Альфред Каменобродський

Альфред Каменобродський, або Альфред Каменобродзький (; 10 березня 1844, Тарнів — 25 листопада 1922, Львів) — польський архітектор, живописець-аквареліст.

Біографія Народився в Тарнові (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Був сином Адольфа Каменобродського (1814—1864), службовця магістрату міста Тарнів і Олександри Домбровської.

Брав участь у повстанні 1863 року і в одній із перших битв отримав важке поранення. У Кракові навчався рисунку в Леона Дембовського, та ймовірно там же — у Школі образотворчого мистецтва. Навчався в Парижі у Школі мистецтв. Вивчав архітектуру у Віденській політехніці у 1870—1874 роках. Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у ЛьвовіTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902… — S. 89.. У 1879 році входив до правління товаристваTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902… — S. 76. . У 1880 році редагував Технічний календар, виданий товариством. Від 1885 року спільно з Мацеєм Вшелячинським та під редакцією др. Владислава Маєвського видавав журнал «Immobilaria», присвячений нерухомостіCzasopismo Techniczne. — 1885. — № 4. — S. 56. . Брав участь в організації ювілейної виставки Політехнічного товариства 1902 року, як член виконавчого комітету, був також одним із журі. На цій же виставці в розділі польських винаходів представив Автоматичний пристрій для встановлення горизонтального або вертикального положення предмету на осі обертання. 1910 року експонував проєкти і акварелі на виставці польських архітекторів у ЛьвовіSprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387. . Від 1920 року мав у Львові власну виставку проєктів, архітектурних макетів та акварелей. Належав до Куркового (Стрілецького) товариства і тричі був «Курковим королем». Член журі конкурсів на проєкт розширення дому «Сокола» на нинішній вулиці Дудаєва, 8 у Львові (1904)Kronika // Dziennik Polski. — 1904. — 29 maja. — № 247. — S. 2; Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 22. — S. 308; Z Sokoła // Wiek Nowy. — 1904. — 28 maja. — № 874. — S. 8. , проєктів будівлі Акціонерного кооперативного банку у Львові (1909)Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21. —S. 261., проєктів будівлі казино у Львові (1910)Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20. , дому Ремісничої палати у Львові (1912).Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.

Під час перебування у Відні одружився з Юзефою Кортсмари, що походила з Угорщини. В родині народилося семеро дітей, зокрема сини Адольф та Казимир майбутні архітектори. Помер у Львові 25 листопада 1922 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 6.

Живопис Як живописець працював переважно аквареллю. Сюжетами були пейзажі, інтер'єри, архітектура Львова, Кракова і околиць, а також Волині.

Був членом Товариства любителів мистецтва в Кракові і брав участь у виставках товариства. У 1881 році виставив у Кракові акварелі «Вірменська вежа у Львові» та «Осінь», 1887 року на Першій виставці польського мистецтва в Кракові — акварелі: «Вірменська вежа у Львові», «Флоріанські ворота», «Інтер'єр їдальні», «Мотив з львівських околиць», «Декоративний ескіз». Деякі рисунки Альфреда Каменобродського друкувалися у журналі «Tygodnik Ilustrowany».

Нині частина акварелей Альфреда Каменобродського перебувають у львівському історичному музеї, декілька — у львівському музеї історії релігії. 1910 року він особисто подарував 20 робіт музеєві. Декілька акварелей — в Історичному музеї Тарнова, деякі роботи у власності родини.

Архітектура Значний внесок Каменобродського як архітектора. У березні 1875 року одержав концесію на будівництво. Член Товариства уповноважених будівничих, а в 1897—1905 роках — голова товариства. Заступник голови Акціонерного товариства будівельних промисловців, так званого «Будівельного банку», що споруджував у 1874—1877 роках корпуси Львівської політехніки. У часописі «Dźwignia» («Важіль») опублікував статтю про будівництво корпусів «С» і «К». Один із перших у Львові створив комплексне архітектурно-будівельне бюро. Брав участь у конкурсах. Автор проєктів багатьох житлових, громадських, адміністративних та промислових споруд у Львові. До кінця XIX століття творив у різних напрямах історизму, пізніше — у модернізованих формах історичних стилів.

У 1892 році був членом Комітету будівельної виставки у Львові, на тій же виставці виступив із кількома проєктами:

Конкурсний проєкт львівської ощадної каси; Конкурсний проєкт Промислового музею; Проєкт будівлі виставкового павільйону; Проєкт костелу та церкви в місті Сколе; Проєкт народної школи імені Тадеуша Чацького (нині Львівський технологічний ліцей на вул. Дарії Гусяк, 11).

У 1894 році отримав на Загальній виставці краєвій золоту медаль за архітектурні роботи.

