Нєзамисл — один із міфічних князів Чехії. Згідно з хронікою Козьми Празького був сином Пржемисла Орача і Любуші. Після смерті батька посів його місце. Єдиним доказом існування його і решти міфічних князів вважається фреска в ротонді в місті Зноймі.
Суперечки про імена Вперше це ім'я згадав Козьма Празький і з його праці воно почало кочувати по всіх роботах аж до середини XIX століття. Потім почались суперечки. Душан Тржештік вважає, що імена Пржемисл-Нєзамисл є насліддям прадавньої індоєвропейської двоєдиності богів, так само як Прометей-Епіметей, Лель-Полель тощо. Тобто міфічні князі чехів є насправді богами.
Завіш Каладра стверджував, що зовсім не випадково міфічних князів саме сім. Адже вони є забутими стародавніми назвами днів тижня, і Нєзамисл це назва неділі.
Владімір Карбусіцкі вважає, що сім міфічних князів є нічим іншим, як неправильно прочитаний текст. У посланні до франків від чехів (9 ст.) є уривок: Krok’ kazi (Tetha), lubo premyšl, nezamyšl m'nata voj'n u‘ni zla, kr'z my s‘ neklan (am), gosti vit, що можна перекласти як Зупинись, ТетаВладімір Карбусіцкі вважає, що це ім'я франкського вождя чи взагалі тогочасна назва племені, і поміркуй. Не замислюємо на тебе війни ні зла, спини свої не гнутимемо, гостей вітаємо.
Примітки
Джерела Jerzy Strzelczyk: Mity, podania i wierzenia dawnych Słowian. Poznań: Rebis, 2007. ISBN 978-83-7301-973-7. Barbara Krzemieńska-Anežka Merhautová-Dušan Třeštík: «Moravští Přemyslovci ve znojemské rotundě», Praha 2000. Záviš Kalandra: «České pohanství», Praha 1947 Vladimír Karbusický: «Báje, mýty, dějiny. Nejstarší české pověsti v kontextu evropské kultury», s. 237, Praha 1995