Panzerkampfwagen I (чит. як «панцеркамфваґен 1»; також Pz. Kpfw. I або скорочено Panzer I, Pz. I, чит. як «панцер 1»; в радянській літературі традиційно позначався як Т-1) — німецький легкий танк 1930-х років. Призначався для бойових дій і тренування танкових екіпажів.
За німецької відомчої системи позначень військової техніки носив індекс Sd.Kfz.101. Перший німецький серійний панцерник/танк після закінчення Першої світової війни, Panzer I був розроблений в 1930—1934-х роках фірмами «Friedrich Krupp AG» («Крупп») і «Daimler-Benz» («Даймлер-Бенц»). Серійно виготовлявся з 1934 по 1937, всього було випущено 1574 танків цього типу. Через заборону Німеччині розробляти, випускати й мати на озброєнні танки будь-якого типу класифікувався як «малий сільськогосподарський трактор».
У середині 1930-х років Pz.Kpfw.I склав основу щойно створених німецьких бронетанкових військ і залишався в цій ролі аж до 1937 року, коли почалося масове виробництво досконаліших танків. Перше бойове застосування танка відбулося в 1936 р. в ході Громадянської війни в Іспанії, пізніше танк активно використовувався німецькими військами на початковому етапі Другої світової війни. До 1941—1942 рр. він був повністю замінений сучаснішими танками і через граничну застарілість знятий з озброєння, проте в ролі навчально-тренувальної машини Panzer I використовувався аж до кінця війни. Крім Вермахту, Panzer I поставлявся, в основному в незначних кількостях, в ряд інших країн, у тому числі в Іспанію, де танки цього типу продовжували експлуатуватися аж до кінця 1940-х років.
Історія створення та виробництва
Kleintraktor / La.S. За умовами Версальського мирного договору, Німеччині, яка зазнала поразки в Першій світовій війні було заборонено мати бронетанкові війська, за винятком незначної кількості бронеавтомобілів для потреб поліціїА. Кощавцев, М. Князєв «Легкий танк Panzer I», М. — Моделист-конструктор, 2000 р. серії «Бронеколлекція № 2 (29)/2000». Крім політичних причин, в 1920-х роках цьому перешкоджали й причини економічні — промисловість Німеччини, розорена війною і ослаблена повоєнними репараціями і відторгненнями, була практично нездатна до виробництва бронетехнікиN. W. Duncan «Panzerkampfwagen I & II», Уіндзор— Profile Publications, 1970 серії «AFV Weapons № 15». Проте, вже з 1925 року Управлінням озброєнь рейхсвера таємно велися роботи з створення нових танків, що у 1925—1930-ах призвели до створення декількох дослідних зразків, котрі, проте, не пішли в серію через виявлені численні конструктивні недоліки, але послужили базою для подальшого розвитку німецького танкобудування.
Історія машини, що стала пізніше відомою як Panzerkampfwagen I, стартувала на початку 1930 року, коли Управлінням озброєнь рейхсверу була ініційована розробка нової машини, що, для збереження секретності, іменувалася «малим трактором» (). Передбачалося використання «малого трактора» в ролі розвідувальної машини, бази для створення САУ, тягача; можливість ж використання такої малої машини як легкого танка була під питанням. Замовлення на розробку машини було видане фірмі «Крупп». Згідно з початковими вимогами, сформульованими Управлінням озброєнь, маса «малого трактора», оснащеного двигуном повітряного охолодження потужністю 60 к. с., не повинна була перевищувати трьох тонн. Як озброєння для нього передбачалася 20-мм автоматична гарматаT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 2.