Реалізовані проєкти Триповерхова прибудова до будинку № 31 на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка) (1890). Будинок № 7 на вулиці Сапіги (нині вулиця Бандери), збудований 1877 року в стилі неоренесансу. Будинок № 1а на вулиці Театинській (нині вул. Кривоноса) — колишній шпиталь і притулок під опікою святого Вінсента де Поля, збудований 1880 року. Прибудова мурованої неоренесансної веранди до «Віденської кав'ярні» на площі Підкови у Львові. Проєкти 1874 і 1880 роківХарчук Х. Від першої кав'ярні у Відні до «Віденської кав'ярні» у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 1. — С. 47.. Власна вілла Альфреда Каменобродського на вул. Фаріон, 2 (інша адреса — вул. Матейка, 10), збудована у 1880—1881 роках. Будинок польського «Сокола», збудований у 1884—1887 роках на вул. Зіморовича, 8 (нині вул. Дудаєва) у співавторстві з архітектором Владиславом Галицьким. Готель «У бюргера» у стилі історизму із елементами рококо та раннього французького класицизму; збудований 1888 року як вілла Зигмунта Дронговського. Розташована на нинішній вулиці Івана Франка, 73. 1889—1890 роки — вілла Яна Бромільського на вулиці Кшижовій, 5 (нині Чупринки). Неороманська огорожа Нового єврейського кладовища у Львові з боку вулиці Єрошенка (1890). Збереглася частковоХарчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина XIX—XX ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 982. — . Школа імені Тадеуша Чацького на вулиці Таманській, 11, збудована 1891 рокуАрхітектура Львова… — С. 285; Dziennik Polski. — 1891. — 6 września. — № 241. — S. 2. нині Львівський технологічний ліцей. Казарми кавалерії, збудовані до 1899 року на вул. Личаківській, 103 (співавтор — Наполеон Лущкевич). У 1890-х разом із архітектором Міхалом Лужецьким займався реконструкцією промислових будівель на вул. Газовій, 28. Нині це «Львівський Завод Газової Апаратури». 1892—1894 роки — реконструкція в неороманському стилі вілли, що отримала назву «Палатин» на вулиці Глібова, 12. 1893—1894 роки — електростанція і трамвайне депо на стику вулиць Героїв Майдану і Сахарова. Депо розбудовано у 1920-х роках сином архітектора — Адольфом Каменобродським. Єврейський притулок для сиріт (нині Львівська середня загальноосвітня школа № 33) збудований 1894 року на вулиці Янівській, 34, а також житловий будинок з оранжереєю власника парового млина Л. Тома на вул. Янівській (нині Шевченка, 60)Ю. О. Бірюльов Каменобродський Альфред // . Житлові будинки № 1, 3, 11 збудовані у 1883—1896 роках на вул. Крашевського (нині вул. Соломії Крушельницької). Костел у селі Родатичі (нині Львівський район, Львівська область. Зведено у 1897—1898 роках коштом Марії Антонії Мірської, настоятельниці Згромадження сестер провіденціалісток (Монастир святої Терези у Львові) . 1898 рік — зведено житловий будинок на вул. Лисенка, 21, а через рік — наступний будинок під '№ 23 на цій вулиці. Вілла Брикчинського на вулиці Набеляка, 1 (нині Котляревського) у 1892—1893 роках. 1902—1903 роки — школа столярства і токарства у Станиславові (нині Івано-Франківськ) на вулиці Кілінського (нині вул. Лепкого)Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 351, 413. — ISBN 978-83-89273-52-9. . Житловий будинок на вулиці Коновальця, 28 у Львові (1904)Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 15—17.. Проєкт поховальної каплиці для цвинтаря у Теребовлі (1905)Projekt kaplicy grobowej w Trembowli // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 4. . Проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнакW. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26. . Реконструкція прогресистської синагоги «Темпль» у 1906—1907 роках. Прибудовано кімнати рабинів і канторів при східній стіні. Синагога не збереглась — знищена німцями у 1942 році. 1906—1907 роки — надбудова четвертого поверху та розширення будинку Галицького сейму (нині — головний корпус Львівського національного університету імені І. Франка). Збудоване бічне крило від сучасної вул. Листопадового чину у Львові. 1907 рік — новий будинок польського «Сокола» на вулиці Сокола, 11 (нині вул. Ковжуна). 1909 рік — зимові споруди Ковзанярського товариства на Пелчинському ставі (спільно із архітектором Каролем Ріхтманом). 1912 рік — будинок на площі Галицькій, 12а (не зберігся). Колишні військові казарми — будинки № 22 і 24 на вул. Клепарівській у співавторстві з архітектором Наполеоном Лущкевичем.

Нереалізовані проєкти Проект перебудови готелю «Жорж» у Львові (1888).Сиряміна Н. Чарівна еклектика старого Львова: готель «Жорж» // Архітектурний вісник. — 1997. — № 4. — С. 43. Перша нагорода на конкурсі проєктів палацу промисловості для Галицької крайової виставки у Львові. 1893 рік.Kronika bieżąca // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1893. — № 3. — S. 32.

Друковані праці Podręcznik dla budujących: praktyczne wskazówki dla podmajstrzych, przedsiębiorców budowy i budujących we własnym zarządzi. — Lwów, 1919. Projekt budowy gmachu Szkoły Politechnicznej we Lwowie // Dźwignia. — 1877. — № 4. — S. 35—36.

Примітки

Джерела

Семенюк Д. Львів на акварелях Альфреда Каменобродського у збірці Львівського історичного музею // Наукові записки. Львівський історичний музей. — Вип. 12, 2008. — С. 191—212. — ISBN 978-966-96146-9-8.

Лінда С. Житлове будівництво Львова у другій половині XIX століття // Наукові записки НТШ. — Т. 241. — 16 серпня 2001. — С. 126—163. Jodłowska R. Kamienobrodzki Alfred // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księg, Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 11. — S. 522, 523. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76, 89.

Посилання