Зо́ряний деса́нт () — американський воєнно-фантастичний бойовик 1997 року режисера Пола Верговена і сценариста за мотивами однойменного роману письменника-фантаста Роберта Гайнлайна.

Сюжет розгортається в мілітаристському майбутньому на тлі міжзоряної війни між людством і членистоногими «арахнідами». Пацифіст Джонні Ріко заради кар'єри вирушає до війська, де, попри все, проходить шлях від новобранця до героя війни.

Хоча фільм невдовзі після виходу широко критикували за погану гру акторів і шаблонність, із часом критики стали сприймати його як сатиру на мілітаризм і один із найкращих антифашистських фільмів.

Сюжет Дія фільму відбувається в далекому майбутньому. Згідно із законами, що діють на Землі, громадянство в світовій Федерації надається лише після служби в армії. Громадянин отримує виборче право, пільги, оплату навчання, позачерговий дозвіл мати дітей, можливість займатися політикою. Тим часом, над людством нависла смертельна загроза. Полчища комахоподібних істот «арахнідів» з далекої зоряної системи Клендату загрожують Землі, обстрілюючи її метеоритами. Відбуваються криваві сутички за колонізовані планети.

Старшокласник Джонні Ріко на уроці історії, який веде вчитель Ращак, слухає про те, що сила — це єдине, що дійсно розв'язує проблеми людства. Хлопець погоджується, але вчитель зауважує, що ця згода лише формальна. Однокласниця Кармен Ібанес мріє вступити до льотної школи і добре складає вступні іспити. Результати Ріко, що хотів вступити туди ж, провальні, з чого глузує шкільний задирака Карл Дженкінс. Джонні пробує піти в корпус телепатів, але його здібностей виявляється замало. Він запитує поради в Ращака, котрий відповідає, що краще вирішити самому.

Після випускного Кармен іде в пілоти, Карл — у розвідку, а Джонні, щоб отримати бодай якусь кар'єру, вирушає в піхоту. Батьки Джонні виступають різко проти рішення сина. Він проходить сувору муштру у військовому таборі. В частину, де служить Джонні, вступає його інша однокласниця, Діззі Флорес. Під час військових навчань з вини Джонні гине його товариш, за що Джонні призначають побиття батогом. Він сумнівається в правильності свого вибору та подає рапорт про відставку. Але невдовзі арахніди скидають на Землю астероїд. Буенос-Айрес, де жили батьки та друзі Джонні, виявляється зруйнованим.

На Землі оголошують мобілізацію, тож Джонні Ріко, Діззі Флорес, Кармен Ібанес і Карл Дженкінс входять до складу зоряного десанту. Вони летять на планету Клендату, щоб у вирішальній сутичці знищити арахнідів та завадити наступним атакам. Жуки, через недооцінку суперника та кепські розвіддані, успішно відбивають першу атаку сил Федерації. Землянам доводиться змінити тактику.

Джонні разом із Діззі у складі свого нового загону «Шибайголови» вирушають на завдання. За збігом обставин командиром загону є колишній вчитель Джонні і Діззі, лейтенант Ращак. Десантники відбивають напад комах і святкують перемогу, але вночі до них приходить сигнал SOS від загону генерала Оуена, який перебуває на розташованій на планеті заставі. Прибувши на місце вони виявляють, що всіх бійців, які були на заставі, убито, а дивом уцілілий генерал збожеволів. Сигнал SOS виявився пасткою комах, які атакували заставу, зайняту прибулими десантниками. Зазнаючи великих втрат, загін відбивається від полчищ арахнідів до прибуття рятувального зорельота. Ращак і Діззі гинуть в бою.

Карл, що швидко дослужився до звання полковника, призначає друга Джонні командиром «Шибайголів», земні сили готуються до масштабної контратаки. «Шибайголови» Джонні Ріко отримують наказ знайти мозковий центр арахнідів, а в цей час військово-космічний флот на орбіті потрапляє під потужний обстріл плазмою з поверхні планети. Серед підбитих зорельотів виявляється і корабель «Роджер Янг», на якому служить Кармен. Кармен і її напарникові Зандеру Баркалоу вдається дістатися до рятувальної шлюпки, вони здійснюють екстрену посадку на планеті. Опинившись у лігві арахнідів, вони посилають сигнал лиха, який уловлює команда Ріко.