Перший проект «малого трактору», технічний опис якого було представлено «Крупп» 2 червня 1931 р., значно відрізнявся від майбутнього Pz.Kpfw.I. Оригінальною стороною цієї машини було компонування, яке передбачало розташування двигуна і трансмісії в лобовій частині, а бойового відділення і механізмів повороту разом з ведучими колесами — у кормовій. Розробник обґрунтовував подібне компонування як збільшенням обсягу бойового відділення, так і кращим розподілом навантаження на ходову частину, сприятливим для машини, яку планувалося використовувати в ролі тягача. Бронювання машини мало становити 13 мм в лобовий і бортовій частинах, 10 мм — у кормовій і 5 мм — у ділянці днища. Горизонтально-опозитний 4-х циліндровий карбюраторний двигун повітряного охолодження потужністю 60 к. с. мав надавати 3,5-тонній машині з екіпажем з двох осіб максимальну швидкість до 45 км/годT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1, стр.2. Розробка «надбудови» (верхньої частини корпусу), що ніяким чином не нагадувала трактор, велася паралельно з розробкою шасі у вигляді окремої програми. Початковий варіант надбудови, технічний опис якої було представлено фірмою «Крупп» 28 липня 1931 року, передбачав встановлення в рубці в лобовій частині корпусу 20-мм гармати в установці з обмеженими кутами обстрілу.T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1
Проте, цей початковий варіант «малого трактору» так і не вийшов за стадію макетів. На той час були закінчені випробування прототипу «легкого трактора», що проводилися в 1930 році та показали схильність танка з кормовими провідними колесами до спадання гусениць. У зв'язку з цим, Управління озброєнь 18 вересня 1931 видало фірмі «Крупп» замовлення на перекомпонування шасі, з розташуванням двигуна в кормовій частині, а провідних коліс — в лобовійT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 4. 21 грудня 1931 фірмою «Крупп» була названа вартість контракту — 13 000 рейхсмарок за виготовлення підвіски й 30 700 рейхсмарок за збірку зразка шасі, а також терміни його виконання — прототип шасі повинен був бути готовий до травня 1932 року. 5 березня 1932 Управління озброєнь уклало з «Крупп» контракт, який передбачав до 30 червня 1932 виготовлення одного шасі «малого трактора» (), що відповідав, крім іншого, наступним вимогамT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 6: маса шасі не більше 2650 кг; комерційний карбюраторний двигун повітряного охолодження «Крупп» M 301 потужністю 60 к. с.; максимальна швидкість не менше 45 км/год; можливість здолати максимальний підйом — не менш як 35°; кругове 12,4-мм бронювання, що захищає від бронебійних куль гвинтівкового калібру. Управлінням озброєнь планувалося, що «Крупп» візьме за основу при розробці ходової частини британський легкий трактор фірми «Карден-Лойд», три екземпляри якого планувалося під прикриттям придбати у Великій Британії й надати конструкторам для вивчення. Однак, перший зразок цієї машини було закуплено тільки в січні 1932 р., а інші два і зовсім прибули до Німеччини лише 11 жовтня того ж року. Тим часом, «Крупп», що мала в своєму розпорядженні для вивчення тільки фотографії або креслення «Карден-Лойда», 9 листопада 1931 вже надала Управлінню озброєнь попередні креслення підвіски, що істотно відрізнялися від британського зразкаT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 5.
Паралельно з розробкою шасі, незалежно від цього велася й розробка «надбудови» (верхньої частини броньового корпусу) (). Перший проект, розробка якого була доручена фірмі «Крупп», передбачав установлення рубки з 20-мм автоматичною гарматою і кулеметом, змонтованими в лобовому броньовому листі в кульових установках. «Крупп» повинна була завершити розробку надбудови до 1 листопада 1932 року, однак 13 жовтня Управління озброєнь ухвалено рішення про заміну 20-мм гармати другим кулеметом, а згодом і зовсім про припинення робіт у цьому напрямку, на користь варіанту надбудови з баштою зі спареними кулеметами, розробка якої була доручена «Крупп» ще в липні 1932 рокуT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор.25. Крім «Крупп» розробка надбудови була паралельно доручена також фірмі «Daimler-Benz».
