Шевченко Євген Ігорович

Євген Ігорович Шевченко (, Преображенка) — український громадський та культурний діяч, мистецтвознавець, лексикограф, книговидавець, дослідник традиційної народної культури. Почесний академік НАМ України (2025). Заслужений діяч мистецтв України (2002), голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 2004); голова Координаційної Ради Національних творчих спілок України (з 2014); головний редактор журналу «Народне мистецтво» (з 2006); керівник видавничого центру "Народні джерела" (з 2006); член Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007—2011); член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 1991).

Життєвий шлях

Євген Шевченко народився 20 січня 1961 року в с. Преображенка Криничанського району Дніпропетровської області. У 1978 році закінчив середню школу смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області із золотою медаллю. У 1983 році закінчив Дніпропетровський Державний університет. Після отримання вищої освіти Євген Ігорович пройшов довгий шлях, який в основному пов'язаний з науково-громадянською діяльністю. Спочатку він став завідувачем сектору внутрішньої й зовнішньої індустрії подорожей — Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Дніпропетровської області (1983—1985). Протягом року працював як науковий співробітник Музею народної архітектури і побуту України. Після цього життєвого досвіду отримав посаду завідувача відділу науково-технічної та декоративно-прикладної творчості Республіканської станції юних техніків Міністерства освіти України (1986—1990). Наступні 3 роки Євген Шевченко був відповідальним секретарем Спілки майстрів народного мистецтва України. Протягом 1990 — 2004 року Євген Ігорович став секретарем Великої ради Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У період з 1994 по 2004 рр. Євген Ігорович Шевченко отримав посаду голови Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, причому у 2000 році він став першим заступником голови Національної спілки майстрів народного мистецтва України. З 2004 року видатний мистецтвознавець став головою Національної спілки майстрів народного мистецтва України, а у 2006 році — головним редактором журналу «Народне мистецтво». Того ж року науковець обійняв посаду керівника видавничого центру «Народні джерела». У 2014 році Євген Шевченко зайняв місце голови Координаційної Ради Національних творчих спілок України.

Громадська діяльність Співзасновник, фундатор Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (1990). Координатор проведення Установчого з'їзду Спілки майстрів народного мистецтва України (1990). Член редколегії журналу «Народне мистецтво» (з 1997). Ініціатор і співзасновник всеукраїнської премії в галузі народного мистецтва імені Данила Щербаківського(1993). Член Державної художньо-експертної ради з народних художніх промислів (з 2002). Ініціатор і організатор Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни (2003). Член Правління Всеукраїнського Агентства Авторських Прав (з 2004). Член Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України (2005—2010). Співініціатор  започаткування державних нагород України: ордена «Свободи», медалі «За врятоване життя». Ініціатор і співзасновник всеукраїнської молодіжної премії в галузі народного мистецтва імені Костянтина Широцького (2006). Член Комісії з державних нагород та геральдики при Президентові України (2006—2011). Член Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007—2011). Член наглядової ради Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» (з 2007). Член Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (2009). Голова Державної художньо-експертної Ради з народних художніх промислів України (2009). Ініціатор і співзасновник всеукраїнської премії імені Стефана Таранушенка (2011). Член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» (2011). Член Колегії Міністерства культури України (2014). Ініціатор і співзасновник мистецьких відзнак: "За збереження народних традицій" (2009); "За збереження народної культури" (2009); "Майстер року. Народне мистецтво" (2017). Співголова ГО Всеукраїнський форум «Українська альтернатива» (з 2015).

Звання і нагороди Заслужений діяч мистецтв України (2002). Лауреат всеукраїнської премії в галузі народного мистецтва імені Данила Щербаківського (1997). Орден За заслуги III ступеня (2006). Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009). Срібна медаль Національної Академії мистецтв України (2011). Почесна грамота Міністерства культури України (2016). Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2016). Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня (2017).

Праці Автор книг: Народна деревообробка в Україні. Словник народної термінології (1997). Українська народна тканина (1999).

Автор-упорядник мистецьких видань:

«Перша київська виставка народної дерев'яної скульптури „Велес-2003“» (2003). «Марія Буряк» (2005). «Василь Завгородній» (2005). «Український вишитий рушник» (2005). «Українське народне малярство» (2005). «Василь Сідак» (2006). «Кращий твір народного мистецтва» (2006). «Українська народна іграшка» (2006). «Євгенія Геник» (2007). «Олександр Ганжа» (2005). «Марфа Тимченко» (2006). «Микола Теліженко» (2006). «Перший всеукраїнський симпозіум народної дерев'яної скульптури „Велес-2005“». «Всеукраїнський молодіжний симпозіум гончарного мистецтва „Чигирин“ (2003, 2004, 2005, 2006, 2007 р)». «Всеукраїнський симпозіум художнього різьблення по дереву „Сіверщина-2006“». «Всеукраїнський симпозіум каменотесного мистецтва „Буша-Пороги.2006“». «Всеукраїнський симпозіум з лозоплетіння „Чернігів-2007“». «Всеукраїнський симпозіум народного малярства та декоративного розпису „Батурин-Чигирин.2006“». «Перший всеукраїнський симпозіум каменотесного мистецтва „Буша-2005“». «Марія Примаченко (Приймаченко)» (2009). «Ганна Собачко-Шостак» (2010). «Степан Ганжа. Килимарство» (2011). «Українське народне малярство» (2011). «Українська народна іграшка» (2011). «Народне мистецтво. Кращий твір року» (2010,2011, 2012, 2013, 2014, 2015). "Українська витинанка" (2013). «Віктор Наконечний» (2014). Іван Просяник (2017). Редактор-упорядник мистецьких видань:

Володимир Титаренко. Миски Поділля (2007).

Настасія Марусик-Жмендак. Барви Буковини (2006).

Настасія Марусик. Стародавні буковинські вироби з бісеру (2017).

Тематична скульптура: «Дажбог» (1991). «Тарпан» (1992). «Колісник» (1995). «Волхв» (1998). «Дідо з рибою» (2001). «Семарг-Переплут» (2002). «Велесове коло» (2001). Художня композиція «Подих історії» (2013). Твори Євгена Шевченка зберігаються в музейних та приватних колекціях України і світу.

Примітки

Посилання Народні майстри прямують у спілку Всеукраїнське Агентство Авторських Прав