Єпархії Українського екзархату Російської православної церкви неодноразово змінювали свої назви і межі протягом існування цієї церковної адміністративної одиниці (1921—1990). Утім, їхня кількість не перевищувала 20. На момент перетворення екзархату в Українську православну церкву (Московський патріархат) налічувалося 19 єпархій. Ці єпархії, як і Український екзархат у цілому, не були якимись самостійними утвореннями — вони були прямими спадкоємцями відповідних єпархій Російської православної церкви.
У 1918—1921 та на окупованих німцями територіях у 1941—1944 роках також існувала Українська автономна православна церква Московського патріархату. У першому випадку вона передувала екзархату, який було створено патріархом Тихоном (Беллавіним) на її основі у 1921 році. У другому вона була, фактично, тим же Українським екзархатом, що відповідно до історичних обставин змінив свою адміністративну структуру і статус. У 1920-х роках більшовикам вдалося поділити імперську церкву на "тіхановцев" і "абнавлєнцев" (обновленці), які були підручні більшовицькій владі тої ж Москви. У 1923 році на території України було влаштовано таку собі Українську синодальну церкву (типу непатріаршу) під проводом архиєпископа Подільського Пимена (Пєгова). Проімперська російська діаспора затаврувала всіх "абнавлєнцев" неканонічними. Тим не меньш до Другої світової війни поряд з "тіхановцамі" і "липківцями" (Українська автокефальна православна церква) були і "абнавлєнци". Серед багатьох інших тільки на Поділлі, що залишалося базою Української народної республіки, було облаштовано 4 окремі єпархії Української синодальної церкви. До нападу нациської Німеччини у 1941 році церковне життя у СРСР і в Україні зокрема було майже винищене, але у 1943 році, з подачи Радянського вождя і диктатора СРСР Сталіна, Московський патріархат був відтворений під головою Старгородського, на якого патріарх Тіхон наклав анатему.
Під час війни митрополича кафедра Києва керувалася архиєпископом Львівським і Тернопільським Пантелеймоном, а керівником був архиєпископ Волинський.
При самостійних єпархіях за увесь час існування екзархату було засновано більше 60 вікаріатів. Більшість з них проіснували недовго, переважно у 1920-х роках. Існувала кафедра Стародубського вікарія. На момент перетворення екзархату в Українську православну церкву (Московський патріархат) налічувалося 2 вікарія.
Самостійні єпархії
Коротка назваПеріодПовна назваВінницькаувесь часдо 1923 — Подільська і Брацлавська (ліквідована Московською окупацією) 1933—1941 — Вінницька 1942—1943 — Вінницька і Подільська (Українська автономна православна церква) 1944—1945 — Вінницька і Кам'янець-Подільська з 1945 — Вінницька і БрацлавськаВолинськаувесь часдо 1940 — Волинська і Житомирська 1940—1941 — Волинська і Луцька 1941—1943 — Волинська і Житомирська (Українська автономна православна церква) 1943—1944 — Волинська і Подільська (Українська автономна православна церква) 1944—1945 — Волинська і Луцька 1945—1990 — Волинська і Рівненська з 1990 — Волинська і ЛуцькаВолодимир-Волинська1943Володимир-Волинська і Ковельська (Українська автономна православна церква)Дніпропетровськаувесь часдо 1921 — Катеринославська і Маріупольська 1921—1925 — Катеринославська і Новомосковська 1925—1941 — Дніпропетровська