Брацлавський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Правобережної України створена 1648 року. Полковий центр — місто Брацлав.
Межував з Молдавським князівством, татарським степом, Річчю Посполитою, а також із Кальницьким та Уманським полками.
Сотенні центри були розміщені в містечках понад Кучманським шляхом для перетину татарських вторгнень.
1649 року до полку входило 22 сотні. До 1654-го кількість сотень скоротилася майже вполовину — до 12, адже після підписання Білоцерківської угоди Військо Запорозьке втратило західні території на користь Речі Посполитої.
1667 року, після Андрусівського перемир'я, територія Брацлавського полку перейшла до Польщі.
У 1685 році польський сейм прийняв ухвалу про поновлення на території колишніх українських полків козацтва з усіма його правами та вольностями. Внаслідок цього правобережні полки було відроджено, почалось швидке заселення території людьми, що прибували сюди з інших українських земель. Полк було відновлено Андрієм Абазином.
У 1711–1712 роках за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силою переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками.
Див. також Оборона Стіни (1651)
Примітки
Література Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2007. Коваленко С. Брацлавський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — К. : Видавництво «Стікс», 2007. — Т. 1.
Реєстр Війська Запорозького. — К.,1995 — С. 235-263. Gajecky G. The Cossack administration of the Hetmanate. — Cambridge, 1978. — Vol.2. — P. 579-585.
Посилання В. В. Панашенко. Брацлавський полк //