Після нетривалого нерівного бою з арахнідами, поранені Кармен і Зандер потрапляють у полон і зустрічаються з жуком-командиром, який висмоктує мозок у Зандера, щоб прочитати його пам'ять. Проте перед смертю Зандер встигає потайки передати Кармен ніж. Цим ножем Кармен відсікає «жало» жука при спробі висмоктати її мозок. На допомогу Кармен приходить Джонні з двома товаришами. Зав'язується бій і, важко поранений, капрал Воткінс стримує натиск арахнідів, даючи іншим час піти, а після підриває себе разом з комахами. Вибравшись назовні, молоді люди бачать що вся армія тріумфує — жука-командира схоплено і в перебігу війни повинен нарешті настати перелом. Фінальна сцена показує, що вчені Федерації досліджують жука в лабораторії, намагаючись розгадати таємниці комах.

Кармен, уже на посаді капітана зорельота, оголошує про висадку десанту, серед яких і загін під командуванням Джонні Ріко. «Вони б'ються, і вони переможуть!» — звучить завершальне гасло.

В ролях

Виробництво

Теглайни «Геноцид не зрівняється з цим». «У кожну епоху є справа, за яку варто боротися, але в майбутньому найбільшою загрозою для нашого виживання буде зовсім не людина. Молоді майбутнього доведеться подорожувати зірками і зіткнутися з ворогом, більш нищівним, ніж будь-хто міг собі уявити.». «Підготуйтеся до битви». «Десантники майбутнього тут… і їхні вороги не люди». «Новий тип ворога. Новий тип війни». «Людство просто стало видом, що зникає».

Сценарій Фільм знято за мотивами роману Роберта Гайнлайна «Зоряний десант» (Starship Troopers, 1959). Режисер Пол Верховен визнав, що не дочитав оригінального роману, оскільки після перших кількох глав йому стало нудно та депресивно. За прототип оформлення фільму взято пропагандистську нацистську кінострічку Лені Ріфеншталь «Тріумф волі» На випускному вечорі звучить пісня Девіда Боуї «I Have Not Been To Oxford Town». Текст пісні трохи переробили, щоб звернутися до двадцять третього століття, а не 21-го. Кавер-версію цієї пісні виконує , старша донька композитора . Спочатку за сценарієм ручним звіром Карла мала бути жаба, а не тхір. Це улюблений фільм режисера Пола Верховена.

Знімання

Старша школа, в якій на початку фільму навчаються Кармен, Карл і Діззі, — це лікарня Кайзера Перманента. Сцени з вибухом і пожежею після руйнування в Буенос-Айресі насправді взято з відео пожежі на Окленд Хіллз у жовтні 1991 року. Коли Ріко, Кармен і Карл зустрілися з офіцером-вербувальником, і офіцер тисне руку Ріко, показано, що він втратив обидві ноги. Це зроблено не за допомогою спецефектів. Роберту Девіду Холу — актор, який грає офіцера — довелося ампутувати обидві ноги після аварії в 1978 році. Джейк Б'юзі (грає Ейса) навчився грати на скрипці для цього фільму. В сцені, коли Ріко танцює з Діззі, мелодія Ейса на скрипці — це відома народна мексиканська пісня «Las Golondrinas».

У фільмі використано більшу кількість боєприпасів, ніж у будь-якому попередньому проєкті. Каспер ван Дін (Джонні) зламав ребро під час трюку, стрибаючи з жука-танкера. Більшість жуків створено за допомогою комп'ютерних спецефектів, але також було побудовано кілька моделей у натуральну величину. Під час бойових сцен актори дивилися на Пола Верховена, який був поряд і постійно стрибав та кричав, щоб викликати достовірніші емоції з боку акторів.

Під час знімання Джейк Б'юзі (Ейс), після роботи протягом усього дня на 120 градусах пустельного сонця, зазнав теплового удару. Це зупинило знімання на тиждень. Коли актор відновився, у його формі зробили кілька великих отворів для охолодження. Щоб запобігти подібним випадкам, так само модифіковано й інші костюми. Під час знімання в середньому 25 осіб на день зазнавали теплового удару.

Каспер ван Дін сказав, що його часто запитують, чому синьоокий блондин-актор зіграв аргентинця Хуана Ріко. Він припустив, що його персонаж — нащадок засланих німців. Аргентина відома, як місце переховування німецьких військових злочинців після Другої світової війни.

