Юбе́р Робе́р або Гюбе́р Робе́р (, 22 травня 1733, Париж, Третя французька республіка — 15 квітня 1808, Париж, Перша французька імперія) — французький художник-пейзажист XVIII століття. За мистецьке відтворення руїн і античних будівель Рима митцю надано прізвисько «Робер із руїн».
Біографія
Початок шляху художника Родина Робер була тісно пов'язана з службою у маркіза де Штейнвіля. Маркізу служив батько художника, Ніколя Робер. Пізніше Юбер Робер служитиме сину маркіза, герцогу де Шуазелю.
Юбер закінчив Наварський колеж, добре знав історію, латину, італійську і іспанську мови. В роки навчання в колежі виявив могутній потяг до мистецтва, до малювання. Ще в Парижі відвідував майстерню скульптора М. Слодца (1705—1764), добре обізнаного на мистецтві Італії і Франції. Бажання потрапити в Італію захопило і Г'юбера.
Італійський період
Восени 1754 р. герцог Шуазель отримав призначення на посаду дипломата при дворі папи римського в Ватикані. Шуазель відбув в Рим, в оточенні якого був і молодий Юбер.
В Римі мешкала велика колонія художників Франції, що дало змогу Юберу завести знайомство з багатьма з них, також і з Фрагонаром. Разом з ним і його патроном, абатом Сен Нон, вони зробили подорож до Неаполя. Робер перебував в Італії 11 років.
Серед головних вчителів Робера в Римі — італійський художник Панінні (1691—1765). Творчість Робера зазнала впливів і Піранезі. Робер пройшов курс занять у Французькій академії в Римі і отримав звання офіційного пенсіонера. Головною темою творів художника стали пейзажі і краєвиди з пошкодженими архітектурними спорудами, реальними і (часто) фантазійними.
Успіх в Парижі
Влітку 1765 р. Робер повернувся в Париж. Його твори в моді. 1766 року художника прийняли в Королівську академію як «живописця архітектури». Це було офіційне визнання. Через 18 років його оберуть «радником Королівської академії», що буде вищим званням, яке міг дістати художник пейзажист в Парижі.
Розповсюдження моди на пейзажні сади обумовило призначення художника на посаду ландшафтного архітектора. Король вважав, що майстер пейзажів добре відтворить їх і в садах короля. Окрім слави до художника прийшов і матеріальний успіх, що викликало заздрість колег.
Арешт в роки революції
Художник зазнав арешту під час революції. На щастя, його не встигли стратити, як інших, бо художник дожив у в'язниці до чергового перевороту і смерті диктатора Робесп'єра. 60-річного художника звільнили з в'язниці, а у 1795 він навіть отримав призначення на посаду головного зберігача Національного музею, створеного в палаці Лувр. Старий художник працював в музеї сім років, поки його не відправили на пенсію.
Художник помер в Парижі у 1808 році. Похований на цвинтарі в Отейлі, передмісті Парижа.
Родина Художник був одружений і мав чотирьох дітей, які померли в дитинстві. Разом з дружиною вони узяли на виховання двох дівчат-сиріт. Останні роки життя художник усамітнився, але продовжував працювати вдома.
Робер і мистецькі стилі Творчість Юбера Робера прийшлась на досить швидку зміну декількох мистецьких стилів — ранішнього класицизму, сентименталізму, предромантизму, романтизму. Пейзажний живопис Робера, політично нейтральний, декоративний, виявився близьким до всіх цих мистецьких течій, що і зумовило популярність Юбера Робера.
Твори Робера в Україні Найбільші за розмірами і мистецькими якостями картини Робера знаходяться в Воронцовському палаці (Алупка), в Криму. Володар палацу прикрасив ними парадну їдальню. Вертикально видовжені картини мають зображення умовних пейзажів з палацами, водоспадами, містками над прірвами в оточенні умовно-італійської природи. Твори Робера зберігають музеї Житомира, Львова, Севастополя.
Галерея
Див. також Віктор Луї
Примітки
Джерела
Каменская Т. Д. «Гюбер Робер», Л. изд. Гос Єрмитажа, 1939 Немилова И. «Картины Гюбера Робера на литературные сюжеты в собрании Эрмитажа», М, «Искусство», 1956 Картинна галерея Житомирського краєзнавчого музею, Київ, «Мистецтво», 1971 Алупкинський палац-музей, Київ, «Мистецтво», 1972 Дьяков Л. А. «Гюбер Робер», М, «Изобразит. искусство», 1971 Гюбер Робер и архитектурный пейзаж второй половины XVIII века. — Л., «Искусство», 1984 Гос. Эрмитаж, каталог № 1, Л. «Аврора», 1976
Посилання Картини Ю. Робера в музеях світу