Коблик (кобел, кібель) — поширена в Закарпатській Україні старовинна міра об'єму, вживана для обрахунку кількості сипких речовин, вина, а також — посівних площ.
Історія У XVII—XVIII ст.ст. коблик найчастіше становив 90—100 літрів, у XIX ст. — 60—75 літрів. Ділився на: 4 віка (корці) або 16 чвертівок; 32 иці (купи) або 64 мислі.
Як міра площі становив ділянку землі, для звичайного засіву якої вистачило б одного коблика зерна, й часто прирівнювався до угра (гольда).
Коблик вина в XVI ст. на Берегівщині ділився на 4 пінти або 8 иць. Наприкінці XVIII ст. на західному Закарпатті коблик вина становив 8 пінт.
Джерела та література Я. Д. Ісаєвич. Коблик //
Література Мицюк О. Нариси з соціально-господарської історії Підкарпатської Русі, т. 1. — Ужгород, 1936; т. 2. Прага, 1938 Дзендзелівський Й. О. Спостереження над термінологією народної метрології говірок Закарпатської області / Наукові записки Ужгородського державного університету, т. 14. — Ужгород, 1955 Онишкевич М. Словник бойківських говірок, ч. 1. К., 1984