Євгенія Емануїлівна Азарх-Опалова (10 жовтня 1900, Ригаkiev-necropol.narod.ru Азарх-Опалова Євгенія , за іншими даними — Білий, Тверська губерніяАзарх-Опалова Євгенія Емануїлівна , Російська імперія — 12 грудня 1985, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська акторка театру і кіно. Народна артистка Української РСР (1969).
Життєпис Народилася 10 жовтня 1900 року в Ризі. У 1921 році закінчила акторський факультет Театрального інституту в Петрограді. У 1920-х роках грала у Молодіжному театрі та театрі Книги у Петрограді. З 1930-х років — акторка театру імені Лесі Українки та Кіностудії імені Довженка у Києві. Була нагороджена орденом «Знак Пошани».
Померла 12 грудня 1985 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі (стара територія, ділянка № 1).
Чоловік — Леонід Корецький (1897—1980)
Фільмографія 1945 — Зигмунт Колосовський — фрау Пферке 1957 — Мораль пані Дульської — пані Дульска 1958 — Киянка — Свентицька 1959 — Коли починається юність — бабуся Анастасія 1959 — Це було навесні — Лідія Семенівна 1960 — Далеко від Батьківщини — епізод 1961 — З днем народження — секретаркаЗ днем народження 1963 — Королева бензоколонки — викладачкаwww.kinoros.ru 1964 — Зірка балету — голова журі 1965 — Місяць травень — тітка Дусяproject.insysltd.ru Місяць травень 1968 — Помилка Оноре де Бальзака — мати Бальзака 1971 — Лада з країни берендеїв — королева-бабусяЛада з країни берендеїв 1974 — Народжена революцією — Віра Леопольдівна 1974 — Совість — сусідка Волощука
Примітки
Джерела
Рєзникович М. Дивовижна таїна великої актриси: (до 100-річчя від дня народження Є. Е. Опалової) / Михайло Рєзникович // Мистецькі обрії′2000. Вип. 3 : альманах / Академія мистецтв України. — Київ, 2002. — С..334—336 : фот.
Посилання