Геракл у полоні в Омфали — картина художника Бартоломеуса Спрангера на античний сюжет.
Сюжет За античними міфами Геракл зазнав не тільки слави, але й приниження. За одним з міфів він убив Іфіта, одного з аргонавтів. За це його покарали продажем у рабство до Омфали, удови Тмола, цариці Лідії. Цариця Омфала, молода і приваблива, принижувала Геракла, змушувала носити жіноче вбрання й прясти, що вважалося суто жіночим ремеслом у греків. Але вночі вона ділила з ним ложе, через це завагітніла і народила сина Лана. Сюжет мав поширення як у античних, так і майстрів інших епох.
Картина Спрангера Окрім Тінторетто і Рубенса до сюжету звертався і уславлений в добу маньєризму художник Бартоломеус Спрангер. В маленьку за розмірами картину, призначену для окраси кабінету вельможі, він вмістив і розкішний палацовий інтер'єр, і вишукану художню композицію. Остання настільки вдала, що спокійно витримує збільшення, що притаманно лише віртуозним творам чи шедеврам. Геракл пряде, його голову прикрасили жіночою, золотою діадемою. На палацовий інтер'єр натякають розкішна зелена завіса і визолочений стілець. Стара служниця продовжує знущання, показуючи Гераклу язика і роблячи ганебну «козу». Оголена Омфала от-от скине левову шкіру, атрибут героя, що ледве прикрива її гнучке і привабливе тіло. Натяком на любовні нічні насолоди слугує й фігура Амура, що готовий прикрити усіх від нескромних поглядів глядачів.
Картина справляє добре враження і віртуозно відтворює стародавній міф.
Джерела
Carel van Mander, Le livre de peinture, textes présentés et annotés par Robert Genaille, Hermann, Paris, 1965, Antonio Pinelli, La Belle Manière - Anticlassicisme et maniérisme dans l'art du XVIe siècle (trad. B. Arnal), Le Livre de poche, Paris, 1996
Див. також Північне Відродження Північний маньєризм Маньєризм Натхнення Бароко Кабінет курйозів
Посилання