і Запорізька 1942 — Катеринославська і Мелітопольська (Українська автономна православна церква) 1942 — Катеринославська і Запорізька (Українська автономна православна церква) 1943 — Донецька (Українська автономна православна церква) з 1944 — Дніпропетровська і ЗапорізькаДонецьказ 1945Згадується також у 1943, можливо, просто як вікаріат.1945—1990 — Донецька і Ворошиловградська з 1990 — Донецька і ЛуганськаДрогобицька1946-1959Дрогобицька і Самбірська (об'єднанна з Львівською)Житомирськаз 19401940—1941 — Житомирська (об'єднанна з Волинською) 1943 — Житомирська (Українська автономна православна церква) з 1944 — Житомирська і ОвруцькаІвано-Франківська1946до 1957 — Станіславська1957—1962 — Станіславська і Коломийськаз 1962 — Івано-Франківська і КоломийськаІзмаїльська1945-1955Ізмаїльська і Болградська (об'єднанна з Одеською)Київськаувесь часКиївська і Галицька (митрополія, у 1941-1944 керувалася архієпископом Львівським і Тернопільським)Кіровоградська1942-1943; 1947-1949; з 19501942—1943 — Кіровоградська і Миколаївська 1947 — Кіровоградська і Чигиринська 1947—1949 — Кіровоградська і Миколаївська з 1950 — Кіровоградська і МиколаївськаКременецька1943—1944Кременецька і Дубенська (Українська автономна православна церква)Львівськаз 19411941—1988 — Львівська і Тернопільська з 1988 — Львівська і ДрогобицькаМукачівськаз 1945Мукачівська і УжгородськаОдеськаДив. також Херсонська єпархія.1920-ті-1925; 1928-1944; 1946-1947; з 19761920-ті-1925, 1928—1944 — Одеська і Херсонська 1946—1947 Одеська і Кіровоградська з 1976 Одеська і ХерсонськаПолтавськаувесь часдо 1928 — Полтавська і Переяславська 1928—1941 — Полтавська і Кременчуцька 1942—1943 — Полтавська і Лубенська (Українська автономна православна церква) з 1944 — Полтавська і КременчуцькаРівненськаКоротка назва «Острозька» згідно з В.Ципіним .з 1990Рівненська і ОстрозькаСімферопольськаКоротка назва «Кримська» згідно з В.Ципіним .до 1936; з 1944до 1928 — Таврійська і Сімферопольська 1928—1936 — Кримська з 1944 — Сімферопольська і КримськаСумськаз 1945Сумська і ОхтирськаТернопільськаз 1988Тернопільська і КременецькаХарківськаувесь часдо 1941 — Харківська і Охтирська з 1945 — Харківська і БогодухівськаХерсонська19271927—1928 — Херсонська і Миколаївська (об'єднанна з Одеською) 1942 — Миколаївська (Українська автономна православна церква) 1942—1943 — Мелітопольська і Таврійська (Українська автономна православна церква) 1944—1946 — Херсонська і Миколаївська (об'єднанна з Одеською)Хмельницьказ 1945до 1954 — Подільська і Проскурівська з 1955 — Хмельницька і Кам'янець-ПодільськаЧернігівськаувесь часдо 1932 — Чернігівська і Ніжинська 1932—1941 — Чернігівська і Носівська з 1941 — Чернігівська і НіжинськаЧернівецьказ 1941До 1941 в Румунському патріархаті.до 1945 — Чернівецька і Хотинська з 1945 — Чернівецька і Буковинська
Єпархії Української автономна православної церкви поза межами УРСР
Коротка назваПеріодПовна назваБілгородська1942—1943Білгородська і ГрайворонськаКраснодарська1942—1943Мозирська1943Поліська1941—19441941—1942 — Пінська та Поліська 1942—1944 — Брестська і ПоліськаТаганрозька1942—19431942—1943 — Ростовська і Таганрозька
Вікаріати