У процесі створення шасі, Управлінням озброєнь неодноразово вносилися коректування в початкові вимоги, що стосувалися окремих вузлів і агрегатів. Обумовлений у контракті термін — 30 червня, фірмою «Крупп» витриманий не був. Готове шасі було вперше представлено фахівцям Управління озброєнь лише 29 липня 1932 ((Джерело: T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1|сторінки = 7)). На випробуваннях шасі продемонструвало гарну маневреність і м'якість підвіски. Разом з тим, потужність встановленого на шасі двигуна, не перевищувала 52 к. с., і була явно недостатня, тому шасі, яке виявилося ще й на 300 кг важче обумоівленої в контракті маси, зуміло на демонстраційних випробуваннях розвинути максимальну швидкість лише 28 км/год. Подальші випробування двигуна M 301, який передбачався до встановлення на «малий трактор», показали його нездатність розвинути потужність більше 54 к. с., проти заявлених «Крупп» 60 к. с., у зв'язку з чим фірмі було рекомендовано розглянути інші рухові установки або знайти шляхи підвищення потужності існуючої. Проте, надалі шасі з встановленими на ньому допрацьованим двигуном M 301 показало кращі результати, досягнувши максимальної швидкості в 42 км/год. Після подальших доробок, що стосувались, в основному, ходової частини, перший прототип «малого трактори» 19 вересня 1932 р. був офіційно прийнятий комісією Управління озброєньT. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 8.
Розробка шасі велася в рамках первинних вимог, що передбачали створення, фактично, кулеметної танкетки, однак в 1932 році ці пріоритети були змінені. Зі зростанням інтересу у військових колах рейхсверу до можливостей танків, в 1932 у Управлінням озброєнь був організований конкурс на створення легкого танка масою до 5 тонн. У конкурсі взяли участь фірми «Daimler-Benz», «MAN», «Хеншель», «Rheinmetall», а також «Крупп», з уже наявним у неї проектом «малого трактора», який і був у результаті обраний Управлінням озброєнь для створення майбутнього танка(N.W. Duncan «Panzerkampfwagen I & II», Уіндзор Profile Publications, 1970 серії «AFV Weapons № 15»).
У січні-лютому 1933-го, проект «малого трактора» був дороблений фірмою «Крупп» з урахуванням висловлених в ході випробувань зауважень, після чого Управлінням озброєнь в лютому-березні був виданий замовлення на виготовлення ще п'яти шасі до 15 липня того ж року, за ціною 37 800 рейхсмарок за одиницю. Цього разу шасі повинні були бути виготовлені вже з броньовий хромоникельовой стали і передбачалося встановити на них «надбудови» з кулеметною баштою, розробка яких велася паралельно іншою фірмою(«Pz1 12» T. L. Jentz. «Panzerkampfwagen I Kleintraktor to Ausf.B», Boyds, MD Panzer Tracts, 2002 серії «Panzer Tracts № 1-1» isbn=0-97084 −076-4). Терміни виготовлення «Крупп» знову витримані не були і першими шасі було прийняте комісією лише 25 липня, а чотири інших — 4 серпня 1933-го. Розробка «надбудови» ж ще більше затягувалася і ці п'ять шасі ними так ніколи обладнані не булиT. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 11.
1 липня 1933 Управління озброєнь повідомило «Крупп» про свої плани з розміщення на фірмі замовлення на 150 шасі першої серії «малого трактору». Одночасно, майбутньому Pz.Kpfw.I було присвоєно нове кодове позначення — «сільськогосподарський тягач» ( або La.S.). До 1935-го з метою конспірації використовувалося також позначення трактор «Крупп» (). За попереднім планом, «Крупп» бралася зібрати перші 20 шасі до 31 грудня 1933 року, ще 30 — до кінця січня 1934 року і далі випускати по 25 шасі на місяць з тим, щоб виконати замовлення до 25 травня 1934 року. Планувалося, що друга серія шасі, також у кількості приблизно 150 одиниць, початок випуску якої було заплановано на жовтень 1934 року, буде замовлена в квітні того ж року і цього разу розподілена, крім «Крупп», також і між іншими фірмами — «Daimler-Benz», «MAN», «Хеншель», «Rheinmetall» і «Grusonwerk»T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 17. У підсумку, однак, укладений в липні 1933 року контракт на виготовлення першої серії La.S. був розподілений між «Крупп», яка повинна була випустити 135 шасі та іншими п'ятьма перерахованими фірмами, кожна з яких повинна була зібрати по три шасіT. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 20.