Пу́нкція ([centesis] — прокол, пункція; — укол; ) — проколювання стінки будь-якої порожнини чи утвору організму (судини, порожнистого або паренхіматозного органу, пухлини, інфільтрата) з лікувальною або діагностичною метою.
Пункції відносяться до малих операційних втручань.
Види пункцій За метою здійснення: Лікувальна Діагностична
Діагностичні пункції застосовують для точної діагностики захворювання шляхом аналізу вмісту порожнини (наприклад, плевральної) з його цитологічним, біохімічним та бактеріологічним дослідженням або шляхом вивчення (мікроскопічного, ультрамікроскопічного, цитохімічного та хромосомного) клітин, отриманих з патологічно змінених органів; для вимірювання тиску (в серцевих порожнинах, великих судинах, спинномозковому каналі), а також для введення в порожнину контрастних речовин або повітря (рентгенодіагностика).
Лікувальні пункції застосовують для витягнення з порожнини патологічного вмісту (гною, крові, повітря, рідини), промивання її та введення в порожнину лікарських речовин.
Нерідко обидва види пункцій поєднуються.
Також, пункції поділяються анатомічно (за ціллю): пункцію венЛ. П. Чепкий, 2003, С.147 (венепункція, катетеризація вени) для відібрання крові на аналіз, кровопускання, введення ліків або переливання крові; пункцію плевральної порожнини (торакоцентез) при ексудативному плевриті та для виведення повітря (чи рідини) з порожнини (дренаж за Бюлау), а також для накладання штучного пневмотораксу; пункцію черевної порожнини (лапароцентез) при асциті; пункцію суглобів (артроцентез) як із лікувальною, так і з діагностичною метою; пункцію спинномозкового каналу для аналізу спинномозкової рідини, введення ліків або рентгеноконтрастних речовин; пункція шлуночків головного мозкуСабадишин та інш., 2017, С.264 субокципітальна пункція (пунктують велику потиличну цистерну головного мозку) пункцію сечового міхура при затримці сечі та неможливості ввести катетер амніоцентез, пункція навколоплідного мішка з метою аналізу амніотичної рідини та інш..
Оснащення Роблять пункцію шприцем із спеціальною голкою або троакаром із дотриманням усіх правил асептики та знеболюванням. Об'єм шприца залежить від ймовірного об'єму вмісту який планується евакуювати з порожнини. Довжина голки має бути відповідною з запасом 1-2 см, щоб досягнути цілі пункції.
Ускладнення Ускладнення поділяють на дві групи: загальні: кровотеча; гематома інфікування Злам голки Колапс; гіпотензія та інш.. специфічні
Загальні ускладнення характерні для будь-якого виду пункції чи іншої медичної процедури, де використовують різноманітні голки. Специфічні, характерні лише для певного виду пункції.
Див. також Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
Примітки
Джерела Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6 (C.147) Практикум з медсестринства в хірургії : практикум / Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович, В. О. Рижковський [та ін.]. – Вінниця : Нова Книга, 2017. – 360 с. ISBN 978-966-382-624-0 (С.185,264-265,290-291) Література Криворучко І.А., Чугай В.В., Гончарова Н.М.К 82Медсестринство в хірургії: навч.посібник для медичних сестер-бака-лаврів та медичних сестер-магістрів. –Харків: ХНМУ, 2017.– 56 с. (С.4,29,32,50-53)