійманим та страчений за наказом Генріха.
Див. також Крак Крок (князь)
Бібліографія Helmolda kronika Słowian. tł. J. Matuszewski, wstęp J. Strzelczyk, Warszawa 1974. A. Turasiewicz, Dzieje polityczne Obodrzyców, Kraków 2004. K. Wachowski, Słowiańszczyzna Zachodnia, Poznań 2000.
Посилання Круто в Большой советской энциклопедии Глава 25. О Круте // Гельмольд фон Бозау, «Славянская хроника», М., 1963. Книга первая, часть 2. W. G. Beyer, König Kruto und sein Geschlecht: eine historische Untersuchung über die Abstammung des großherzoglich-meklenburgischen Fürstenhauses // Verein für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde. — Bd. 13 (1848), S. 3-55.