НазваПеріодЄпархіяАнаньївський1923-1924ОдеськаАндріївський1925-1926ХарківськаБалтськийдо 1922; 1957—1958Подільська (до 1922); Одеська (1957—1958)Бахмудський Також Артемівський.1921-1922ДніпропетровськаБелінічеський1923-1925ВолинськаБердичівський1921-1922; 1941—1942ВолинськаБершадський1926-1930КиївськаБілгород-Дністровський1960-1961ОдеськаБілоцерківський1921-1924КиївськаБогуславський1921-1926КиївськаБорзенськийдо 1923ЧернігівськаВінницькийдо 1933ПодільськаВолодимир-Волинськийдо 1943ВолинськаВорошиловградський Луганський у 1958—1970.з 1944Дніпропетровська (1944), Донецька (з 1945)Глухівський1923-1925ЧернігівськаГороднянський1922-1927ЧернігівськаЄлизаветградський Також Єлисаветградський.до 1926ХерсонськаЗвенигородський1921-1923КиївськаЗінов'євський1930-1931ОдеськаКамінь-Каширський1925-1935ВолинськаКанівськийдо 1933КиївськаКерченський1924-1928СімферопольськаКіровоградський1944-1946; 1950—1962ОдеськаКобелянськийАбо Кобеляцький.1923-1927Згадується у http://kds.eparhia.ru/bibliot/istorserkvi/cupin/glava14/2/ .ПолтавськаКовельський1941-1942ВолинськаКозелецький1924-1936ЧернігівськаКонотопський1923-1926ЧернігівськаКременецькийдо 1934ВолинськаКриворізький1928-1930ДніпропетровськаЛебединський1917-1919ХарківськаЛубенський1920-1927ПолтавськаЛуцький1922-1944ВолинськаМаріупольськийдо 1924ДніпропетровськаМелітопольський1923-1924СімферопольськаМиколаївськийдо 1944ОдеськаМогилевський1921-1922ПодільськаНіжинський1944ЧернігівськаНовгород-Сіверськийдо 1926ЧернігівськаНовоград-Волинський1931-1937КиївськаНовомиргородськийдо 1923ОдеськаОлександрівський і Петропавловськийдо 1932ДніпропетровськаОстрозькийдо 1942ВолинськаПереяслав-Хмельницький Переяславський у 1922.1922; з 1954Полтавська (1922); Київська (з 1954)Пирятинський1925-1927ПолтавськаПолонський1923-1931ВолинськаПрилуцькийдо 1928ПолтавськаПроскурівський1921-1923; 1927—1932ПодільськаРадомишльський і Чорнобильський1923-1929КиївськаРоменський1927-1931ПолтавськаСевастополькийдо 1924СімферопольськаСквирський1925КиївськаСосницький1920-1922ЧернігівськаСтаробільськийдо 1924ХарківськаСтародубськийдо 1933ЧернігівськаСтарокостянтинівський і Ізяславський1922-1923ПодільськаСумськийдо 1935ХарківськаТаращанський1926-1928КиївськаТираспольський1921-1922ОдеськаУманськийдо 1990КиївськаУшицькийдо 1922ПодільськаФеодосійський1921-1930СімферопольськаЧеркаськийдо 1932КиївськаЧигиринськийдо 1932КиївськаЯлтинський1922-1927Сімферопольська
Див. також Український екзархат Єпископат Українського екзархату Українська автономна православна церква Українська православна церква (Московський патріархат) Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) Єпархії Української Синодальної церкви Російська православна церква Єпархії Російської православної церкви Єпископат Російської православної церкви
Примітки
Посилання Сайти Исторические епархии Русской Православной Церкви (Древо)
Література Иоанн (Снычев), игум. Топография архиерейских кафедр Русской Православной Церкви периода с 1893 г. по июнь 1963 г. 2-е изд. Куйбышев, 1963 (машинопись) Иоанн (Снычев), игум. Состав российской православной церковной иерархии за период 1962—1972 гг. Куйбышев, 1973 (то же за 1973, 1975, 1976, 1977, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1986, 1988, 1990, 1991, 1992) (машинопись) Цыпин, Владислав, протоиерей. Епархии Русской Церкви // Цыпин, Владислав, протоиерей. История Русской Церкви 1917—1997. — М., 1997