Кастинг

На роль Джонні Ріко розглядали Джеймса Марсдена, а Марк Волберг відмовився від неї. Лейтенанта Віллі грає , син колишнього президента Джеральда Форда. Агресивний чоловік з Буенос-Айреса, який заявляє «Хороший жук — мертвий жук!», — це продюсер фільму . Сценарист з'являється камео в ролі злочинця, засудженого до смерті, під час перерви в засобах масової інформації.

Каспер ван Дін, Діна Меєр і Деніз Даус знімалися разом у телесеріалі Беверлі-Гіллз 90210.

Реліз

Фільм присвячено Ґевіну Ґарріті () і Томові О'Галлорану (), двом операторам, які працювали над фільмом Верховена «Стриптизерки» (1995).

Перед релізом тестували реакцію аудиторії, тому перед випуском бойовика в кінотеатрах проєкт зазнав кілька сюжетних змін. Спочатку був присутній конфлікт між Кармен, Ріко і Зандером: стандартний любовний трикутник, де дівчина буквально розривається подумки між двома чоловіками. Тести аудиторії, незалежно від статі, показали, що жінка не може кохати двох чоловіків одночасно, тому сцени, що зображують романтичний конфлікт між трьома персонажами, максимально скоротили. Аудиторія також вважала, що для Кармен аморально вибирати кар'єру замість її лояльності до Ріко. Багато глядачів обурено коментували, що в такому разі Кармен повинна загинути замість Діззі. Вважаючи, що, якщо фільм не змінити згідно із зауваженнями критиків, то це вдарить по ньому в комерційному плані, творці вирізали сцену поцілунку між Кармен і Ріко після смерті Зандера, яка, за словами аудиторії, робила попередню зраду ще аморальнішою.Verhoeven, Paul and Neumeier, Ed (1997). Audio Commentary for «Starship Troopers» (DVD). Buena Vista International.

Використання нацистських образів для американських героїв викликало жваві коментарі під час релізу в кінотеатрах. Творці фільму не пояснювали причин цього вибору. Як наслідок, деякі глядачі інтерпретували такі знаки, як сатиру, тоді як інші вважали прославлянням фашизму.

«Зоряний десант» разом із «Робокопом» (1987), «Основним інстинктом» (1992), «Стриптизерками» (1995) і «Невидимкою» (2000), є одним з п'яти окремих кінофраншиз, в яких перший фільм (режисер Пол Верховен) був набагато успішнішим, ніж їхні відповідні продовження (не режисовані Верховеном). Усі продовження мали низькі касові збори або були випущені безпосередньо на DVD.

Фільм вийшов спочатку в кінотеатрах Великої Британії з рейтингом «не молодше 15 років», але британські цензори відчували, що були занадто м'якими, тому нову версію було оновлено до рейтингу «не молодше 18 років» для відео та DVD.

Алюзії

Більшість дорослих у фільмі мають травми: у Ращака (Майкл Айронсайд) немає руки; вчитель біології має шрами на обличчі і сліпий; сержант-рекрутер втратив обидві ноги. Режисер Пол Верховен включив їх, як символ войовничої історії Федерації.

Базу, розташовану в Академії флоту, має назву «Терешкова», на честь космонавтки Валентини Терешкової, першої жінки в космосі. Є багато інших прикладів у фільмі про майбутнє, де демонструється гендерна нейтральність, наприклад, змішана душова сцена.

На стінах класів висять портрети великих філософів: Арістотеля, Спінози, Ніцше, Ганни Арендт. Всі вони, як відомо, мали вплив на політику та політичні теорії. Арендт зокрема вивчала тоталітаризм, важливу тему для фільму.

Військовий мотиватор «Ви (мавпи) хочете жити вічно?» використовував Фрідріх Великий, коли Пруссія воювала з Австрією.

Ім'я персонажа Емі Смарт не згадано у фільмі, проте диктор на FedNet звертається до неї як «лейтенант Стек Ламбрезе», що цілком може бути відсиланням до одного з продюсерів фільму — Стейсі Ламбрезе.

Битва у фортеці має багато відсилок до класичної військової драми «Зулуси» (1964) в діалогах: «ми всі помремо», «вогонь за готовністю» і «повертаємося до складу», а також деякі аналогічні кути камери.

Перед битвою на Клендату лейтенант Віллі (грає Стівен Форд) каже своїм підлеглим: «Пам'ятайте підготовку, і ви повернетеся назад живими». Іронія ситуації в тому, що лейтенант Віллі першим загинув під час битви з жуком.