Домені́ко Мерлі́ні (; — ) — італійський архітектор. Представник пізнього класицизму і ампіру. Народився у Вальсольді, Північна Італія. Мешкав і працював у Речі Посполитій (1750—1797). Нобілітований (1768). Королівський архітектор (з 1773). Збудував палац Лазенки, Мисливський палац в Лазенках, Церква святого Карло Борромео в Повонзках, Міську браму Любліна. Помер у Варшаві, Польща.

Імена Домені́ко Мерлі́ні () — італійське ім'яDoti, G. Domenico Merlini // Dizionario biografico degli italiani. Istituto dell'Enciclopedia Italiana. 2009, V. 73.. Домені́к Мерлі́ні () — імя в польських джерелах.

Біографія

Народився 22 лютого 1730 року в італійській Вальсольді. З 1750 по 1797 рр. жив і працював у Польщі.

Вислужив дворянство у 1768 р. З 1773 року — королівський архітектор. За його проєктами робили як реконструкції вже існуючих споруд (палац Генріха Брюля, Уяздовський замок, палац Красінських), так і будували нові в польських провінційних містах. Ранішні твори мають присмак стилю бароко, що не погіршило художніх образів споруд. Пізніше дотримувався стилістики класицизму, що походила від творчого надбання Палладіо. Низка проєктів Мерліні з колекції Станіслава Августа зберігається в Петербурзькій академії мистецтв.Z instytucyi naukowych // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 61.

Помер у Варшаві 1797 року. Могила збережена.

Перелік головних споруд Палац Лазенки Мисливський палац в Лазенках (для короля Станіслава ІІ Августа у 1775—1779 рр.) Церква святого Карло Борромео в Повонзках Міська брама в місті Люблін Реконструкція Уяздовського замку (1768—1771 рр.) Перебудова бібліотеки в Королівському замку в Варшаві (1776—1786 рр.) Палац в Ополі Любельськім Палац в містечку Яблонна Палац Кароля Томатіса у варшавській місцевості Мокотув, дільниці Крулікарня (1782—1786 рр.). Він є будівлею центричного типу, неодноразово використаного при будівництві варшавських культових і світських класицистичних споруд Тильманом Гамерським. Схема вперше застосована Палладієм у його Віллі Ротонді під Венецією.Mann Z. Mokotów // Tygodnik Ilustrowany. — 14 maja 1939. — № 20 (4100). — S. 391. Реконструкція палацу Красінських у Варшаві (1783 р.) Реконструкція палацу графа Г. Брюля Будівля коронного трибуналу у Любліні (реконструкція старої ратуші, проєкт 1781–1787 рр.Trybunał Koronny (budynek dawnego ratusza) w Lublinie // Ośrodka "Brama Grodzka - Teatr NN"Dominik Merlini (1730–1797) // Ośrodka "Brama Grodzka - Teatr NN") Греко-католицька церква у Варшаві.

На теренах України

Проєкт маєтку Стецьких у Великих Межирічах (тепер спецшкола-інтернат). Палац князів Любомирських (Дубно) — був збудований на залишках давньої споруди у другій половині XVIII ст. князем Михайлом Любомирським, який перепланував старий замок, розмістивши в палаці князів Острозьких службові приміщення і архіви, а навпроти нього побудував палац сучасного типу. Автором проєкту є італійський зодчий і архітектор Доменіко Мерліні. Ймовірно, палац в смт. Вороновиця для М. Грохольського (тепер Вінницька обл.). Нині в палаці міститься Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України. Ймовірно, маєток поміщиків Орловських (Маліївці) — родинна легенда Орловських приписує авторство проєкту популярному архітектору Доменіко Мерліні.http://www.castles.com.ua/malejowce.html

Див. також Митці і маєтки України

Примітки

Бібліографія Монографії Ciampi, S. Notizie di medici, maestri di musica e cantori, pittori, architetti… italiani in Polonia e polacchi in Italia. Lucca, 1830, pp. 90 s. Ciampi, S. , Viaggio in Polonia… nella state del 1830, Firenze 1831, pp. 56, 60, 190. Dmochowski, Z. The architecture of Poland. London, 1956. Łoza, S. Architekci i budowniczowie w Polsce. Warszawa, 1954. Polonia: arte e cultura dal Medioevo all’illuminismo. Firenze, 1975, p. 3-7, 9-16, 119-121, 138 s, 154 s., 158-162, 166 s., 172-175. Sobieszczański, F. M. Wiadomości historyczne o sztukach pięknych w dawnej Polsce. Warszawa, 1848, T. II, p. 216 f. Tatarkiewicz, W. Dominik Merlini. Warszawa, 1955. Tatarkiewicz, W. Łazienki Warszawskie. Warszawa, 1957. Topocronologia dell’architettura europea: luoghi autori opere dal XV al XX secolo. Bologna, 1999, p. 499. Złota księga szlachty polskiej. Poznań, 1890, r. XII, s. 157.

Статті Kozakiewicz, S. Valsolda i architekci z niej pochodzący w Polsce // Biuletyn Historji Sztuki, 1947, № 9, pp. 306–321. Morelowski M., Przemiany formy lubelskiego ratusza w świetle ineditów architektonicznych Dominika Merlini z r. 1781, // Roczniki Humanistyczne. Lublin, 1949. Tatarkiewicz, W. Domenico Merlini // Quaderni dell’Istituto di storia dell’architettura, 1969, № 16, 91-96, pp. 67–151 Tatarkiewicz, W. Wiadomosci o życiu i prachach Dominika Merliniego // Rocznik Historji Sztuki, 1956, № 1, pp. 369–423.

Довідники Doti, G. Domenico Merlini // Dizionario biografico degli italiani. Istituto dell'Enciclopedia Italiana. 2009, V. 73. Neoclassico // Enciclopedia universale dell’arte, IX, col. 864. Tatarkiewicz, W. Merlini Dominik // Polski Słownik Biograficzny. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk, 1935, t. 20.

Посилання

Dominik Merlini Dominik Merlini // Warszawikii Доменіко Мерліні Dominik Merlini // Minakowski, M.J. Genealogia potomków Sejmu Wielkiego.