Зінаї́да Пана́сівна Тараха́н-Бере́за (* 22 травня 1939, Канів) — українська літературознавиця. Кандидатка філологічних наук. Заслужена працівниця культури України (2000). Провідна наукова співробітниця Шевченківського національного заповідника в Каневі. Лауреатка премії імені Вернадського.
Наукова діяльність
Тарахан-Береза відома як шевченкознавиця. Авторка монографій: «Шевченко — поет і художник» (Київ, Наукова думка, 1985), «Святиня» (Київ, Родовід, 1998), «Тарас Шевченко, Святиня і сучасна Україна» (Київ, Просвіта, 2001), «Заворожи мені, волхве...» (Київ, Мистецтво, 2012).
«Святиня» — це науководокументальна історія Шевченкової могили. Для написання книги авторка використала багато архівних, історичних, літературних, фольклорних джерел та особистих спостережень, зроблених за багато років праці на Тарасовій горі. Зінаїда Тарахан-Береза відшукала могилу Ликери Полусмак, у яку був закоханий Шевченко.
Опублікувала близько 300 наукових статей у вітчизняній і закордонній пресі, збірниках наукових праць.
Відзнаки
14 вересня 2000 року надано звання «Заслужений працівник культури України» — за вагомий особистий внесок у розвиток Шевченківського національного заповідника в місті Каневі, високий професіоналізм Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України».
Примітки
Література
Хто є хто на Черкащині: Видатні земляки. — Т. 2. — 2005. — С. 108. Кобиляцька Вікторія. З Тарасом Шевченком — по життю // День. — 2009. — 4 червня.
Посилання
Тарахан-Береза Зінаїда. Святиня Пам'ятні дати Черкащини на травень